Справа №760/8666/23 1-кс/760/3995/23
23 травня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «СМАРТ АЗС» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12022110000000316 від 17 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 204 КК України,
Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що детективами Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000316 від 17 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 204 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 організували незаконне виготовлення підакцизноi групи товарів - пального (бензин, дизель), що становить загрозу для життя і здоров'я людей, яке в подальшому реалізовує через мережу власних незаконних АЗС.
Також, встановлено, що ТОВ «СМАРТ АЗС» (код 44373100), власниками якої є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , займається незаконним встановленням АЗС, через якi здiйснюється роздрiбна реалiзацiя ПММ на території Київської області та м. Києва.
На підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2023 року працівниками ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області проведено обшук за адресою: Бучанський район, с. Ворзель, вул. Окружна, координати 50.541252, 30.183180 кадастровий номер земельної ділянки 3210945600:01:074:008, власником якої являється Ворзельська сільська рада, яка на праві оренди знаходиться в ОСОБА_10 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 204 КК України, та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, під час якого виявлено та вилучено: товарні чеки - 77 шт., видаткові накладні - 6 шт., журнал з чорновими записами (ЗП операторам АЗС), блокнот з чорновими записами, журнал з чорновими записами (приход пального), бланки звітності - 62 шт. на арк. А-4, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, висновок-припис вiддiлу безпеки дорожнього руху, чорнові записи на 5 арк., мобільний телефон чорного кольору марки Honor, лiцензiю на паливо, заміри у бочці з Дизельним паливом - 74 см згiдно метроштоку, опломбовано (D 54381879), заміри у бочці з Бензином марка А-95 - 112 см згiдно метроштоку, опломбовано (D 54381880), заправний пістолет ДП - (D 54381877), заправний пістолет бензин А-95 - ( НОМЕР_1 ).
Детективом у кримінальному провадженнi 19 квітня 2023 року винесено постанову про визнання речовим доказом вилучених в ході обшуку вищезазначених предметів.
Таким чином, з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні виникла необхідність в накладенні арешту на речі, вилучені в ході обшуку проведеного 18 квітня 2023 року за адресою: Бучанський район, с. Ворзель, вул. Окружна, координати 50.541252, 30.183180 кадастровий номер земельної ділянки 3210945600:01:074:008, оскільки у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, а саме, до зміни вилучених предметів, які визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, тому прокурор звернувся до слідчого судді з указаним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому, додатково зазначивши, що ТОВ «СМАРТ АЗС» не має ліцензії на здійснення роздрібної/оптової торгівлі пальним.
Представник власника майна ТОВ «СМАРТ АЗС» - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді, якою було надано дозвіл на обшук, органу досудового розслідування було відмовлено у наданні дозволу на вилучення мобільного телефону. Крім того, зазначав, що за відсутність ліцензії на здійснення роздрібної/оптової торгівлі пальним чинним законодавством встановлена адміністративна відповідальність, а не кримінальна. Також, пояснив, що заміри пального на мають ознак матеріального світу, тому не можуть бути речовими доказами. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши прокурора, адвоката ОСОБА_4 , вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею установлено, що детективами Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000316 від 17 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 204 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 18 квітня 2023 року, під час обшуку АЗС за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Ворзель, вул. Окружна, координати 50.541252, 30.183180 кадастровий номер земельної ділянки 3210945600:01:074:008, власником якої є Ворзельська сільська рада, яка на праві оренди знаходиться в ОСОБА_10 , виявлено та вилучено, зокрема: мобільний телефон чорного кольору марки Honor, заміри у бочці з Дизельним паливом - 74 см згiдно метроштоку, опломбовано (D 54381879), заміри у бочці з Бензином марка А-95 - 112 см згiдно метроштоку, опломбовано (D 54381880), заправний пістолет ДП - (D 54381877), заправний пістолет бензин А-95 - ( НОМЕР_1 ).
Постановою старшого детектива відділу детективів із захисту фінансів у фіскальній сфері Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області ОСОБА_11 від 19 квітня 2023 року вищевказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
Разом з тим прокурором не доведено наявність підстав вважати, що майно, вилучене в ході обшуку містить сліди вчинення кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Так, диспозицією частини третьої статті 204 КК України встановлено відповідальність за незаконне виготовлення спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само збут таких товарів, що призвело до отруєння чи спричинило смерть особи. Водночас, матеріали клопотання про арешт майна не містять належних та допустимих доказів здійснення ТОВ «СМАРТ АЗС» протиправної діяльності з виготовлення чи збуту пального, що становить загрозу для життя і здоров'я людей, або призвело до отруєння чи спричинило смерть особи, оскільки з наданих слідчому судді доказів, а саме: протоколу обшуку, постанови про визнання речовими доказами, рапорту на виконання доручення детективу, протоколу допиту свідка неможливо встановити яким чином вилучене під час обшуку майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на ньому та чи можна взагалі його використовувати як речові докази у цьому кримінальному провадженні.
Отже, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.
Таким чином, накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з метою збереження речових доказів, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки не надано будь-якої оцінки щодо правової підстави для арешту на вилучене під час обшуку майно, не зазначено та належним чином не обґрунтовано, яким чином вказане майно має відношення до кримінального провадження, яке доказове значення має таке майно в кримінальному провадженні, яким чином та для доведення якого факту можуть бути використані стороною обвинувачення, які сліди кримінального правопорушення на собі містять та чи містять взагалі, та яким чином могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, накладення арешту на вказане майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання та відмову в його задоволенні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 12022110000000316 від 17 серпня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 204 КК України, відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 169 КПК України прокурор повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1