26.05.2023 Справа № 756/3980/23
Справа № 756/3980/23
Провадження № 1-кс/756/1250/23
26 травня 2023 року слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та перекладача ОСОБА_7 - розглянувши у відкритому судовому засіданні відвід адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_6 - слідчому судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_8 у справі № 756/3980/23 за клопотанням заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12020100050005289 від 08.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
У проваджені судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_8 перебуває клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , унікальний № 756/3980/23 під час якого захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_5 , якого підтримав адвокат ОСОБА_4 заявлено відвід слідчому судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_8 з посиланням на порушення порядку визначення складу суду.
Крім того, у судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 зазначив про наявність інших підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_8 вказавш, що має сумнів щодо об'єктивності та неупередженості слідчого судді, а також висловив незгоду з її процесуальними діями та рішеннями.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_8 , вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заслухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід, виходячи з наступного.
Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід, який повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У ст. 76 КПК України визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Вирішуючи питання про відвід слідчого судді, суд враховує положення КПК України та, в силу вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у рішеннях по справах «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989, «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009 зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «П'єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009).
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши підстави мотивів указаних захистниками для відводу слідчому судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_8 , дійшов висновку, що він задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим, надуманим та голослівним, будь-яких обставин, які б свідчили про існування, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України підстав для відводу слідчого судді, чи ставили б під сумнів її об'єктивність та неупередженість, чи вказували на порушення автоматичного розподілу клопотання слідчого між слідчими суддями Оболонського районного суду міста Києва, захисниками наведено не було, їх незгода з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді не є підставою для відводу слідчого судді, а процесуальна поведінка захисників щодо замовчення мотивів їх сумнівів у неупередженості слідчого судді під час розгляду попередньо заявленого адвокатом ОСОБА_4 відводу в межах цього кримінального провадження містить ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні відводу адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_4 , які діють в інтересах ОСОБА_6 , слідчому судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_8 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя