Справа № 369/7453/23
Провадження №1-кс/369/1659/23
26.05.2023 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023111380000776 від 17.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
Слідчим слідчого відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області розслідується кримінальне провадження № 12023111380000776 від 17.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування було встановлено:що 17.05.2023 до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення на лінію «102» про те, що двоє невідомих осіб зайшли до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де погрожуючи ножом здійснили напад на ОСОБА_5 та заволоділи його коштами в сумі 40 000 грн., 18 біткоїнами криптовалюті, безпровідними навушниками.
На підставі вказаного вище повідомлення про кримінальне правопорушення 17.05.2023 в період часу з 22 год. 25 хв. по 18.05.2023 00 год. 37 хв. під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:
- сліди папілярних ліній в кількості 9 штук, які перенесені на аркуш формату А-4. Позначені сліди папілярних узорів під номерами 1,2,3 - виявлені на зовнішній поверхні дверей водія автомобіля марки «BMW», номерами НОМЕР_1 - виявлені на баночці із під напою та номерами 8, 9 - виявлені на горнятку - поміщено до паперового коричневого конверту № 1;
- скляне горнятко (чашка) - поміщене до спецпакету PSP № 3164055;
- рушник коричневого кольору - поміщений до спецпакету PSP № 3164056;
- сліди протекторів взуття в кількості 3 штук - поміщені до спецпакету ВУМ № 2000183;
- предмети ззовні схожі на ножі в кількості 3 штук - поміщені до паперового коричневого конверту № 4;
-1 предмет ззовні схожий на ніж - поміщений до паперового коричневого конверту № 5;
- фрагмент скотчу (з коридору) - поміщений до паперового коричневого конверту № 6;
- структуру матеріалу в кількості 3 слідів (з поверхні дзеркала дверей шафи в коридорі) - поміщений до паперового коричневого конверту № 7;
- фрагмент скотчу (з ванної кімнати) - поміщений до паперового коричневого конверту № 8;
- фрагмент скотчу (з коридору) - поміщений до паперового коричневого конверту № 9;
- недопалки в кількості 3 штук - поміщені до паперового коричневого конверту № 10;
- змив з поверхні скляного горнятка (чашки) - поміщені до паперового коричневого конверту № 11;
- змив з вхідних дверей ручки із зовнішньої сторони - поміщені до паперового коричневого конверту № 12;
- змив з ручки дверей до ванної кімнати - поміщені до паперового коричневого конверту № 13;
- змив з ручки металопластикових дверей на 1 поверсі - поміщені до паперового коричневого конверту № 14;
- змив з вхідних дверей з ручки внутрішньої сторони - поміщені до паперового коричневого конверту № 15;
- змив з ручки міжкімнатних дверей господарського приміщення - поміщено до паперового коричневого конверту № 16;
- сервер - поміщений до спецпакету PSP № 3164057.
Вказані вище виявлені та вилучені речі відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку також згідно витягу з Державного реєстру речових прав власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 являється ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх відчуження, розпорядження та/або користування пошкодження, псування, зникнення, приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи те, що речі були виявлені та вилучені на місці події вказаного вище кримінального правопорушення, мають значення речових доказів, а також беручи до уваги що будуть створені можливості для його пошкодження, приховування, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення кримінального провадження та доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на нього.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаного речового доказу.
Окрім того, з вище вказаними предметами потрібно провести відповідні експертизи, щоб з'ясувати всі обставини вище вказаної події.
На підставі викладеного, слідчий просив суд накласти арешт на скляне горнятко (чашку); рушник коричневого кольору; сліди протекторів взуття в кількості 3 штук; предмети ззовні схожі на ножі в кількості 3 штук; 1 предмет ззовні схожий на ніж; фрагмент скотчу (з коридору); структуру матеріалу в кількості 3 слідів (з поверхні дзеркала дверей шафи в коридорі); фрагмент скотчу (з ванної кімнати); фрагмент скотчу (з коридору); недопалки в кількості 3 штук; змив з поверхні скляного горнятка (чашки); змив з вхідних дверей ручки із зовнішньої сторони; змив з ручки дверей до ванної кімнати; змив з ручки металопластикових дверей на 1 поверсі; змив з вхідних дверей з ручки внутрішньої сторони; змив з ручки міжкімнатних дверей господарського приміщення, сервер.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаними вилученими речами, так як незастосування заборони розпорядження та користування якими може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на скляне горнятко (чашку); рушник коричневого кольору; сліди протекторів взуття в кількості 3 штук; предмети ззовні схожі на ножі в кількості 3 штук; 1 предмет ззовні схожий на ніж; фрагмент скотчу (з коридору); структуру матеріалу в кількості 3 слідів (з поверхні дзеркала дверей шафи в коридорі); фрагмент скотчу (з ванної кімнати); фрагмент скотчу (з коридору); недопалки в кількості 3 штук; змив з поверхні скляного горнятка (чашки); змив з вхідних дверей ручки із зовнішньої сторони; змив з ручки дверей до ванної кімнати; змив з ручки металопластикових дверей на 1 поверсі; змив з вхідних дверей з ручки внутрішньої сторони; змив з ручки міжкімнатних дверей господарського приміщення, сервер.
Заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися вказаними вилученими речами, так як незастосування заборони розпорядження та користування якими може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тетяна ДУБАС