Справа № 308/3556/21
Іменем України
29 травня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Джуги С.Д. і Мацунича М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 червня 2022 року (у складі судді Фазикош О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
ТОВ «Закарпатгаз Збут» (надалі - Товариство) звернулося до суду з позовом у березні 2021 р.
Просило стягнути з відповідача на свою користь: 2835,46 грн. основного боргу за спожитий газ, 65,22 грн. інфляційних втрат, 13,75 - 3% річних і 2227 грн. у відшкодування судового збору.
На обґрунтування позовних вимог указало, що 16.10.2020 р. споживачем ОСОБА_2 , було ініційовано процедуру зміни постачальника природного газу з 19.10.2020 р. За даними інформаційної платформи Оператора газорозподільної системи України було припинено дію Типового договору постачання між ОСОБА_2 та Товариством, а ІЕС код споживача ОСОБА_2 було виключено із реєстру споживачів Товариства.
Відповідач була споживачем природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 в період часу із 01.07.2015 р. по 18.10.2020 р.
Відповідно до п. 11 розділу V Правил постачання природного газу, споживач зобов'язаний здійснити повний остаточний розрахунок із попереднім постачальником. Попередній постачальник не пізніше ніж через шість тижнів після виключення побутового споживача з Реєстру його споживачів в інформаційній платформі зобов'язаний виставити такому споживачеві остаточний рахунок з урахуванням усієї непогашеної суми заборгованості, у тому числі за графіком погашення заборгованості (за його наявності) за договором постачання природного газу. Побутовий споживач зобов'язаний здійснити оплату такого рахунку не пізніше десяти робочих днів з дня виставлення такого рахунку.
На виконання указаної норми Товариство виставило 25.11.2020 р. споживачу ОСОБА_2 , остаточний розрахунок суми непогашеної заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 2835,47 грн.
У визначений строк до 09.12.2020 р. споживач не провів повну оплату наявної заборгованості за спожитий природний газ.
Товариство, як постачальник природного газу свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Однак, відповідач не виконує узятих на себе зобов'язань та не сплатила вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед Товариством за спожитий природний газ.
Унаслідок несплати відповідачем вартості спожитого газу, у споживача виникла заборгованість, яка станом на 17.03.2021 р. складає - 2 835,46 грн.
Позивач при мотивуванні позовної заяви посилається на положення ст.ст. 526, 625 ЦК України.
На відповідача за порушення грошового зобов'язання перед Товариством, окрім, основного, покладається відповідальність передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України, втрати від інфляції у період із 01.01.2021 р. по 17.03.2021 р., що становлять 65,22 грн., а також 3% проценти річних за користування коштами,що становить 13,75 грн.
Відповідачем оплата боргу в добровільному порядку не здійснюється, Товариство змушене звернутися до суду для стягнення боргу в примусовому порядку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30 червня 2022 р. позов Товариства задоволено. Стягнуто із відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства заборгованість, яка складається із: 2 835,46 грн. - основного боргу за спожитий природний газ; 65,22 грн. інфляційних втрат та 13,75 грн. 3% річних і 2227 грн. у відшкодування судового збору.
ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання розподілу судових витрат. Доводить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що розрахунки надані Товариством не відповідають абонплаті за показниками лічильника.
Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відтак, розгляд цієї справи здійснюється у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.
Суд виходив із того, що позивачем доведено порушення і невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості споживчого природного газу, а відповідач жодних доказів відсутності у неї такої заборгованості суду не надала.
При цьому встановив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», на виконання ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів є Товариство.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Пунктом 2 Розділу II Правил № 2496 визначено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Відповідно до п. 4 Розділу І Правил № 2496 та п. 1.3 Типового договору № 2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22.12.2015 року, а також розміщено на офіційній вебсторінці Товариства.
Постановою КМУ № 758 від 01.10.2015 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», Постановою КМУ від 22.03.2017 №187 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу» та постановою КМУ від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» на виконання ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу», визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу із спеціальними обов'язками для забезпечення загальносуспільних інтересів до 01.08.2020 на території Закарпатської області було Товариство.
Із 01.08.2020 р. споживачам природного газу гарантується вільний вибір постачальника природного газу для забезпечення потреб із надання послуг газопостачання.
Так, відповідно до п.2 розділу V Правил постачання природного газу, кожен побутовий споживач має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами.
16.10.2020 р. скориставшись цим відповідач змінила постачальника, нею було ініційовано процедуру зміни постачальника природного газу з 19.10.2020 р. За даними інформаційної платформи Оператора газорозподільної системи України було припинено дію Типового договору постачання між ОСОБА_2 та Товариством, а ІЕС код споживача ОСОБА_2 було виключено із реєстру споживачів Товариства.
Таким чином, відповідач була споживачем природного газу, за адресою АДРЕСА_1 у позивача в період часу із 01.07.2015 р. по 18.10.2020 р.
На підтвердження фактичного об'єму спожитого природного газу позивачем додано до матеріалів справи фото лічильника № 1691733 особовий рахунок: НОМЕР_1 , на якому відображено фактичні показники - 011737(25) станом на 09.09.2020 р.
Зі змісту довідки від 15.06.2021 р. видно об'єм спожитого природного газу, за увесь період, а саме з 7.2015 року по 10.2021 р., при цьому розрахунок здійснено станом на 06.2021.
При дослідженні розрахунку встановлено, що обсяг спожитого природного газу за увесь період становить 3516,61м3. Вартість спожитого природного газу, становить 24600,13 грн. При цьому як убачається із розрахунку, абонентом здійснювалися оплати за спожитий природний газ, загальна сума яких становить 21764,67 грн. Таким чином згідно з указаного розрахунку сума боргу становить 2835,46 грн.
Загальний об'єм спожитого природного газу та розмір заборгованості узгоджені між собою.
Фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів природного газу та наявність відкритого на її ім'я особового рахунку свідчить про її приєднання до умов договору про постачання природного газу шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують її бажання укласти договір, а саме: фактом споживання та оплати послуг з газопостачання.
Про наявність обов'язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях, сформованих у постанові ВСУ від 26.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18).
Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з п. п. 4.5, 4.6 публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП № 2500, розрахунки споживача за цим договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що розрахунки надані Товариством не відповідають абонплаті за показниками лічильника не заслуговують на увагу, оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявної заборгованості за спожитий природний газ відповідачем перед Товариством. Доводів і належних і допустимих доказів, які б спростовували позовні вимоги Товариства відповідач не надала.
Фактично доводи апеляційної скарги є аналогічні доводам заперечень відповідача, які нею надавалися до суду першої інстанції, яким останній надав належну оцінку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивач довів наявність підстав для стягнення із відповідача на його користь заборгованості за спожитий природний газ
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон і вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30 червня 2022 року залишити без змін.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
4.Повне судове рішення складено 29 травня 2023 р.
Судді: