29.05.2023 Справа №607/15091/21
(1-кп/607/282/2023) м.Тернопіль
Колегія суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарях судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021210000000169 від 05 червня 2021 року про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Тернополя, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_9 , законного представника обвинуваченої - ОСОБА_10 , законного представника потерпілих - ОСОБА_11 ,
05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. у ОСОБА_7 , яка перебувала за місцем свого проживання у приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїй малолітній дитині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 . Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті малолітньої ОСОБА_12 , 05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 , маючи на меті вчинити умисне вбивство малолітньої дитини, діючи з прямим умислом, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті і бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, переконавшись, що її протиправних дій ніхто не бачить, схопила свою малолітню дитину ОСОБА_12 , одягнула останній на голову поліетиленовий пакет та утримуючи голову дитини під пахвою правої руки, удушувала лівою рукою за шию останньої, перекривши таким чином доступ повітря до дихальних шляхів потерпілої. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , потерплій ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку і зовнішніми ушкодження в ділянці голови («підшкірна гематома» лобової ділянки справа, численні «дрібні» садні і «гематоми» в ділянці повік і лівої вушної раковини, садна «підочної ділянки» справа), що за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) - п.п. 2.3.1 (а), 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»; петехіальних (крапкових внутрішньо-шкірних) крововиливів (петехії або екхімози) в ділянці повік, лівої вушної раковими і ший, так звана «екхіматична маска», що є однією з ознак механічної асфікції, яка є наслідком значного збільшення венозного тиску у яремних венах шиї, тобто наявність цих крапкових внутрішньо-шкірних крововиливів у поєднанні з саднами і «гематомами (синцями) на шиї свідчать про здавлення шиї руками, горловиною одягнутого на голову поліетиленового пакета, що потягли за собою гостру дихальну недостатність, клінічні та морфологічні прояви якої наведена вище, та які належать до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння (п. 2.1, 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (о, у) правил судово-медичного визначення ступня тяжкості тілесних ушкоджень». За вказаних обставин, ОСОБА_7 з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як її протиправні дії були припинені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 жителькою АДРЕСА_3 .
Також, 05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. у ОСОБА_7 , як перебувала за місцем свого проживання у приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті своїй другій малолітній дитині - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_1 . Продовжуючи та не перериваючи свої протиправні дії, спрямовані на умисне протиправне заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_14 , 05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 , маючи на меті вчинити умисне вбивство малолітньої дитини, діючи з прямим умислом, протиправно, цілеспрямовано та рішуче, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті і бажаючи їх настання, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, в присутності осіб, які намагались припинити її протиправні дії, схопила рукою за комір та верхню частину светра, у який був одітий ОСОБА_14 та почала скручувати даний одяг на шиї потерпілого, перекривши таким чином доступ повітря до дихальних шляхів останнього. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_14 спричинено тілесне ушкодження у вигляді садна навколо шиї, яке за ступенем тяжкості належить до легкого (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). За вказаних обставин ОСОБА_7 з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як її протиправні дії були припинені ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителем АДРЕСА_3 .
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_7 свою вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому та враховуючи свій стан надала свої показання, із яких встановлено, що того дня перебувала вдома разом із своєї матір'ю та двома своїми малолітніми дітьми. Вбивства дітей не планувала, проте через постійний сварки із чоловіком, який хотів забрати від неї дітей, її щось поштовхнуло позбавити життя дітей, щоб вони ні з ким не були. Дочекалася, коли її мати вийде із квартири, з невідомих причин і що саме в той момент її спровокувало, вона натягнула на голову дочці пакет і почала придушувати, сина також тримала біля себе. Син якимось чином вирвався, намагався відтягнути свою сестру від неї та кудись втік. Потім пам'ятає, що прийшли сусіди, хтось знімав на телефон, сина придушувала його кофтою, в якій він був одітий, обмотавши навколо шиї і не відпускала та сказала їм, що якщо діти не будуть з нею, то вони нікому не достануться, потім її відтягнули від дітей. Як саме це сталося і чим вона керувалася при тому, що вирішила задушити дітей і коли це робила, пояснити не може. Щиро шкодує про вчинене, усвідомлює, які могли б наступити наслідки, якби вчасно не забрали дітей від неї, не знає, чому так сталося із чим вона керувалася в той момент. Визнає повністю свою вину і погодилася із думкою прокурора в частині виду і терміну призначеного покарання.
Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_7 своєї вини, її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування та оголошеними документами матеріалами кримінального провадження, зокрема:
-- згідно електронного рапорту від 05.06.2021р. встановлено, що 05 червня 2021 року о 08 год. 27 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_13 про те, що по АДРЕСА_4 , сусідка душить своїх дітей віком 4 та 5 років. В супроводі бабусі в Тернопільську обласну дитячу лікарню доставили ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживаючи в АДРЕСА_1 . Діагноз: закрита черепно-мозкова травма, дівчинка майже без свідомості. Травми отримали 05.06.2021р. близько 08 год. 00 хв. по місцю проживання, побила мати ОСОБА_7 . За результатами опрацювання встановлено, що прибувши за вказаною адресою біля під'їзду було виявлено заявницю ОСОБА_13 , яка повідомила, що у квартирі АДРЕСА_2 , мати душить свою малолітню дитину. Піднявшись до квартири у коридорі під'їзду на підлозі знаходилася дівчинка віком чотирьох років, яка періодично втрачала свідомість, зі слів заявниці о 08 год. 10 хв. вона почула крики, двері квартири буди відчинені та хлопчик років чотирьох років (останній виявився ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) кричав про допомогу. Вже у квартирі заявниця побачила як мати ОСОБА_7 сиділа на своїй дочці та душила. Із допомоги бабці ОСОБА_10 , дитину забрали, проте остання знаходилася шоковому стані, втрачала свідомість. Наявна гематома на голові, під час кашлю дівчинка блювала домішками крові. Зі слів бабці ОСОБА_10 , мати декілька разів била дівчинку головою об стінку та надягала пакет на голову.
-- згідно електронного рапорту від 05.06.2021р. встановлено, що 05 червня 2021 року о 09 год. 32 хв. надійшло повідомлення лікаря ТОДКЛ про те, що в супроводі бабусі ЕМД №9 доставили ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають в АДРЕСА_1 . Діагноз: закрита черепно-мозкова травма, дівчинка майже без відомості, травми отримали 05.06.2021р. близько 08 год. 00 хв. по місцю проживання побила мати ОСОБА_7 .
-- протоколом огляду місця події від 05.06.2021р. та таблицею ілюстрацій до нього, який був проведений згідно заяви ОСОБА_10 встановлено, що об'єктом огляду являється приміщення квартири АДРЕСА_5 , яка розміщена на другому поверсі дев'ятиповерхового будинку першого під'їзду. Вхід до квартири здійснюється через металеві одностворні двері, які на момент проведення огляду відкриті, замикаючі пристрої не ушкодженні. При проході через двері потрапляємо у двохкімнатну квартиру. На момент огляду на підлозі коридору розкидані в хаотичному порядку предмети одягу, постільної білизни та килимового покриття. Поверхня плитки коридору помірно забруднена, навпроти вхідних дверей під стіною приставлені дерев'яні двохсторчасті двері, на ручці дверей знаходиться дитячий светр сірого кольору. З коридору наявні проходи до житлових кімнат. Далі по коридору кухня з меблями. Підлога кухні вкрита плиткою, забруднена практично по всій поверхні побутовим сміттям та засохлою речовиною, слідів характерних для боротьби чи оборони на поверхні підлоги, стін ванної кімнати, коридору, туалету, кухні не виявлено. Навпроти входу наявна спальня кімната (кімната №1). На момент проведення огляду у кімнаті зліва від входу знаходиться стіл із телевізором на ньому. В куті кімнати зліва дерев'яна шафа з одягом. Під стіною з ліва далі за шафою знаходиться диван. На подушці виявлено поліетиленовий прозорий навпіл розірваний пакет, який зі слів свідків матір надягала на голову дитині та за допомогою якої перекривала доступ повітря. Даний пакет відмічається під номером №1, вилучається шляхом поміщення у паперовий конверт. Навпроти дивану біля стіни знаходиться ліжко, на якому у хаотичному порядку розкидані елементи одягу. По коридору справа від входу знаходиться кімнатна зала (кімната №2). На момент проведення огляду на підлозі під стіною зліва заходяться картонні коробки з елементами одягу в середині. Підлога частково вкрита килимовим покриттям, помірно забруднена, вкрита побутовим сміттям, елементами іграшок та одягу. На килимі біля м'якого куточка виявлено поліетиленову сумку, на нижній частині якої наявні сліди протікання та накладення вологої речовини бурого кольору. Даний об'єкт відмічається під номером №2 та вилучається шляхом поміщення у паперовий конверт. В ході огляду місця події всі поверхні квартири оброблялися феромагнітними порошками, в результаті чого виявлено та вилучено п'ять слідів пальців рук. Перший слід вилучений із поверхні крушки, що знаходилася на кухонному столі. Другий із поверхні пластикової пляшки «Караван». Третій із поверхні коробки з під телефону. Четвертий із поверхні металопластикового вікна, що знаходиться на кухні. П'ятий із поверхні внутрішньої сторони дверей балкону. В ході огляду також вилучено два паперові конверти.
-- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом огляду місця події, який є додатком до протоколу огляду місця події від 05.06.2021р. і яким підтверджено проведення огляду та вчинення всіх дій, а також їх результат.
-- із відповіді на запит, який складений черговим лікарем, лікарем-анестезіологом, лікарем приймального відділу від 05.06.2021р., та який адресований на запит ГУНП в Тернопільській області свідчить, що ОСОБА_12 , 29 листопада 2016 року, була оставлена 05.06.2021р. о 09 год. 00 хв. в приймальний відділ КНП «ТОДКЛ» ТОР каретою «швидкої допомоги» (супровідний талон №49953) у важкому стані з тілесними ушкодженнями в ділянці голови та шиї і порушенням свідомості. В приймальному відділі дитина оглядалася хірургом, травматологом, педіатром, лікарем-анестезіологом, надано первинну допомогу та зроблено обстеження (КТ голови, УЗД внутрішніх органів, лабораторні аналізи) і госпіталізовано в реанімаційний відділ для подальшого лікування. Попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома лобної ділянки справа, забій підочної ділянки справа, гематома лівої вушної раковини, садна в ділянці шиї.
