Справа № 461/3652/21
Провадження № 6/461/36/23
23.05.2023 року місто Львів
Галицький районний суду м. Львова у складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.
з участю:
секретаря судового засідання Цибулько О.І.
представника заявника Прудиус О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові заяву адвоката Прудиуса Олега Орестовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган, що здійснює виконавче провадження Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,
адвокат Прудиус Олег Орестович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлене постановою Львівського апеляційного суду від 24.03.2022 р.
В обгрунтування поданої заяви покликається на те, що виконавче провадження ВП № 64397592, в ході якого постановою Львівського апеляційного суду було тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 - кінчено. Боржник ОСОБА_1 у виконавчому провадженні не вчиняв дій, які б могли свідчити про його ухилення від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, в ході виконавчого провадження державним виконавцем за рахунок реалізації майна було стягнуто в користь ОСОБА_2 частину заборгованості в сумі 102178,35 грн., іншого нерухомого чи рухомого майна, а також коштів, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено, про що складено акт державного виконавця, виконавче провадження старшим державним виконавцем закінчено, то підстав для подальшої дії тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - немає, тому просить суд заяву задоволити.
22 травня 2023 року від заінтересованої особи (стягувача) ОСОБА_3 надійшли доводи про відсутність законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 щодо скасування тимчасового обмеження для виїзду за межі України. Мотивуючи тим, що матеріали виконавчого провадження не містять належних доказів того, що боржник вчиняв будь-які дії щодо виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. При цьому відсутні також докази наявності об'єктивних причин, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду повністю або частково або наявності непереборної сили, що унеможливлює виконання судового рішення. Боржник ОСОБА_1 будучи, відомим житловим інвестором і забудовником смт.Брюховичі, маючи для цього необхідні кошти та можливість, впродовж тривалого часу, ігноруючи вимоги державного виконавця, свідомо та злісно ухиляється від виконання судових рішень (загалом з 2015р.) і жодних дій аби хоч частково виконати своє зобов'язання не вчинив. Такі обставини слід розцінювати не інакше як ухилення від погашення існуючої заборгованості.
Відтак вважає, що вищенаведене свідчить про умисне ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов'язань за рішенням суду, а тому і про відсутність підстав для задоволення судом заяви боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Просить відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 заяву підтримав, з підстав викладених у ній. Просить суд заяву задоволити.
Заінтересовані особи: орган, що здійснює виконавче провадження Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення чи про проведення судового засідання у їх відсутності не подавали.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_4 , дослідивши заяву та долучені до неї документи, матеріали справи за поданням державного виконавця, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст.441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Суд встановив, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження 64397592 з виконання виконавчого листа № 466/5373/17 виданий 03.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 848 938,00 грн. суми за викуп земельної ділянки пл.0,712 га, за адресою: АДРЕСА_2 (теперішня АДРЕСА_3 ) згідно договору суперфіцію від 13.11.2010 року, а також 6900,00 грн. за надання правової допомоги, а разом стягнути 855838,00 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Під час виконання виконавчого провадження, 30.10.2018 державним виконавцем передано пакет документів з метою реалізації арештованого майна боржника, а саме: земельна ділянка за адресою АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 .
20.11.2018 ДП «СЕТАМ» (м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) проведено торги з реалізації лоту №312630, а саме: земельна ділянка за адресою АДРЕСА_5 . Лот продано за ціною 118856,40 грн.
27.11.2018 кошти, що надійшли від реалізації майна боржника у сумі 102178,35 грн. перераховано стягувану ОСОБА_2 . Також перераховано 10217,83 грн. виконавчого збору, 299,22 грн. витрат виконавчого провадження та 6110,00 грн. витрат за проведення експертної оцінки арештованого майна.
По земельних ділянках за адресою АДРЕСА_6 електронні торги не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників.
06 травня 2021 року головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рибчак A.M. звернулась до Галицького районного суду м. Львова із поданням про тимчасове обмеження виїзду за межі території України громадянина України ОСОБА_1 .
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2021 року у справі № 461/3652/21 відмовлено в задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рибчак A.M. про тимчасове обмеження виїзду за межі території України громадянина України ОСОБА_1 .
Ухвалу суду оскаржив стягувач ОСОБА_2 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 травня 2021 року скасовано.
Подання задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 466/5373/17, виданого 03 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 848 938 гривень суми за викуп земельної ділянки пл. 0,712 га, за адресою: АДРЕСА_2 (теперішня АДРЕСА_3 ) згідно договору суперфіцію від 13 листопада 2010 року, а також 6900 гривень за надання правової допомоги, а разом стягнути 855838 гривень.
27 травня 2022 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року - залишено без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 24 березня 2022 року - залишено без змін.
Як вбачається із матеріалів справи, 10 лютого 2023 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибчак A.M. при примусовому виконанні виконавчого листа №466/5373/17, виданого Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 в користь 848 938,00 грн. суми за викуп земельної ділянки пл.0,712 га, за адресою: АДРЕСА_2 (теперішня АДРЕСА_3 ) згідно договору суперфіцію від 13.11.2010 року, а також 900,00 грн. за надання правової допомоги, а разом 855838,00 грн., було винесено постанову, згідно якої на підставі п. 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повернуто стягувачу.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов'язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбаченому законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, суд повинен з'ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
У судовому засіданні встановлено, що боржник ОСОБА_1 у виконавчому провадженні не вчиняв дій, які б могли свідчити про його ухилення від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, в ході виконавчого провадження державним виконавцем за рахунок реалізації майна було стягнено в користь ОСОБА_2 частину заборгованості в сумі 102178,35 з., іншого нерухомого чи рухомого майна, а також коштів, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено, про що складено акт державного виконавця, виконавчий документ повернуто стягувачу.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Аналіз вказаних норм свідчить, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зміни нею своєї поведінки по відношенню до виконання покладеного на неї рішенням суду обов'язку, зокрема, внесення платежів на погашення заборгованості, добросовісне виконання обов'язків боржника, які визначені Законом України «Про виконавче провадження», а також прийняття необхідних мір для виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що заява про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є обґрунтованою.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
заяву адвоката Прудиуса Олега Орестовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: орган, що здійснює виконавче провадження Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, задоволити.
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлене постановою Львівського апеляційного суду від 24.03.2022 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня винесення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2023 року.
Головуючий суддя Романюк В.Ф.