24.05.2023 Справа №607/1291/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
та представника потерпілого ОСОБА_7
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001619 від 19 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження із матеріалами за №12022211040001619 від 19 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане нею клопотання про продовження строку застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. При цьому зазначила, що строк застосування вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою відсутні, оскільки продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та можливу міру покарання, а також зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить те, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі домашній арешт, або ж зменшення розміру застави, визначеної обвинуваченому під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 підтримала клопотання про продовження строку застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, натомість просять змінити застосований відносно останнього запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на стан його здоров'я, зокрема виявлення у нього захворювання ОСОБА_8 , та необхідністю у зв'язку з цим пройти відповідне лікування. Крім того захисник зазначив про те, що у разі прийняття судом рішення про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, просить зменшити до мінімального розмір застави, визначеної щодо обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року, та визначити її в розмірі, що становить двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про проведення медичного обстеження його підзахисному у зв'язку із наявністю у нього хронічних захворювань, в тому числі ОСОБА_9 .
Заслухавши клопотання сторони обвинувачення про продовження строку обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або зменшення розміру застави, з урахуванням думки учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Крім того згідно ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, водночас у відповідності до вимог ст.183 КПК України визначено заставу в розмірі 95720 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень та покладено ряд обов'язків у випадку її внесення. Надалі строк застосованого відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто неодноразово продовжувався, зокрема востаннє ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2023 року на термін до 28 травня 2023 року.
Так, при вирішенні клопотань сторони обвинувачення та сторони захисту щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Статтею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Так, судом взято до уваги те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, а також те, що на даний час продовжують існувати ризики, що були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 та продовженні його строку, зокрема останній з огляду на санкцію статті обвинувачення, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, зможе переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на те, що останній раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість його протиправної поведінки, небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст. 178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується останній, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до двох місяців.
При цьому судом взято до уваги зазначену стороною захисту інформацію щодо стану його здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема виявленням у нього захворювання ОСОБА_8 , разом з тим у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що необхідну йому медичну допомогу не може бути надано в умовах утримання під вартою, як і відсутні відомості, що ОСОБА_6 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою.
Окрім цього суд приходить до переконання про можливість на даному етапі кримінального провадження зменшити визначений обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 КПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 слід задовольнити. При цьому суд приходить до переконання, що першочергово відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 95720 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот двадцять) гривень, що було необхідним для забезпечення його процесуальної поведінки, проте з урахуванням значного проміжку часу із моменту обрання вказаного запобіжного заходу на даний час, на думку суду, можливим є зменшення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави.
При цьому судом береться до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суд вважає, що застава у мінімально можливому розмірі, визначеному законодавцем, відносно вчиненого кримінального правопорушення - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, на даному етапі кримінального провадження зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання покладених на нього обов'язків, а тому останньому слід визначити заставу в зазначеному розмірі.
Також суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Крім того при вирішенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про проведення медичного обстеження його підзахисному, суд приходить до висновку про необхідність задоволення такого клопотання, оскільки проведення медичного обстеження обвинуваченого являється однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів особи, яка тримається під вартою.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обстеження, а також лікувально - профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту № 239/5/104 від 10.02.2012 р., затвердженого наказом Міністерства юстиції України, керівництво СІЗО (ІТТ) забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на скарги щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне доручити керівнику установи попереднього ув'язнення забезпечити проведення обвинуваченому ОСОБА_6 медичного обстеження в умовах ДУ «Чортківська УВП (№26)».
На підставі викладеного та керуючись главою 18 КПК України, ст.ст. 318, 331, ч.ч.1, 2 ст. 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном до двох місяців, тобто до 23 липня 2023 року.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про зменшення розміру застави - задовольнити.
Для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_6 у справі №607/1291/23; провадження №1-кс/607/1000/2023 згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.05.2023 року.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 23.07.2023 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040001619 від 19 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, відкласти на 11 год. 00 хв. 05 червня 2023 року, для виклику свідків, повторити виклик учасників судового провадження та надати вимогу на конвоювання обвинуваченого в зал судових засідань.
Доручити керівнику установи попереднього ув'язнення забезпечити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення медичного обстеження в умовах ДУ «Чортківська УВП (№26)».
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_6 , його захиснику та прокурорам, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення лише у частині продовження строку дії запобіжного заходу.
Головуючий суддяОСОБА_1