-- із виписного епікризу №4109, який наданий зав.відділом дитячої хірургії та лікуючим лікарем КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР свідчить, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 05.06.2021р. о 09 год. 25 хв. доставлений швидкою допомогою, при поступленні наявні скарги на головний біль, в'ялість, зі слів бабусі хлопчик разом із сестрою побиті матір'ю. Проведено обстеження, оглянутий ортопедом, призначено лікування. За наполяганням бабусі, хлопчик виписаний із стаціонару 07.06.2021р.
-- протоколом огляду відеозапису від 07.06.2021р. і таблицею ілюстрацій до нього зафіксовано, що на електронному носію оптичному диску наявний відеозапис під назвою «Відео 1» об'ємом 1433 Кб, формату Мр4, який добровільно видала свідок ОСОБА_13 , жителька АДРЕСА_3 , де відображена події в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_2 , загальною тривалістю 14 секунд. Із застосуванням програми Windows Media проводиться огляд файлу під назвою «Відео 1» об'єктом 1433 Кб, формату Мр4 загальною тривалістю 14 секунд, де відображено наступне: У приміщенні житлової кімнати квартири АДРЕСА_2 на дивані сидить ОСОБА_7 , яка під пахою правої руки утримує та здушує дитину ОСОБА_12 , в цей момент ОСОБА_10 силою намагається підняти праву руку ОСОБА_7 , щоб вивільнити шию дитини ОСОБА_12 . В цей момент ОСОБА_13 намагається допомогти ОСОБА_10 і також силою намагається підняти праву руку ОСОБА_7 , щоб вивільнити шию дитини ОСОБА_12 . Також на дивані ліворуч від ОСОБА_7 сидить ОСОБА_14 , якого ОСОБА_7 утримує лівою рукою за комірець футболки з правої сторони та не дає дитині піднятися із дивану. На відеозаписі під час вищеописаних подій чути наступний діалог:
« ОСОБА_13 : витягуєте, витягуйте дитину! Надя відпусти, дитина не винувата ні в чому! Нащо ти б'єш? Дай телефон!»; « ОСОБА_10 : викликайте міліцію, в псіхушку її!». Під час вищеописаних подій та діалогу чути дитячий плач обох дітей.
-- дослідженим в судовому засіданні відеозаписом події, який є додатком до протоколу огляду відеозапису від 07.06.2021р. підтверджено встановлені події, які зафіксовані на відеозаписі та відображенні у протоколі огляду від 07.06.2021р.
-- із Рішення Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 29.06.2021р. №223 свідчить, що 07.06.2021р. із обласної дитячої клінічної лікарні надійшло повідомлення про дітей, які зазнали жорстокого поводження - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме побиття їх матір'ю ОСОБА_7 та вирішено передати ОСОБА_14 і ОСОБА_12 з центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тернопільської облдержадміністрації батькові ОСОБА_16 для спільного проживання.
-- згідно протоколів від 06.07.2021р. зафіксовано відібрання в добровільному порядку взірців крові у ОСОБА_14 та ОСОБА_12 .
-- згідно Висновку експерта №628 від 12.07.2021р.-02.08.2021р. встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні за медичними документами на ім'я малолітнього ОСОБА_14 , беручи до уваги повідомлені обставини справи, у дитини ОСОБА_14 при госпіталізації 05.06.2021р. у хірургічне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР (медична карта №4109 стаціонарного хворого) було описано садно та «почервоніння» (гіперемія) шкіри навколо шиї. Проте, у всіх інших записах лікарів зовнішніх тілесних ушкоджень не описано, а відмічене почервоніння (гіперемія) може бути проявом (швидкоминучим наслідком) місцевого впливу тупого предмета, а тому не є тілесним ушкодження. Відмічене у ОСОБА_14 садно утворилося від дії тупого предмета. Виявлене у дитини ОСОБА_14 садно навколо шиї виникло незадовго до його госпіталізації у лікувальний заклад, не виключено 05 червня 2021 року близько 08 год. 00 хв. виявлене у ОСОБА_14 тілесне ушкодження за ступенем тяжкості належить до легкого (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Відмічений під час стаціонарного лікування 0507.06.2021р. у дитини ОСОБА_14 діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку» не підтверджений об'єктивними неврологічними даними, а тому не може бути підданий експертній оцінці з приводу визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження.
