24 травня 2023 року м. Харків Справа № 905/1977/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.
за участю представників:
від апелянта - не з'явився;
від боржника - не з'явився;
від розпорядника майна -не з'явився;,
розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Дніпропетровська область, м.Дніпро, (вх. №734 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 (суддя Величко Н.В., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту 06.09.2022р.) постановлену за результатами розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника в сумі 28433411,67грн.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТ-ЮА", Київська область, Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", Донецька область, м.Добропілля,
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2021р. відкрито провадження у справі №905/1977/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 27.05.2022р.; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Курбанова Назім Вахід-Огли; встановлено дату попереднього засідання суду на 15.02.2022р.
Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі №905/1977/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (№67831 від 09.12.2021р.).
Протягом строку, встановлено частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до суду від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 28433411,67 грн. (вх.№1024/22 від 18.01.2022)
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 визнано вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" в сумі 21655001,18грн. з податку на додану вартість, в тому числі: за основним платежем 14433950,87грн., штрафні (фінансові санкції (штрафи) 7221050,31грн., крім того судовий збір у розмірі 4962,00грн.; відмовлено в іншій частині вимог.
Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" у розмірі 21655001,18грн. податкового боргу, з яких: основний платіж в сумі 14433950,87грн. та штрафні (фінансові санкції (штрафи) в сумі 7221050,31грн. мотивовані тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020р., залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020р. у справі № 0540/7689/18-а підтверджено правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 0004514614 від 01.06.2018р. на підставі якого було нараховано суму податкового боргу.
Місцевим господарським судом було відмовлено в задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника в частині пені в сумі 6778410,49грн., нарахованої на суму основного боргу з податку на додану вартість, згідно податкової вимоги № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р., з тих підстав, що як в заяві з грошовими вимогами до боржника, так і в податковій вимозі № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р. податковим органом не було наведено детального розрахунку суми пені в розмірі 6778410,49грн. з визначенням бази обрахунку та періоду такого нарахування, що унеможливлює перевірку такого розрахунку.
Крім того, судом було враховано, що на момент постановлення ухвали, в Донецькому окружному адміністративному суді розглядається справа №200/17680/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дії відповідача по відображенню 26.10.2021р. в інтегрованій картці з податку на додану вартість суми збільшення/поновлення боргу по основному платежу в розмірі 6778410,49грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.10.2021р. №0001910-1300-3200 за формою «Ю» на суму 28433411,67грн.; визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №14/37014600 від 27.10.2021р.
Отже, в силу приписів абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання в сумі грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 в частині відмови визнання вимог в сумі 6778410,49грн. пені та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в сумі 6778410,49грн. пені. Одночасно, апелянт також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було прийнято до уваги той факт, що нарахування пені на суму основного боргу з податку на додану вартість, згідно податкової вимоги № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р., здійснюється в автоматичному режимі, а отже висновки суду про необхідність надання детального розрахунку суми пені в розмірі 6778410,49грн. з визначенням бази обрахунку та періоду такого нарахування є безпідставними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2022р. залишено апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та не надано доказів на підтвердження надіслання копій апеляційної скарги ініціюючому кредитору, боржнику та розпоряднику майна.
29.09.2022р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: платіжне доручення на підтвердження сплати судового збору від 23.09.2022р. №634 на суму 5954,40грн. та докази на підтвердження надіслання копій апеляційної скарги ініціюючому кредитору, боржнику та розпоряднику майна.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 19.10.2022р. у справі №905/1997/21 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 повернуто заявнику.
Постановою Верховного Суду від 16.01.2023р. у справі №905/1977/21 задоволено частково касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі №905/1977/21; справу №905/1977/21 передано на розгляд до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023р., у зв'язку із відпусткою суддя Здоровко Л.М., для розгляду справи №905/1977/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2023р. поновлено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі про банкрутство строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "24" травня 2023 р. о 15:45 годині
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені завчасно належним чином, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Так, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р, № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р, № 31, ст. 441).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Тобто, перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.
Враховуючи те, що на даний момент провадження у справі здійснюється на стадії розпорядження майном, а предметом апеляційного перегляду є ухвала суду від 06.09.2022р., до спірних правовідносин підлягають застосовуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства.
За приписами статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Грошове зобов'язання визначене законодавцем як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Відповідно до статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Частиною 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром (частина 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, в силу положень Кодексу України з процедур банкрутства, та незважаючи на визнання (невизнання) розпорядником майна боржника грошових вимог кредиторів, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Крім того, судова колегія враховує, що виходячи з вимог Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений саме на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 07.06.2018р. у справі №904/4592/15, від 21.05.2018р. у справі № 904/10198/15.
Так, предметом розгляду є заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" у справі про банкрутство №905/1977/21, в якій заявник просив суд визнати його кредиторські вимоги на загальну суму 28433411,67грн. (т.32 а.с.1-26).
В заяві з грошовими вимогами до боржника Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вказувало на те, що 26.10.2021р. у ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" виник податковий борг в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме: за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») №0004514614 від 01.06.2018р. на суму 21663150,93грн., в тому числі за основним платежем - 14442100,62грн., штрафними санкціями - 7221050,31грн.
Як зазначав заявник, правомірність винесення вказаного повідомлення-рішення підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.01.2020р., залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020р. у справі № 0540/7689/18-а, частина якого нарахування в сумі 8149,75грн. була погашена за рахунок наявної переплати в інтегрованій картці з податку на додану вартість.
Разом з тим, 27.10.2021р. відповідно до вимог статті 129 Податкового кодексу України в інтегрованій картці з податку на додану вартість в автоматичному режимі було нараховано пеню в загальній сумі 6778410,49грн. Таким чином, як зазначав кредитор, за боржником рахується податковий борг у загальній сумі 28443411,67грн. з податку на додану вартість (код 14010100).
