Справа № 357/5555/23
3/357/2860/23
23 травня 2023 року року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом № 17/1/3-7021нт від 11 травня 2023 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , начальника відділення напрямків командного пункту військової частини НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 212-6 КУпАП (далі - протокол),
оперативним співробітником ДВКР СБ України капітаном ОСОБА_2 , у ході контр розвідувального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , 11 травня 2023 року, близько 10:45, у службовому приміщенні командного пункту в/ч НОМЕР_2 , виявлено, що капітан ОСОБА_1 обробляв електронні файли на ПЕОМ типу ноутбук «АСУС», на жорсткому магнітному диску (далі-ЖМД) якого, знаходились електронні файли службових документів військового характеру з грифом обмеження доступу «Для службового користування».
Зокрема, установлено, що даний ноутбук у встановленому порядку в частині не зареєстрований та належить начальнику відділення напрямків командного пункту військової частини НОМЕР_2 капітану ОСОБА_1 .
У ході перевірки ноутбука співробітником 1 управління ДВКР СБ України спільно з представником служби охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_2 на наявність інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, було виявлено незаконно скопійовані ОСОБА_1 , з службового комп'ютеру стройової частини, електронні файли документів службового характеру, які мають гриф обмеження доступу «Для службового користування», з якими він працював, а саме: «Штат 23.03.2023» від 23 березня 2023 року, об'ємом 2912 КБ; «Штатка 04.03.2023» від 08 березня 2023 року, об'ємом 2644 КБ; «ОС 06.03.2023» від 09 березня 2023 року, об'ємом 76 КБ.
Під час огляду зазначених файлів було з'ясовано, що у вищезазначених документах містяться відомості, які підпадають під дію пунктів «Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію» (ПСІ-2023) затвердженого наказом начальника Генерального штабу Головнокомандувача ЗС України від 30 січня 2023 року № 12, за своїм правовим режимом відносяться до службової інформації Збройних Сил України, якій надається гриф обмеження доступу «Для службового користування» і станом на теперішній час є внутрішньо-нормативно діючими документами у Міністерстві оборони України та Генеральному штабі ЗС України, розголошення яких може призвести до розголошення службової інформації, що є власністю держави.
При цьому, капітан ОСОБА_1 пояснив, що дійсно використовує власний ПЕОМ типу ноутбук «АСУС» у ході повсякденної діяльності, проте за межі військової частини його не виносить, а вказані файли були ним незаконно скопійовані на ЖМД з метою використання в службовій діяльності.
Водночас, з'ясовано, що витоку інформації з обмеженим доступом не відбулося, оскільки вона була своєчасно вилучена, а ЖМД відформатований.
Отже, установлено, що капітан ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13, 14 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містить службову інформацію, затвердженого постановою КМ України від 19 жовтня 2016 року № 736, чим створив передумови до витоку службової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи проведений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вона повідомлялася про час та місце судового засідання належним чином, засобами поштового зв'язку, за номером телефону вказаним у протоколі та у самому протоколі просив проводити розгляд за його відсутності, вину визнав.
Згідно з ч. 1 ст. 212-6 КУпАП, здійснення незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційних (автоматизованих) системах, -
тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу, або без такої.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-6 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де викладена суть адміністративного правопорушення, а також ОСОБА_1 зазначив, що свою провину визнає, просив розглянути протокол в суді без його участі;
- письмовим поясненням ОСОБА_1 від 11 травня 2023 року;
- довідкою від 11 травня 2023 року № 4784/177/1712, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 .
За таких обставин та доказів, ОСОБА_1 має бути підданий адміністративному стягненню.
Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Отже, зважаючи на обставини та характер вчиненого правопорушення, щире каяття винного, відсутність обставин, які обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, військовослужбовець, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення ч. 1 ст. 212-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без конфіскації засобів, що використовувалися для незаконного доступу, оскільки дані з обмеженим доступом на них були відформатовані.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу становить 10 х 17 = 170 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, суддя вважає за необхідне, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 212-6 КУпАП, суддя
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-6 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн, без конфіскації засобів, що використовувалися для незаконного доступу.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА