Справа №345/2074/23
Провадження № 2/345/646/2023
29.05.2023 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої судді Кардаш О.І.
за участю секретаря Пилипів Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 21.01.1991 року у Кропивницькій сільській раді Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2. Від спільного проживання народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є неповнолітньою. Причиною розлучення є несумісність характерів та різні погляди на життя, через що між ними часто виникали сварки та непорозуміння. Відповідачка практично самоусунулася від виховання дитини, залишила сім'ю та пішла проживати окремо. Тривали час не проживають разом. Тому просить розірвати шлюб, неповнолітню дитину залишити проживати разом з ним.
Представник позивача адвокат Іванів О.Б. просить розгляд справи здійснювати без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав (а.с.2).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також надала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу. Окрім того, повідомила суд, що неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживає із батьком за його місцем проживання, оскільки більшість часу вона проживає за кордоном де має дозвіл на постійне проживання і не має можливості приділяти час сім'ї. Не заперечує щодо визначення місця проживання їхньої неповнолітньої доньки разом з її батьком ОСОБА_1 (а.с.14).
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 21.01.1991 року у Кропивницькій сільській раді Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2 (а.с.4). Від спільного проживання народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час досягнули повноліття та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5), яка проживає та зареєстрована разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 28.04.2023 року складений депутатом Кадобнянського старостинського округу Брошнів-Осадської селищної ради Грицак Н.М. (а.с.6). Причиною розлучення є несумісність характерів та різні погляди на життя, через що між ними часто виникали сварки та непорозуміння. Відповідачка практично самоусунулася від виховання дитини, залишила сім'ю та виїхала проживати за кордон. Протягом тривалого часу не проживають разом. Відповідачка не приймає участі у вихованні дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 Сімейного кодексу України).
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України).
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Згідно із ч.2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
З приводу позовної вимоги позивача про залишення дитини після розірвання шлюбу з ним суд приходить до таких висновків.
Від спільного проживання у сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідачка не приймає участі у вихованні доньки, разом з нею не проживає, залишила сім'ю та виїхала проживати за кордон, що підтверджується паспортними даними про перетин кордону та копією дозволу на проживання за межами України (а.с.15-18) а також враховуючи, що неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично проживає із батьком за його місцем проживання, та враховуючи її особисту думку висловлену в письмовому опитуванні особи за її згодою, проведеною адвокатом Іванівим О.Б. (а.с.7) про її намір залишитися проживати разом з батьком, тому суд вважає за можливим залишити проживати дитину разом з батьком ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.01.1991 року у Кропивницькій сільській раді Калуського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2 - розірвати.
Доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з батьком ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.