-- Висновком експерта №627 від 12.07.2021-02.08.2021р. встановлено, що на підставі даних судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні за медичними документами на ім'я малолітньої ОСОБА_12 , беручи до уваги повідомлення обставини справи встановлено, що дитина ОСОБА_12 доставлена екстреною медичною допомогою 05.06.2021р. о 08 год. 5 хв. у реанімаційне відділення КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР у ваксу стані з порушеною свідомістю по шкалі ком Глазго 11-12 балів у стадії сопора, виразною в'ялістю, сонливістю, білістю шкірних покривів і видимих слизових оболонок, не відповідає на звертання, світлові і больові подразники. При обстеженні частота дихання 27 дихальних рухів за хвилину, частота серцевих скорочень 109-112-118 ударів за хвилину, артеріальний тиск 90/50 мм.рт.ст. У дитини ОСОБА_12 різними лікарями були виявлені і описані у медичний карті №4108 такі зовнішні травматичні зміни: «підшкірна гематома» лобової ділянки справа, «гематоми по тілу» (без уточнення локалізації), численні «дрібні» садна, «гематоми» (синці) і петехіальні (крапкові внутрішньо-шкірні) крововиливи «в ділянці повік», лівої вушної раковини і ший, садна «підочної ділянки» справа та встановлено діагноз «закрита черепно-мозкова травма». Виявлені у дитини ОСОБА_12 петехіальні (крапкові внутрішньо-шкірні) крововиливи (петехії або екхімози) в ділянці повік, лівої вушної раковини і шиї, так звана «екхіматична маска» є однією з ознак механічної асфікції, яка є наслідком значного збільшення венозного тиску у яремних венах шиї, тобто наявність цих крапкових внутрішньо-шкірних крововиливів у поєднанні з саднами і «гематомами» (синцями) на шиї свідчать про здавлення шиї за обставин, вказаних у постові - мати «схопила свою малолітню дитину ОСОБА_12 , одягнула останній на голову поліетиленовий пакет та утримуючи голову дитини під пахвою руки, удушувала рукою за шию останньої». Описані у медичній карті № НОМЕР_1 у дитини ОСОБА_12 закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, садна і «гематоми» на голові та на інших ділянках тіла виникли від дії тупих предметів. Наведені вище тілесні ушкодження у дитини ОСОБА_12 виникли незадовго до її вступу у КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, не виключено 5 червня 2021 року о 08 год. 00 хв. (як зазначено у постанові), що підтверджується описанням її стану при госпіталізації та подальшим перебігом травматичного процесу. Стиснення шиї дитини ОСОБА_12 руками, горловиною одягнутого на голову поліетиленового пакета, що потягли за собою гостру дихальну недостатність, клінічні та морфологічні прояви якої наведені вище, належать до тяжкого тілесного ушкодження а ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння (п.п. 2.1, 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (о, у) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку і зовнішніми ушкодженнями в ділянці голови («підшкірна гематома» лобової ділянки справа, численні «дрібні» садна і «гематоми» в ділянці повік і лівої вушної раковини, садна «підочної ділянки» справа) встановлена у дитини ОСОБА_12 за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) - п.п. 2.3.1 (а), 2.3.3 цих «Правил». Решта ушкоджень («гематоми») належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 цих «Правил»).
-- згідно Висновку експерта №305 від 06.07.2021р. кров малолітнього ОСОБА_14 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
-- згідно Висновку експерта №304 від 06.07.2021р. кров малолітньої ОСОБА_12 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
-- Висновком №201 від 06.07.2021р.-05.08.2021р. встановлено, що при судово-медичній експертизі поверхні фрагментів поліетиленового пакета (об'єкт 1) знайдено епітеліальні клітини особи жіночої генетичної статі, на що вказує виявлення в ядрах клітин властивого жінці Х-хроматину. Морфологічні особливості частини клітин (паралельні склади по цитоплазмі) можуть свідчити про походження їх зі слизової оболонки ротової порожнини. Вивченням зазначеного сліду за допомогою реакції флуоресцентної мікроскопії гематопорфірину отримано позитивний результат, що свідчить про присутність мікрослідів крові. У слідах бурого кольору, вилучених з господарської поліетиленової сумки (об'єкт 2, 3) знайдено кров особи жіночої генетичної статі, що підтверджується виявленням у препаратах лейкоцитів з відповідними статево специфічними ознаками. Серологічним дослідженням зазначених слідів (об'єкти 1-3) визначено антиген А за системою АВ0. З висновків експерта №304, №305 відомо, що кров ОСОБА_12 та ОСОБА_14 належить до групи А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. На підставі отриманих результатів, з урахуванням груп крові, зазначених у постанові особі, не виключається походження виявлених слідів від ОСОБА_12 . З огляду на групову належність ОСОБА_14 , домішки його клітин у цих слідах допускаються, хоча у препаратах і не було виявлено властивого чоловіку Y-хроматину.
