печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16441/23-к
26 квітня 2023 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62023100130000382 від 11.03.2023 року, -
Слідчий Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62023100130000382 від 11.03.2023 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Відповідно до наказу командира військової частин НОМЕР_1 № 2 від 24.03.2022 старшого солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення вказаної військової частини та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою старшого водія управління 1 роти охорони.
Відповідно до ст. ст. 4, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут) повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами. Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
Згідно зі ст. 11, 16 Статуту кожен військовослужбовець повинен бути дисциплінованим, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, які визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Проте, старший солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1-3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану 27.01.2023 близько 14 год 00 хв самовільно без поважних причин залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби до моменту його затримання у порядку ст. 208 КПК України 24.04.2023 о 17 год 55 хв у АДРЕСА_2 .
Таким чином, старший солдат ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, орган досудового розслідування, повідомивши солдата ОСОБА_5 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, підтримав свого захисника.
Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130000382 від 11.03.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, 24.04.2023 ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України.
25.04.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого водія управління 1 роти охорони, старшого солдата повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 06.03.2023;
- актом службового розслідування від 23.02.2023;
- протоколами допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 23.03.2023;
- протоколом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України від 24.04.2023;
- іншими матеріалами у їх сукупності.
Копія клопотання та доданих до нього матеріалів, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному надана.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як визначено у ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені в КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Так, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що є тяжким злочином. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, обставини його ймовірного вчинення; дані, що характеризують особу підозрюваного; його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують.
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави слідчим суддею не визначається.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання Слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62023100130000382 від 11.03.2023 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , військовослужбовеця військової частини НОМЕР_1 , старшого водія управління 1 роти охорони, старшого солдата, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням підозрюваного на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати в межах строку досудового розслідування по 17 год. 55 хв. 23.06.2023 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде оголошено о 08 год. 00 хв. 01.05.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1