Справа № 357/5074/23
1-кп/357/822/23
про продовження строку тримання під вартою
23 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому підготовчому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111030001396, яке внесене до ЄРДР 22 березня 2023 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023111030001396, яке внесене до ЄРДР 22 березня 2023 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Судом підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.
За результатами підготовки до судового розгляду вирішені питання передбачені ч. 2 ст. 315 КПК України, а саме: визначено дату та місце проведення судового розгляду, який вирішено проводити у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника.
Будь-яких клопотань щодо здійснення судового виклику певних осіб для допиту, витребування певних речей чи документів, здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні учасниками кримінального провадження не заявлялось.
Отже, суд вважає, що наявні умови для призначення судового розгляду у кримінальному провадженні № 12023111030001396, яке внесене до ЄРДР 22 березня 2023 року, стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 просив: обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на шістдесят днів.
Мотивував це тим, що у разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, продовжує існувати ризики, що він може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
До висновку про наявність ризику переховування він дійшов з огляду: тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 , а також відомі дані про особу останнього.
До висновку про наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення він дійшов з огляду: на поведінку ОСОБА_4 під час вчинення злочину, у якому він обвинувачується, відсутність джерел доходів, будь-яких стримуючих факторів, у сукупності з наявністю незнятих та непогашених судимостей.
Вважав, що з огляду на високий ступінь установлених ризиків та враховуючи дані про особу ОСОБА_4 іншими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою, забезпечити досягнення мети, передбаченої у ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливо.
У ході розгляду, обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, оскільки він щиро кається, майно повернув, обіцяє з'являтися до суду, прокурора, слідчого.
Захисник ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного, стверджував, що ОСОБА_4 щиро кається і готовий докорінно змінити свою поведінку на краще.
Судом установлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2023 року, до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тобто до 20 травня 2023 року, з альтернативою у виді застави в розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 129 450 грн.
Суд зазначає, що статтею 199 КПК України, установлений порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня становить 2 684 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Отже, для продовження строку тримання під вартою, на стадії судового провадження, прокурор має лише довести, що не перестали існувати ризики, які установлені під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, або ж з'явилися нові ризики.
Водночас, у разі продовження строку тримання під вартою, суд має визначити розмір застави та перелік обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Судом установлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який, згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
Відповідно до наданих даних, обвинувачений ОСОБА_4 має сім незнятих та непогашених судимостей.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинене у період умовно-дострокового звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Він до взяття під варту не працював, не навчався, даних про наявність у нього соціальних зв'язків, які заслуговують на довіру не надав.
З огляду на це, суд вважає доведеним, що продовжує існувати ймовірність, що ОСОБА_4 може вчиняти спроби переховування він суду, адже про це свідчать суворість покарання, яке йому загрожує, разом з відсутністю стримуючих від втечі факторів, таких як сім'я, робота, наявність дітей чи інших утриманців, або інших соціальних зв'язків, які заслуговують на довіру.
Окрім цього, як вище встановлено судом, ОСОБА_4 непрацюючий, іншого офіційного джерела доходів не має, раніше уже вчиняв кримінальні правопорушення, проти власності, з корисливою метою, обвинувачується у вчиненні нового, у період умовно-дострокового звільнення.
Суд вважає, що вказані обставини в сукупності свідчать, що ОСОБА_4 не має джерел до існування, у зв'язку з чим існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який, з огляду на кількість незнятих та непогашених судимостей, є високим і за час судового провадження не зменшився.
Суд вважає, що оскільки ризик вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень є високим, а також існує ризик переховування його від суду, запобігти їм іншими запобіжними заходами, аніж тримання під вартою неможливо.
Суд вважає, що визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 не впливає на наявність установлених ризиків, адже вони не пов'язані виключно з винуватістю чи невинуватістю обвинуваченого, а ґрунтуються на ряді інших факторів, про які зазначено вище.
Суд вважає, що з огляду на розмір заявленої, в обвинувальному акті, шкоди - 7 250 грн., вище встановлених даних про його особу, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Суд зазначає, що такий розмір застави гарантуватиме виконання ним покладених на нього КПК України обов'язків та не буде завідомо непомірним.
Суд вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: з'являтись до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Суд зазначає, що покладення таких обов'язків є необхідним для досягнення мети запобіжного заходу, визначеного в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, з викладеного обґрунтування, суд задовольняє клопотання прокурора ОСОБА_3 , про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314-316, 392, 395, 532 КПК України, суд
призначити судовий розгляд на 02 червня 2023 року о 11:00 год., у залі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 7 за адресою: вул. П. Скоропадського, буд. 4-А. м. Біла Церква, Київська область, інд. 09107.
Здійснити судовий виклик прокурора, потерпілого, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 липня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 680 грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право внести заставу в будь-який момент протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) з'являтись до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Біла Церква Київської області, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) уникати спілкування із свідками, потерпілими по вказаному кримінальному провадженню, а також особами, які брали участь, як поняті під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов'язків, який обчислювати починаючи з дня внесення застави.
В іншій частині, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, прокурором, обвинуваченим, захисником, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Ухвала виконується негайно, після її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений - 23 травня 2023 року о 08:30 год.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1