-- із Висновку судово-психіатричної експертизи №275 від 15.06.2021р, яка була проведена комісією експертів КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР вбачається, що при оцінці психічного стану підекспертної розладів психіки не виявлено, підескпертна заявила, що повністю амнезує події, що відносяться до інкримінованого їй злочину. Враховуючи наявність органічних розладів в дитинстві, інвалідність ІІІ групи по неврології для диференціальної діагностики між наявність органічних розладів психіки та установчою поведінкою рекомендовано проведення під експертній ОСОБА_7 стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
-- Висновком судово-психіатричного експерта №90 від 21.07.2021р., який наданий за наслідкам проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експерти комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» встановлено, що на даний час ОСОБА_7 психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час інкримінованих їй дій, ОСОБА_7 психічним захворюванням не страждала, виявляла розлад адаптації зі змішаними порушеннями емоцій та поведінки в особи з органічним розладом особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку. Наявні на той час емоційні та поведінкові порушення, поряд із аномальними способом відреагування на життєву ситуацію, мали значний вплив під час інкримінованих їй дій на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку у досліджувальній ситуації. Тому, під час інкримінованих їй дій, ОСОБА_7 не була здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
-- згідно Висновку судово-психіатричного експерта Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ "Інститут психіатрії, судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків МОЗ України" №407 від 15.09.2022р. встановлено, що на даний час, ОСОБА_7 психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій, ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням та недоумством не страждала та не виявляла ознак тимчасового чи будь-якого іншого хворобливого розладу психічної діяльності, а виявляла розлад адаптації із змішаними порушеннями емоцій та поведінки в особи з органічним розладом особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку. Наявні на той час емоційні та поведінкові порушення, поряд із аномальними способом відреагування на життєву ситуацію, мали значний вплив під час інкримінованих їй дій на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку у досліджуваній ситуації. Тому, під час інкримінованих їй дій, ОСОБА_7 не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3а своїм психічним станом, ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
-- із Висновку про проведення індивідуальної діагностичної роботи (психологічного обстеження), який наданий консультантом ОСОБА_17 і яка попереджена про кримінальну відповідальність вбачається, що малолітня потерпіла ОСОБА_12 не здатна давати показання з приводу вчинення щодо неї злочину 05.06.2021р. в судовому засіданні, а приблизний термін детального відтворення події малолітньою ОСОБА_12 не визначено.
-- із Висновку про проведення індивідуальної діагностичної роботи (психологічного обстеження), який наданий консультантом ОСОБА_17 і яка попереджена про кримінальну відповідальність вбачається, що діагностований ОСОБА_14 намагається дуже швидко розповісти про удушення сестри, відчутне небажання вдаватися в деталі. У відповідь на питання, чи злякався він і чи мама раніше таке робила, ОСОБА_14 відповідає: «Трохи», «Мама такого ніколи не робила». Під час розповіді спостерігається пришвидшене дихання, неконтрольовані рухи руками, бажання встати з стільця. В методиці «Незавершені речення» у продовження на стимульне речення «Я хочу, щоб у мене не було …» дає відповідь «Мами». Ці реакції та відповідь свідчать про те, що факт вчинення удушення щодо сестри з боку матері спровокував у ОСОБА_14 стресовий стан. ОСОБА_14 висловлює небажання залишатися наодинці з матір'ю. На питання, чи хотів би він бути з мамою і чому ні, ОСОБА_14 відповідає: «Боюся, щоб вона знов не душила ОСОБА_18 », «Страшно, що може ще щось бути». Страх перед матір'ю проявляється і в методиці «Намалюй сім'ю» - тут діагностований спершу не зобразив мати на малюнку, виключивши її з структури сім'ї. ОСОБА_14 не схильний до фантазувань, не намагається надавати соціально бажані відповіді. На питання про те, як вони з сестрою проводять час з татом і чи він грається з ними, ОСОБА_14 відповідає: « ОСОБА_19 », «Тато без нас сидить, дивиться телевізор і їсть». На запитання, чи є діти, з якими вони із сестрою можуть гратися, хто вони і якого віку, ОСОБА_14 відповідає: «є ОСОБА_20 », «То брат. Він старший». У методиці «Казка» діагностовний не проявив неадекватних реакції (відповідей), тому зроблено висновок про відсутність паталогічних емоційних станів. У завданні «Пташеня» не зміг надати перевагу комусь із батьків, оскільки до обох у діагностованого не сформовані позитивні емоції прив'язаності. Даігностований розповідає і робить припущення лише про ті речі, які з ним відбулися чи свідком яких він був. Можна припустити наявність незначної педагогічної занедбаності (не впливає на перебіг процесів мислення та усвідомлення). ОСОБА_14 з небажанням розповідає про удушення сестри, свідком якого він став. На питання, чи пам'ятає він, що трапилося перед тим, як тебе забрали з дому, ОСОБА_14 відповідає: «Пам'ятаю», «Мама душила ОСОБА_18 ». Оскільки така відповідь не конкретна, були поставлені уточнюючі питання, на котрі надано більш детальні відповіді. На запитання, як саме вона це робила, ОСОБА_14 відповідає: «Била головою, душила рукою». На питання, куди била і куди душила, ОСОБА_14 відповідає: «Натягнула кульок на голову, зловила рукою за шию і била головою до підлоги». На питання, чи кричала мама на тебе чи ОСОБА_18 , ОСОБА_14 відповідає: «Ні». На питання, чи робила щось інше, ОСОБА_14 відповідає: «Казала, що діти нікому, ні тобі, ні йому». На питання, чи він боронив ОСОБА_18 від мами, ОСОБА_14 відповідає: «Нє, кликав бабу на допомогу». (можна припустити дію зумовлену фізичними та віковими можливостями малолітнього). Така достатня детальність відповідей свідчить про те, що психологічний стан діагностованого в момент події не вплинув на правильність її сприйняття, її запам'ятовування та відтворення фактів події ОСОБА_14 . Діагностований під час спілкування з фахівцем із соціальної роботи не виявляв ознак страху чи ворожості, позитивно сприймав додаткові запитання про себе, не намагався дати соціально бажані відповіді. Психіка дитини має схильність до швидкого пророблення травмуючи подій з метою збереження своєї цілісності та запуску процесів сублімації. Саме тому, дитина може достатньо швидко забувати структурні деталі події і пам'ятати лише загальну оболонку (схему) події, а відтак скорочується термін детального відтворення події при опитувані. Малолітній ОСОБА_14 зданий давати показання з приводу вчинення злочину 05.06.2021р. в судовому засіданні.
