Іменем України
29.05.2023 Справа №607/4733/23 Провадження № 2/607/1624/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Макогін А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 24.07.2014 між сторонами зареєстрований шлюб. У даному шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказав, що впродовж останнього часу відносини між сторонами погіршувались, внаслідок чого між сторонами зникло взаєморозуміння. Також позивач зазначив, що спроби примирення між подружжям не дали позитивних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Як вказав позивач, більше року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, з цього часу сторони разом не проживають та не ведуть спільне господарство. Позивач вважає, що подальше спільне життя з відповідачем суперечить інтересам позивача та його дітей. За таких підстав позивач просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 24.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що складений актовий запис № 1114.
20.03.2023 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливки Л.М. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 головуючою суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновську І.В.
07.04.2023 прийнято до свого провадження вказану цивільну справу, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 08.05.2023, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
08.05.2023 судове засідання відкладено на 29.05.2023 у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
У судове засідання 29.05.2023 позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.
У судове засідання 29.05.2023 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього судового засідання, не з'явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача не надходили.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленої належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що 24.07.2014 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції складений актовий запис № 1114. Після державної реєстрації шлюбу дружині залишено прізвище ОСОБА_5 . Указане підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції (а.с. 4).
У даному шлюбі у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такі обставини підтверджуються скріншотами витягів із застосунку «Дія» із зазначенням серій свідоцтв про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с. 5, 6).
Стаття 24 СК України визначає засади добровільності шлюбу. Так, відповідно до ч. 1 даної норми закону шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Аналогічний принцип добровільності шлюбу закріплений і в ст. 51 Конституції України. При цьому згідно з ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, зокрема і шляхом пред'явлення позову про розірвання шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, як на підставу позовних вимог про розірвання шлюбу, позивач послався на те, що впродовж останнього часу відносини між сторонами погіршувались, внаслідок чого між сторонами зникло взаєморозуміння. Спроби примирення між подружжям не дали позитивних результатів, оскільки у сторін різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Більше року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, з цього часу сторони разом не проживають та не ведуть спільне господарство.
Відповідач докази на спростування указаних обставин суду не надала.
Відтак, ураховуючи фактичні взаємини сторін як подружжя, причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя сторін, суд має усі підстави вважати, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам сторін та їхніх дітей.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1008 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2900199414.1 від 14.03.2023 (а.с. 1). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн.
Відтак при зверненні до суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн, а тому недоплачений розмір судового збору у сумі 65,60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Державної судової адміністрації України.
Керуючись ст. 4, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 24.07.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що складений актовий запис № 1114.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1008 (одна тисяча вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 65 (шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
СуддяІ. В. Марциновська