На підтвердження заявлених вимог кредитором було додано до заяви: витяг з ІКП по податку на додану вартість (код 14010100) за період з 01.01.2021р. по 03.12.2021р. (т.32 а.с.12-14), податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 0004514614 від 01.06.2018р. (т.32 а.с.15), рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 4900062574980 та 4903813306900 (т.32 а.с.16), лист від 27.10.2021р. № 5468/6/32-00-13-11 з податковою вимогою № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р. та рішенням про опис майна у податкову заставу від 27.10.2021р. № 14/37014600 (т.32 а.с.17-20), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4903101776136 з фіскальним чеком АТ Укрпошта (т.32 а.с.21), дані про банківські рахунки боржника (т.32 а.с.22-24), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підтвердження повноважень підписанта заяви, копії яких долучено до матеріалів справи.
06.09.2023р. господарським судом Донецької області було постановлену оскаржувану ухвалу, якою було частково задоволено заяву Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" у розмірі 21655001,18 грн. податкового боргу (за податковим повідомленням-рішенням (форма «Р») №0004514614 від 01.06.2018р.), з яких: основний платіж в сумі 14433950,87грн., штрафні (фінансові санкції (штрафи) в сумі 7221050,31грн. та судовий збір в розмірі 4962,00грн., відмовлено в іншій частині вимог на суму 6778410,49грн. (пеня за податковою вимогою № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р.), що і стало підставою для звернення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а саме: в частині відмови в задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника на суму 6778410,49грн. (пеня нарахована на суму основного боргу з податку на додану вартість, згідно податкової вимоги № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р.).
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення
Відповідно до пункту 42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5. статті 42 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3. ст.59 ПК України).
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.10.2021р. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено податкову вимогу № 0001910-1300-3200 (за формою «Ю»), згідно з якою станом на 26.10.2021р. за платником податків рахується податковий борг у розмірі 28433411,67 грн. з податку на додану вартість (код класифікації бюджету 14010100), у тому числі: податкове зобов'язання - 14.433.950,87 грн., штрафні (фінансові санкції (штрафи) - 7221050,31грн., пеня - 6778410,49грн.; складено рішення № 14/37014600 про опис майна у податкову заставу (т.32 а.с.19-20).
Вказане повідомлення та рішення було надіслано на адресу ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» разом з листом-вимогою від 27.10.2021р. № 5468/6/32-00-13-11 та отримано платником податків 02.11.2021р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4903101776136 (т.32 а.с.21).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було прийнято до уваги той факт, що нарахування пені на суму основного боргу з податку на додану вартість, згідно податкової вимоги №0001910-1300-3200 від 27.10.2021р., здійснюється в автоматичному режимі, а отже висновки суду про необхідність надання детального розрахунку суми пені в розмірі 6778410,49грн. з визначенням бази обрахунку та періоду такого нарахування є безпідставними.
Судова колегія зазначає, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 05.02.2019р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019р. у справі № 914/385/18, від 10.04.2019р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019р. у справі № 915/641/18).
У постановах Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі № 910/21939/15 та від 11.07.2019р. у справі № 904/2394/18, наведено правовий висновок відповідно до якого, на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
З огляду на правовий висновок Верховного Суду викладений в постановах від 29.03.2018р. у справі №916/4644/15, від 23.04.2019р. у справі № 910/21939/15 обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора.
У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова Верховного Суду від 27.08.2020р. у справі № 911/2498/18).
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 129.1.3. Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Положенням статті 129.3. Податкового кодексу України передбачено що, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Відповідно до статті 54.3.1. та статті 57.3. Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно статті 129.1. Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:
1) при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
2) при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
3) при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
4) при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
5) у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Відповідно до статті 129.3.3 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали) суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України.
Таким чином, нормами Податкового кодексу України визначено певний порядок нарахування пені, з визначенням конкретного періоду для її обрахунку, проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, ані зі змісту заяви з грошовими вимогами до боржника, ані з податкової вимоги № 0001910-1300-3200 (за формою «Ю») від 27.10.2021р., неможливо встановити базу обрахунку заявленої пені та період такого нарахування, що унеможливлює перевірку відповідного розрахунку.
Крім того, судова колегія зазначає, що статтями 56.1 та 56.2 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийнятті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
За змістом статей 56.3. та 56.15 Податкового кодексу України - скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується; скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні ( рішенні) на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до частини 3 статті 56.18 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Місцевим господарським судом було встановлено, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, в Донецькому окружному адміністративному суді розглядалась справа №200/17680/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дії відповідача по відображенню 26.10.2021р. в інтегрованій картці з податку на додану вартість суми збільшення/поновлення боргу по основному платежу в розмірі 6778410,49грн.; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.10.2021р. №0001910-1300-3200 за формою «Ю» на суму 28433411,67грн.; визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №14/37014600 від 27.10.2021р.
Таким чином, на час розгляду господарським судом першої інстанції заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами, боржником оскаржувалось податкове повідомлення-рішення, якими було обґрунтовано нарахування пені в сумі 6778410,49грн., отже вказане грошове зобов'язання в силу приписів частини 3 статті 56.18 Податкового кодексу України вважалось неузгодженим.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в частині пені в сумі 6778410,49грн. нарахованої на суму основного боргу з податку на додану вартість, згідно податкової вимоги № 0001910-1300-3200 від 27.10.2021р., є необґрунтованими, та підтверджені належними доказами, а тому їх слід відхилити.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За наведених обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 з урахуванням меж її перегляду, визначених частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, слід залишити без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суду,
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.09.2022р. у справі №905/1977/21 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 29 травня 2023р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна