Справа № 357/1799/23
Провадження № 2/357/1075/23
іменем України
25 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам, -
В лютому 2023 року позивач заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Білоцерківської міської ради з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам, посилаючись на наступні обставини.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 357/14676/21 від 16.12.2021 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно вказаної постанови встановлено, що відповідач 17.11.2021 року о 07 годині на річці Рось поблизу с. Пилипча Білоцерківського району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби сіткою із жилки розміром L-100м, h 2,5м, а 50мм. При цьому виловив рибу, а саме: сом 1 екземпляр, вагою 1,1 кг, лящ 2 екземпляри, вагою 1,53 кг, карась сріблястий 1 екземпляр, вагою 0,23 кг, загальною вагою 2,86 кг.
Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, проведеним на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021) своїми діями відповідач заподіяв збитки рибному господарству України на суму 9 996 гривень.
Під час розгляду справи відповідач свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. У той же час, питання про стягнення з порушника вищевказаних збитків дотепер не вирішено.
Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у м. Біла Церква), до якого, зокрема, увійшла Білоцерківська міська територіальна громада.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р від 12.06.2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» Білоцерківська міська територіальна громада утворена шляхом об'єднання Білоцерківської міської територіальної громади із, зокрема, Пилипчанською сільською радою.
Оскільки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відбулось на території Пилипчанської громади Білоцерківського району Київської області, що входить до Білоцерківської міської об'єднаної територіальної громади, тому заподіяна шкода підлягає стягненню на користь місцевого бюджету Білоцерківської міської ради Київської області.
В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що вищевказані суб'єкти владних повноважень жодних заходів представницького характеру не вживали. Оскільки, ні Пилипчанською сільською радою, ні Державним агентством меліорації та рибного господарства України жодних заходів щодо відшкодування шкоди відповідачем не вжито, в Білоцерківської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Білоцерківської міської ради.
За таких обставин заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Білоцерківської міської ради 9 996 гривень за шкоду, завдану водним живим ресурсам та на їх користь судовий збір в розмірі 2 684 грн. ( а. с.1-14 ).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 року ( а. с. 36 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання ( перебування ) такої фізичної особи.
20 лютого 2023 року здійснено запити стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача ( а. с. 41 ).
21 березня 2023 року за вх. № 12011 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача ( а. с. 42 ).
З отриманої інформації вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06.09.2012 року.
Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання ( перебування ) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ухвалою судді від 22 березня 2023 рок прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін та призначено судове засідання у справі на 13.04.2023 року ( а. с. 43-44 ).
13 квітня 2023 року судове засідання було відкладено на 25.05.2023 року у зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про його належне сповіщення ( а. с. 49 ).
В судове засідання позивач не з'явився, 14.04.2023року за вх. № 16539 судом отримано
заяву від прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Клочко Ю.А., в якій остання розгляд справи просила здійснювати без представника Білоцерківської окружної прокуратури, позовні вимоги підтримує та просила позов задовольнити в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала ( а. с. 47 ).
Державне агентство меліорації та рибного господарства України, в інтересах якого діє Білоцерківська окружна прокуратура в судове засідання свого представника не направили, 21.04.2023 року за вх. № 17986 судом отримано заява, в якій просили розгляд справи проводити за відсутності представника Управління Держрибагентства.
Білоцерківська міська рада, в інтересах якої діє Білоцерківська окружна прокуратура в судове засідання свого представника не направила, 03.05.2023року за вх. № 19673 судом отримано клопотання за підписом міського голови, в якому розгляд справи просили здійснювати за наявними матеріалами у справі без представника Білоцерківської міської ради.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства, але відомості про належне сповіщення на адресу суду не повернулися.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії ( ч. 3 ст. 130 ЦПК України ).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться ( ч. 1 ст. 131 ЦПК України ).
Так, судові повістки на адресу відповідача направлялися за його адресою реєстрації відповідно отриманої відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання ( перебування ) відповідача.
Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду ( близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 обізнаний, що в провадженні суду перебуває цивільна справа з позовними вимогами до нього, оскільки ухвалу судді про відкриття провадження у справі від 22.03.2023 року, позовну заяву з додатками та судову повістку про слухання справи в суді 13.04.2023 року отримав особисто 11.04.2023року, про що свідчить наявне поштове повідомлення про вручення.
Статтею 44 ЦПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзив на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, належним чином повідомлений відповідач не з'явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзиву і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ухвалою суду від 25.05.2023 року постановлено провести розгляд даної цивільної справи в заочному порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших
Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі про адміністративне правопорушення № 357/14676/21 від 16.12.2021 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а. с. 26-28).
Вказаною постановою встановлено, що відповідач 17.11.2021 року о 07 годині на річці Рось поблизу с. Пилипча Білоцерківського району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив вилов риби сіткою із жилки розміром L-100м, h 2,5м, а 50мм. При цьому виловив рибу, а саме: сом 1 екземпляр, вагою 1,1 кг, лящ 2 екземпляри, вагою 1,53 кг, карась сріблястий 1 екземпляр, вагою 0,23 кг, загальною вагою 2,86 кг, чим порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства.
З постанови вбачається, що під час розгляду справи ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. У той же час, питання про стягнення з порушника вищевказаних збитків вирішено не було.
Вказана постанова набрала законної сили 28.12.2021 року.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з розрахунком матеріальної шкоди, проведеним на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21.11.2011 № 1209 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06.10.2021) своїми діями відповідач заподіяв збитки рибному господарству України на суму 8 996 гривень. До даного розрахунку долучено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди (а. с. 22, 23).
Встановлено, що на час розгляду даної справи в суді, відповідач збити не відшкодував.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Щодо представництва інтересів держави в особі Білоцерківської міської ради, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Як вбачається з відповіді Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області від 21.12.2022 року за № 16-7-9/3342-22 позов до ОСОБА_1 не може бути пред'явлений у зв'язку із неукомплектованістю штату сектору юридичної роботи.
Таким чином, не звернення Білоцерківської міської ради чи Державного агентства меліорації та рибного господарства України до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, завданої водним рибним запасам, унеможливлює в подальшому вжиття цивільно-правових заходів для відновлення порушених інтересів територіальної громади у спірних правовідносин та стягнення з відповідача вказаних коштів, а також свідчить про неналежне здійснення відповідними органами своїх повноважень спрямованих на захист державних інтересів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом заступником керівника Білоцерківської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з невжиттям компетентними органами заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до природних ресурсів загальнодержавного значення належать дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення.
Таким чином, при незаконному вилові риби спричиняються прямі збитки державі.
Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки вина відповідача встановлена, вказаними діями останній завдав шкоди державі, що підтверджено матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам є цілком обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної справи.
Станом на час розгляду справи з боку відповідача не надходило до суду жодного доказу в спростування доводів позивача, як і не надходило доказів відшкодування шкоди останнім в добровільному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 чт. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частина 1 статті 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При звернені до суду з даним позовом, прокуратурою було сплачено судовий збір у розмірі 2 684 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 95 від 26 січня 2023 року ( а. с.15 ).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у вищевказаному розмірі, які були понесені при зверненні до суду.
Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 19, 56, 76, 77, 81, 82, 89, 131, 141, 187, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, Законом України "Про прокуратуру", Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд, -
Позовні вимоги заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої водним живим ресурсам, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Білоцерківської міської ради ( номер рахунку - UA118999980333179331000010776, отримувач: ГУК у Київській області/Білоцерківська міська рада, ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: Казначейство України, код платежу: 24062100) шкоду, завдану водним живим ресурсам в розмірі 9 996 ( дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури ( код ЄДРПОУ: 02909996, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, р/р отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 2 684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Позивач: Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, буд.38-а );
Позивач: Державне агентство меліорації та рибного господарства України( адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 45-а, ЄДРПОУ: 37472282 );
Позивач: Білоцерківська міська рада ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 );
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повне заочне судове рішення складено 25 травня 2023 року.
Заочне рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов