Справа №576/1194/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/732/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Крадіжка
22 травня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру,
Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2022 року у задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУ НП в Сумській області про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд його матері строком на 1 рік було відмовлено.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що оскільки ОСОБА_7 досяг віку - 14 років, з якого настає кримінальна відповідальність і він вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а не суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки ст. 185 КК України, то до нього не можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру.
Не погодившись з таким судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2022 року та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 в суді першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом, безпідставно, було відхилено клопотання прокурора про допит, згідно з вимогами ст. 356 КПК України, експерта-психолога, який надав висновок комплексної амбулаторної психолого - психіатричної експертизи за №223 від 01 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_7 , який міг би роз'яснити зазначений висновок та підтвердити його.
З вказаного висновку, як зазначає прокурор, вбачається, що у ОСОБА_7 виявлено граничний ступінь інтелектуально-мнестичної, емоційно-вольової недостатності, особистісну незрілість, що дозволяє зробити висновок, що на момент інкримінованого правопорушення, останній не міг повного мірою усвідомлювати характер своїх дій та передбачати їх наслідки. Рівень інтелектуально - мнестичного, емоційно-вольового, особистісного розвитку ОСОБА_7 відповідає орієнтовно 13-14 рокам. Вказаний висновок, також, не був врахований судом при прийнятті рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого і в ухвалі відсутнє обгрунтування того, чому вказаний доказ не було взято до уваги.
На думку прокурора, неврахування вищезазначеного висновку призвело до прийняття судом рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники були повідомлені завчасно, у передбачений законом спосіб.
Від законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_8 надійшла заява, в якій остання просила здійснити апеляційний розгляд за її відсутності та за відсутності ОСОБА_7 . Додатково ОСОБА_8 у заяві зазначила, що підтримує апеляційну скаргу прокурора та просить її задовольнити.
З клопотання про розгляд даного провадження без його участі звернувся до апеляційного суду, також, і прокурор.
З врахуванням вищезазначених заяв, а також, що учасники даного кримінального провадження повідомлені про час, день та місце розгляду справи належним чином, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності, що узгоджується з ч.4 ст. 405 КПК України, а тому, заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що постановляючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого щодо застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд його матері строком на 1 рік, судом першої інстанції вищезазначені вимоги дотримано не було.
Так, згідно ч. 1 ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КК України, особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за чинення, зокрема, крадіжки (стаття 185, частина перша статей 262, 308).
Відповідно до ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 485 КПК України під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з'ясовуються: повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально - психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 КПК України у разі необхідності для вирішення питання про наявність у неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого психічного захворювання чи затримки психічного розвитку та його здатності повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними в конкретній ситуації призначається комплексна психолого - психіатрична експертиза.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді вказаного клопотання слідчого, судом було встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, що прокурором під сумнів не ставиться і в апеляційній скарзі не оспарюється.
При цьому, дійсно судом було вірно зазначено, що на момент вчинення вказаного суспільно небезпечного діяння, а саме, кінець травня 2022 року, ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже виповнилося 14 років, тобто, останній, згідно ч. 2 ст. 22 КК України, є особою, яка підлягає кримінальній відповідальності.
Разом з тим, поза увагою суду залишилось те, що відповідно до наявної в матеріалах провадження довідки КНП СОР «Обласна спеціалізована лікарня у м. Глухів» №337 від 13 липня 2022 року, ОСОБА_7 з 2013 року перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом - затримка психічного розвитку, що стало підставою для призначення та проведення відносно останнього судово - психіатричної експертизи №223 від 01 серпня 2022 року.
З вказаного висновку вбачається, що експерт, з врахуванням сукупності відмічених якостей ОСОБА_7 , дійшов висновку про несформованість у останнього основних новоутворень, які визначають здатність до автономної соціально адекватної саморегуляції поведінки: ієрархизованої системи змістів (потреб, мотивів, цінностей), самосвідомості, волі. Вказане дозволяє зробити висновок, що рівень інтелектуально-мнестичного, емоційно-вольового, особистісного розвитку ОСОБА_7 відповідає орієнтовно 13-14 рокам. Аналіз інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення показав, що в силу особистісної незрілості досліджуваного та особливостей його оцінних процесів (в сенсі розуміння меж, які задаються ситуацією та меж власних можливостей в цій конкретній ситуації) ОСОБА_7 аналізував ситуацію, що склалася не достатньо цілісно.
Вказане дозволило дійти експерту висновку про те, що на момент інкримінованого правопорушення ОСОБА_7 не міг повною мірою усвідомлювати характер своїх дії та передбачати їх наслідки.
Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд взагалі не врахував вказаний висновок експерта і не надав йому належної правової оцінки, що свідчить про те, що всупереч вимог вищезазначеного закону, при вирішенні питання щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, не були повно та всебічно досліджені та перевірені відомості про особу останнього, на що вірно посилається прокурор у поданій апеляційній скарзі.
Неврахування судом зазначених обставин перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а висновки суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам даного кримінального провадження, що, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування такого рішення.
При цьому, з врахуванням того, що допущені судом першої інстанції недоліки не можуть бути усунуті при апеляційному розгляді, колегія суддів вважає за необхідне, після скасування оскаржуваної ухвали, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, направити дане кримінальне провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, задовольнивши таким чином апеляційні вимоги прокурора.
При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати вище наведене, ретельно перевірити доводи, на які вказував прокурор, та з урахуванням усіх встановлених обставин, прийняти законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.
Керуючись ст. ст. 404,405,407,411,415, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 14 листопада 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру - скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4