Крім досліджених письмових доказів, також були допитані свідки, покази яких поряд з іншими доказами в їх сукупності доводять обставини, які викладені в обвинувальному акті.
Так, із показань свідка ОСОБА_13 встановлено, що вона є сусідкою, проживає на першому поверсі в будинку, а сім'я ОСОБА_7 на другому поверсі в тому ж під'їзді. В суботу близько 08 год. ранку на початку червня 2021 року, точної дати не пам'ятає почула крик та стукіт. Відкривши вхідні двері в своїй квартирі, вийшла на коридор, почула, що хтось кличе на допомогу. Коли піднімалася на площадку між першим і другим поверхами, хлопчик на другому поверсі стояв біля дверей квартири і кричав, що мама б'є ОСОБА_21 . Вона піднялася, в той час ОСОБА_14 перед нею побіг в квартиру, а вона за ним. Одразу не могла нікого знайти, бо в квартирі був безлад. В даній квартирі ніколи не була, оскільки з ОСОБА_7 майже не спілкувалася. Коли зайшла в квартиру, то у великій кімнаті ОСОБА_22 сидів уже на дивані, стукав по плечі маму і плакав, щоб мама відпустила ОСОБА_21 . ОСОБА_7 зловила сина і почала кофтою скручувати його шию і душити. Також на дивані збоку сиділа бабуся та кричала, що вона хоче вбити дитину, одягнула пакет на голову і сидить на ОСОБА_12 . Дитини на дивані не було видно, оскільки було скручене покривало. Однак придивившись, побачила ноги дитини, які виглядали з під мами, в якої були схрещені ноги, дівчинка була затиснута між ногами. Просила відпустити ОСОБА_21 , однак ОСОБА_7 не реагувала на її прохання. Вони вдвох із бабусею розтягнули ОСОБА_7 за ноги, свідок за одну, а бабуся за другу, в той час дитина впала на підлогу. Свідок не бачила, як з голови дитини вислизнув пакет. Коли бабуся кричала і кликала на допомогу, то казала, що в дитини на голові пакет і ОСОБА_7 б'є головою дитину до стіни, однак даного факту не бачила. Після цього, вона почала кликати сусідів, оскільки не могла впоратися з даною ситуацією. Викликала працівників поліції, прибіг її старший син та забрав дитину, яка була непритомна. Вони положили Віку на підлогу в під'їзді, підставивши куртку. Потім вивели ще другу дитину. В хлопчика не було видно ніяких тілесних ушкоджень. Працівник поліції виніс дівчинку на двір, приїхала швидка медична допомога і бабуся з дітьми поїхала в лікарню.
Із показань свідка ОСОБА_23 встановлено, що вони є сусідами, вона проживає на третьому поверсі, а ОСОБА_7 на другому поверсі в одному під'їзді будинку. Зранку, близько 07:15 год. 05 червня 2021 року почула стукіт і крики про допомогу, однак, що саме кричали, з квартири їй не було чутно. Вибігла на коридор та побачила сусідку ОСОБА_13 , яка кричала, що ОСОБА_7 душить дітей, потрібно їх рятувати. Свідок в квартиру ОСОБА_7 не заходила. Виносила тільки воду для ОСОБА_13 , оскільки вона себе погано почувала. Вони викликали працівників поліції та швидкої медичної допомоги. Дівчинку, коли виводили з квартири, то їй ставало погано, вмлівала, на чолі в неї була гематома та синці. Діти кричали та плакали. Після цього швидка медична допомога забрала дітей. Самих подій щодо задушення дітей вона не бачила. До цієї події, не спостерігала, щоб ОСОБА_7 кричала до дітей, чи била їх.
