Справа № 466/3103/23
Провадження № 2-а/466/84/23
іменем України
«11» травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.
при секретарі Хомляк О.П.
учасники справи: позивач ОСОБА_1
представник позивача Яцишин А.В.
відповідач Управління патрульної поліції у
Львівській області ДПП
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцишин Андрій Володимирович до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
31 березня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцишин Андрій Володимирович, звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.03.2023 року серія ЕАС № 6705162, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Вважає зазначену постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України та за наслідком неповного з'ясування обставин справи, з огляду на наступне.
Зазначає, що жодних порушень Правил дорожнього руху 19 березня 2023 року позивач не вчиняв.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, у такій зазначено, що 19 березня 2023 року 20:21:11 год, с. Підрясне, дорога М10 15км, водій керував т.з. у темну пору доби у якого неосвітлений номерний знак, чим порушив п. 2.9.в ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.
Оскаржуваною постановою, позивача притягнуто да адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Тобто суть нібито вчиненого порушення позивачем жодним чином не відповідає ні диспозиції, ні санкції статті КУпАП, за якою такого притягнуто його до відповідальності.
Зазначає, що інспектор, що складаючи оскаржувану постанови не долучив жодних доказів нібито вчиненого правопорушення, невідомо в який спосіб було визначено суть правопорушення, не залучились ні свідки, ні будь-які інші спеціалісти тощо.
З наведеного вбачається про однозначну відсутність в діях такого складу адміністративного правопорушення.
В графі 7 оскаржуваної постанови «До постанови додаються» відсутні будь-які відомості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
До оскаржуваної постанови не долучено жодного доказу, який би вказував на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено про те, що під час розгляду адміністративної справи позивач заперечував щодо порушення Правил дорожнього руху, мотивів таких заперечень тощо.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Все наведене в сукупності, характеризує оскаржувану постанову, як незаконну та вказує на обґрунтованість позовних вимог.
Крім того, з метою захисту своїх прав та належної підготовки позовної заяви щодо оскарження постанови складеної відносно позивача, такий звернувся за правовою допомогою до адвоката Яцишина А.В., з яким було укладено договір про надання правової допомоги № 28/03-23 від 28.03.2023 року. Вартість послуг адвоката за даним договором становить 2000 (дві тисячі) грн., які були оплачені позивачем в повному розмірі, а послуги відповідно були надані, що підтверджується Актом виконаних робіт та квитанцією про сплату.
З огляду на такі факти просить ухвалити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАС №6705162 від 19 березня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2023 року справу передану для розгляду судді Шевченківського районного суду м. Львова Кавацюку В.І.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Кавацюка В.І. від 13 квітня 2023 року вказані матеріали адміністративної справи прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 травня 2023 року о 10.40год.
04 травня 2023 року представник відповідача УПП у Львівській області ДПП Хрущ Т.І. подала на адресу суду відзив на позовну заяву.
В обгрунтування відзиву зіслалась на наступні обставини.
До управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - Управління) надійшли матеріали адміністративної справи №466/3103/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6705162 від 19.03.2023 (далі - постанова) за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно постанови, позивач 19 березня 2023 року о 20:21 год на а/д М-10 км. 15, с. Підрясне, керуючи транспортним засобом Mercedes Benz 310D д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби, керував т/з, у якого неосвітлений номерний знак, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху.
З вказаними позовними вимогами не погоджуються, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9, ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 10 Розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395. під час вирішення питання про притягнення особи до відповідальності, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і підвідомчістю.
Частиною 2 ст.33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлено Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченої ч.6 ст.121 КУпАП.
Згідно п. 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
На виконання Закону України від 20.09.2019 №1214-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавців актів України з зв'язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію», підпунктом 8 п.14 зазначеного Закону до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» внесено зміни, згідно з якими єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них встановлюється нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, а не державними стандартами. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.03.2021 №166 «Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів» затверджено Вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та Єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів.
Згідно ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення постанови.
Також, зазначає, що оскаржувана постанова згідно наказу МВС «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 - строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Виходячи з цього, відеозапис не є збереженим. Управлінню патрульної поліції не були відомі наміри позивача скасовувати постанову, та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстраторів того дня.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Долучені відеоматеріали в повній мірі відповідають вимогам ч. 1 ст. 72 КАС України, у зв'язку з чим є належними доказами. Тому відсутні підстави вважати наведені вище докази неналежними.
Щодо заявленого очікуваного розміру судових витрат позивачем заявлено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн.
За приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Використовуючи законне право на подання даного клопотання та виконуючи обов'язок доведення нашою стороною неспівмірності, вважає вказану суму неспівмірною до даної справи та такою, що не відповідає іншим істотним обставинам.
На підставі викладеного, просить відмовити повністю у задоволенні позову у зв'язку з його безпідставністю.
В судове засідання, яке було призначене на 11 травня 2023 року позивач ОСОБА_2 не з'явився та представник позивача Яцишин А.В. подав заяву з проханням розглядати справу без їх участі.
Представник УПП у Львівській області ДПП в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку, та у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу у відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч.4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 11 травня 2023 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2023 року службовою особою відповідача - інспектором 2 батальйону 2 роти УПП у Львівській області Станкевич А.В. було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №6705162, згідно з якою позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.
В цій постанові, зокрема, зазначено, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , 19 березня 2023 року о 20:21:11год в с.Підрясне дорога М10 15км, у темну пору доби, у якого не освітлений номерний знак, чим порушив п. 2.9в ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, яке передбачено ч.6 ст. 121 КУпАП.
Вищевказані обставини підтверджуються даними, які зазначені в адміністративному позові та копією вищевказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ЕАС №6705162 від 19 березня 2023 року.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився та ним не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, законними, тому суд дійшов до висновку про їх задоволення. Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень до судового засідання не надано переконливих доказів правомірності свого рішення в частині призначеного адміністративного стягнення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Крім цього, позивач поніс витрати на правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правової допомоги №28/03-23 від 28 березня 2023 року, графік виконаних робіт, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 29 березня 2023 року згідно договору №98/22 від 21 жовтня 2022 року, розрахункову квитанцію на суму 2000,00грн.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 10, 72, 73, 74, 75, 77, 229, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 9, 14-1, 247, 251, 254, 256, 268, 278, 280, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд,
Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Яцишин Андрій Володимирович, до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАС №6705162, яка винесена інспектором 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Станкевичем Андрієм Васильовичем 19 березня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 547,54 грн. (п'ятсот сорок сім гривень п'ятдесят чотири копійки) та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).
Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя В. І. Кавацюк