Справа №601/856/23
Провадження № 2-а/601/14/2023
29 травня 2023 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
при секретарі судового засідання Бончик А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
В квітні 2023 року позивач звернувся до Кременецького районного суду Тернопільської області з позовом до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 27 березня 2023 року постановою серія ЕАС №6741825 від 27.03.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого не в автоматичному режимі, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Причиною притягнення до вищезазначеної адміністративної відповідальності було те що 27.03.2023 о 13.35 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 по вул. Старотаразькій, м. Почаєва зупинившись на вимогу інспектора, був повідомлений про те, що не зупинився на знак тимчасового стоп контролю, який був розміщений на перехресті та не відповідав до знаків що регулюють перехрестя, а також який був встановлений без попереджувальних знаків (3.39, 3.31 ПДР) не за ДСТУ і не за іншими вимогами Закону України «Про правила Дорожнього руху». На його запитання до інспектора з якою метою тут відповідний тимчасовий знак стоп контролю і чому встановлений знак не за правилами інспектором була дана відповідь - «Рішення керівництва» та попередження про те, що буде складено Постанова. Вказує, що як наслідок, на нього була складена Постанова Інспектором Лейтенантом поліції Адамчук Ольгою Сергіївною за порушення знаку 2.2 Правил Дорожнього руху без ознайомлення з права та обов'язки, а також з будь якими доказами про правопорушення.
На думку позивача Постанова підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріально та процесуального права з огляду на наступне: По-перше, дорожній знак 2.2 за порушення вимог якого, була складена Постанова, не був встановлений по місцю зупинки. По-друге, на тому місці був встановлений знак Стоп контроль на жовтому фоні, проте такого знаку не знайдено в Правилах дорожнього руху, а є лише схожий знак 3.41. По-третє, відповідно до розділу Дорожні знаки п. 3.41 Правил дорожнього руху Знак контроль забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (пост Національної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Нічого із перечисленого по місцю не було. Він застосовується лише за умови обов'язкового поетапного обмеження швидкості руху шляхом попереднього встановлення необхідної кількості знаків 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та (або) 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" згідно з вимогами пункту 12.10 цих Правил. Відповідно, до фактичних обставин справи ніякого обмеження швидкості на місці зупинки не було. Зазначає, що у разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими правилами, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
По-четверте, відповідно до абзацу 2 п. 8.2. ПДР тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками. Відповідно до п. 8.2-1. ПДР Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Позивач вказує, що знак що був розміщений на місці зупинки, знаходився на перехресті, що провокує дорожньо-транспортну пригоду та більш того був не встановлений, а лежав на землі і погано оглядався, і тому був з порушенням ПДР і ДСТУ.З огляду на наведене просить суд відмовити в позові.
Ухвалою судді від 14.04.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Від начальника Кременецького РВП ГУНП Горяного С. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме «Кременецьке РВП ГУНП в Тернопільській області» на «Головне управління Національної поліції в Тернопільській області».
Ухвалою суду від 08 травня 2023 року клопотання задоволено та замінено неналежного відповідача «Кременецький РВП ГУНП в Тернопільській області» на належного відповідача «Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001)».
Позивач в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив суд розглянути дану справу без його присутності.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився. На адресу суду надійшов відзив на позов в якому даний позов не визнає. Вказує, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, вказує що зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначає, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз'яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278,279 КУпАП.
Зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Також при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Також вказує, що позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про задоволення позовної заяви, виходячи з наступного.
Зі змісту постанови серії ЕАС №6741825 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27 березня 2023 року вбачається, що о 14:42 год 27.03.2023 ОСОБА_1 керував ТЗ Volkswagen Passat ДНЗ НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 2.2. чим порушив п. 8.4 «в», ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно відомостей, вказаних у постанові про накладення адміністративного стягнення, до постанови не додається жодних документів з фото- або відеофіксацією вчиненого правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Суд констатує, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем не надано. Зокрема, не надано жодних доказів фото- чи відеофіксації наявності обставин порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху під час керування 27.03.2023 транспортним засобом ТЗ Volkswagen Passat. При винесенні постанови працівником поліції не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи: чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності, передбаченій ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідно до вимог ст.77 КАС України ним не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, належними доказами не спростовані доводи, викладені у позовній заяві.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості особи (правова позиція Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а).
Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.3 ч 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
А тому, враховуючи викладене та беручи до уваги вищенаведені норми, суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6741825 від 27.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., а провадження у справі - закрити.
Керуючись ст.5, 6, 9, 20, 139, 246, 262, 286 КАС України, ч.5 ст.121, 288, 293 КУпАП,
ухвалив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6741825 від 27.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. - скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління національної поліції у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 (банківські реквізити НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Т. П. Клим