Із показань свідка ОСОБА_24 встановлено, що ОСОБА_7 була його пацієнткою, її діти йому не знайомі. Поступило повідомлення "психічнохвора", приїхавши на виклик, зайшли в квартиру, де вже знаходилися працівники поліції. Дана особа сиділа на дивані в наручниках, поводила себе спокійно, беземоційно. Після цього забрали її в карету швидкої медичної допомоги і з працівниками поліції доправили в психоневрологічний диспансер. ОСОБА_7 медичну допомогу не надавали, тільки госпіталізацію. Не пам'ятає, чи в ОСОБА_7 були тілесні ушкодження. Вона мовчала, нічого не говорила та була замкнута в собі. В кареті швидкої допомоги намагалися до неї говорити, однак вона на контакт з медичними працівниками не йшла. На момент їхнього приїзду дітей в квартирі вже не було, їх доправили до лікарні іншою каретою швидкої допомоги. Їм повідомили, що ОСОБА_7 намагалася задушити дітей.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючи засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суду, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У статті 94 вказаного Кодексу визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 15 - п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України - незакінчений замах на умисне вбивство двох малолітніх дітей.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до особливого тяжкого злочину, обставини та наслідки його вчинення, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставини, що обтяжують покарання не встановлені, а не суд не вправі віднести до обставини, яка обтяжує покарання, зазначену прокурором в судових дебатах - як вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, так як дана обставина не зазначена первинно в обвинувальному акті і якого не було змінено в порядку, визначеному КПК України.
Так, згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.
До обставини, що пом'якшують покарання суд відносить повне і беззаперечне визнання обвинуваченою ОСОБА_7 своєї вини як на досудовому розслідуванні, так і при судовому розгляді, не ухилення останньою від слідства, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, каяття обвинуваченої ОСОБА_7 , яке розцінюється судом як щире, що виразилося нею в судових дебетах, в яких ОСОБА_7 просила вибачення за вчинене відносно своїх дітей, шкодує про вчинене і усвідомлює про наслідки, які могли настати, а також при останньому її слові, в якому вона просила вибачення перед присутніми, стоячи на колінах і щиро плачучи.
Також, при розгляді кримінального провадження і за наслідком проведених судових дебатів судом встановлено, що законний представник обвинуваченої - ОСОБА_10 , яка є матір'ю обвинуваченої, а також законний представник потерпілих - ОСОБА_11 , яка є бабусею потерпілих і колишнею свекрухою обвинуваченої, просили не позбавляти волі обвинувачену ОСОБА_7 , оскільки їй потрібне медичне психічне лікування, а також народження її в ранньому віці, наявність важкої хвороби, нещасливий шлюб, сімейний побут та умови проживання, постійні погрози і сварки чоловіка, вплинули на її психічний стан та стало поштовхом до вчинення злочину.
Так, із матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно медичного заключення №118 ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ) хворіє на дитячий церебральний параліч, Олігофренія, що є формою розумового і психічного недорозвинення. У Висновку судово-психіатричної експертизи №90 від 21.07.2021р. зазначено, що ОСОБА_7 перебуває на лікуванні з діагнозом розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку. ОСОБА_7 народилася в термін 6 місяців, є інвалідом ІІІ групи. Відмічалося відставання у фізичному та психічному розвитку. Останнім часом відмічалися конфлікти з колишнім чоловіком, який хотів забрати у неї дітей і з приводу чого ОСОБА_7 хвилювалася і переживала. Триваючі тривожні переживання, стресовий фактор, який мав місце напередодні подій, відчуття безвиході у ситуації, що склалася, зумовив розлад адаптації до ситуації із переживаннями тривоги, неадекватними висловлюваннями та грубими порушеннями поведінки у вигляді агресивних дій щодо дітей. У Висновку судово-психіатричного експерта №407 від 15.09.2022р. встановлено, що наявні на той час емоційні та поведінкові порушення, поряд із аномальними способом відреагування на життєву ситуацію, мали значний вплив під час інкримінованих ОСОБА_7 діянь на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь, здатність регулювати свою поведінку у досліджуваній ситуації, а тому під час інкримінованих ОСОБА_7 дій, вона не була здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Враховуючи вищенаведені факти, суд приходить до висновку, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_7 внаслідок збігу тяжких особистих обставин, що згідно ст. 66 КПК України є обставиною, що пом'якшує покарання.
Таким чином, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання за вчиненні кримінальні правопорушення, а саме: повне визнання обвинуваченою вини, щире каяття, її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, яка була спрямована на своєчасне розкриття злочину та встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, та які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, оскільки малолітні діти проживають окремо від матері та їхньому життю і здоров'ю дії ОСОБА_7 загрози не становлять, суд вбачає за можливість застосувати частини 1 та 2 статті 69 Кримінального кодексу України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_7 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у вигляді позбавлення волі на певний строк, враховуючи при цьому положення ст. 68 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки з урахуванням об'єктивних обставин справи, виправлення та перевиховання ОСОБА_7 неможливі без її ізоляції від суспільства та, що саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення даної обвинуваченої та попередження нових протиправних діянь.
Як вбачається із матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2021р. №607/10814/21 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято останню під варту із зали суду.
Тому, у строк призначеного судом ОСОБА_7 покарання необхідно зарахувати термін її попереднього ув'язнення із 18 червня 2021 року.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що постановою слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 05.06.2021р. в якості речових доказів визнані речі та предмети, як вилучені 05.06.2021р. під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , а саме об'єкт №1 - поліетиленовий пакет, упакований в паперовий конверт; об'єкт №2 - поліетиленовий пакет із слідами речовини бурого кольору, упакований в паперовий конверт, п'ять слідів папілярних узорів пальців рук, упаковані в паперовий конверт; DVD-R диск, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 05.06.2021р.
Долю зазначених речових доказів необхідно вирішити таким чином: поліетиленовий пакет, сліди речовини бурого кольору, п'ять слідів папілярних узорів пальців рук необхідно знищити після вступу вироку в законну силу; DVD-R диск, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 05.06.2021р. слід залишити при матеріалах кримінального провадження після вступу вироку в законну силу.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2021р. №607/9990/21 накладено арешт на речі, вилучені 05.06.2021р. під час проведення огляду квартирі АДРЕСА_2 , а саме на об'єкт №1 - поліетиленовий пакет, упакований в паперовий конверт; об'єкт №2 - поліетиленовий пакет із слідами речовини бурого кольору, упакований в паперовий конверт, п'ять слідів папілярних узорів пальців рук, упаковані в паперовий конверт; DVD-R диск, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 05.06.2021р., який добровільно виданий ОСОБА_27 щодо неправомірних дій ОСОБА_7 .
Після набрання вироком законної сили, накладений арешт ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2021р. слід скасувати.
У кримінальному провадженні Кременецькою окружною прокуратурою Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради заявлений цивільний позов про стягнення із ОСОБА_7 на користь держави в особі Тернопільської обласної ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення в лікувальному закладі Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, а саме ОСОБА_14 в сумі 1976,52 грн. та ОСОБА_12 в сумі 1976,52 грн.
Так, із поданих прокурором до цивільного позову доказів судом встановлено, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 із 05 червня 2021 року по 07 червня 2021 року перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «ТОДКЛ» ТОР, витрати на лікування кожного із вказаних потерпілих становить по 1976,52 грн. КНП «ТОДКЛ» ТОР будь-яких заходів позовного характеру, спрямованого на відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих не вживалися, витрати не відшкодовані, а тому заклад просить прокуратуру здійснити представництво інтересів держави в суді про стягнення із ОСОБА_7 витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих і не заперечує щодо пред'явлення цивільного позову.
За встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що цивільний позов прокурора про стягнення із ОСОБА_7 коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_12 від кримінального правопорушення в сумі по 1976,52 грн. підлягає до задоволення, оскільки заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_7 доведено, понесення медичним закладом витрат на лікування потерпілих підтверджено долученими доказами, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах законодавства і не спростовані цивільним відповідачем.
Прокурор в судовому засіданні подала клопотання, яке просить задовольнити і продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою, звертаючи увагу на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченої вказаного запобіжного заходу, а підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу останній не зменшились.
Вирішуючи клопотання прокурора, позицію обвинуваченої та її захисника, які не заперечують відносно клопотання прокурора, думки законного представника обвинуваченої та законного представника потерпілих, які вважають, що ОСОБА_7 слід помістити в медичний заклад на лікування через розлад психічного стану здоров'я, а не поміщати в слідчий ізолятор, суд приходить до наступного висновку.
Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Незважаючи на те, що судовий розгляд кримінального провадження завершений шляхом постановлення вироку, яким на підставі доказів підтверджено винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, проте, вирок суду не вступив в законну силу, а тому, враховуючи положення статей 178 і 177 КПК України для уникнення ризику ухилення обвинуваченої від суду з метою уникнення від кримінальному відповідальності і покарання, а також продовження вчинення останньою нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_7 слід продовжити строк тримання під вартою до шістдесяти діб, так як більш м'якші запобіжні заходи не забезпечать її належної поведінки та виконання нею процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 128, 129, 174, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - п. 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити їй за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування ОСОБА_7 призначеного за цим вироком покарання рахувати з 18 червня 2021 року.
Речові докази:
-- поліетиленовий пакет, сліди речовини бурого кольору, п'ять слідів папілярних узорів пальців рук - знищити після вступу вироку в законну силу;
-- DVD-R диск, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 05.06.2021р. - залишити при матеріалах кримінального провадження після вступу вироку в законну силу.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2021р. №607/9990/21, а саме на об'єкт №1 - поліетиленовий пакет, упакований в паперовий конверт; об'єкт №2 - поліетиленовий пакет із слідами речовини бурого кольору, упакований в паперовий конверт, п'ять слідів папілярних узорів пальців рук, упаковані в паперовий конверт; DVD-R диск, на якому міститься відеозапис події, що мала місце 05.06.2021р., який добровільно виданий ОСОБА_27 щодо неправомірних дій ОСОБА_7 -скасувати після набрання ухвалою законної сили.
Цивільний позов прокурора Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні" Тернопільської обласної ради про стягнення із ОСОБА_7 3953,04 грн., понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_12 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі Тернопільської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні" Тернопільської обласної ради кошти в сумі 1976,52 грн., витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_12 та кошти в сумі 1976,52 грн., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_14 від кримінального правопорушення, які перерахувати в дохід державного бюджету за реквізитами: р/р № НОМЕР_2 в КБ «Приватбанк» у Тернопільській області, код 02001305.
Клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 00 год. 00 хв. 26 липня 2023 року.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3