Справа № 344/2581/16-ц
Провадження № 2/344/53/23
17 травня 2023 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до ОСОБА_2 , у якому покликався на те, що 05 лютого 2013 року між ним, як позикодавцем та відповідачем ОСОБА_2 , як позичальником, згідно ст.ст. 1046, 1047 ЦК України укладено та підписано договір позики, згідно якого він надає ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000 гривень під 8 % на місяць від суми позики, що становить 1 600 гривень, а відповідач зобов'язується прийняти позику і повернути у визначений договором позики строк. Проценти ОСОБА_2 мала сплачувати до 05 числа кожного місяця, починаючи із 05.03.2013 року. Також, на підтвердження отримання грошових копотів у сумі 20 000 гривень на руки ОСОБА_2 дала відповідну письмову розписку. Всі умови договору щодо надання та повернення позики були обумовлені та скріплені підписами сторін. Окрім того, з метою підтвердження своєї платоспроможності під час укладення договору позики, позивач надала належним чином завірену довідку про доходи. Також, позивач стверджувала, що окрім заробітної плати має і інші приватні доходи. З перших місяців ОСОБА_2 почала затримувати з оплатою відсотків згідно договору позики. Починаючи з травня 2013 року будь-які виплати процентів та самої суми припинилися. ОСОБА_2 постійно обіцяла найближчим часом погасити заборгованість, посилалася на певні обставини сімейного характеру, стан здоров'я, просила відстрочки. Він йшов на уступки останній, сподіваючись, що всі питання налагодяться і вона продовжить виконувати договір позики. Не зважаючи на вказане, після тривалих розмов з відповідачем, борг вона так і погашала. У зв'язку з цим, у грудні місяці 2013 року він до звернувся Івано-Франківського міського суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики. Згідно з рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.06.2014 року (справа № 344/19510/13-ц) його позовну заяву задоволено. Суд вирішив стягнути на його користь із ОСОБА_2 заборгованість договором позики від 05.02.2013 року у сумі 46 250, із них: проценти - 10 400 гривень, неустойка - 35 850 гривень. До цього часу ОСОБА_2 не вживає ніяких заходів щодо погашення заборгованості, лише затягує час. На його рахунок було декілька надходжень в порядку примусового виконання на суми по 300-500 грн., що стягуються із заробітної плати відповідачки. На даний час невиплаченою залишається сама сума позики 20 000 грн., яку він вважає за доцільне стягнути із відповідача на його користь.
З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачки 143 527,77 (сто сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень, 77 копійок) з яких:
20 000,00 (двадцять тисяч гривень) - заборгованості по сплаті тіла позики;
18 339,37 (вісімнадцять тисяч триста тридцять дев'ять гривень, 37 копійок) інфляційних збитків із заборгованості по сплаті тіла кредиту;
17 331,18 (сімнадцять тисяч триста тридцять одна гривня, 18 копійок) інфляційних збитків із заборгованості по сплаті відсотків;
76 800,00 (сімдесят шість тисяч вісімсот гривень) заборгованості по сплаті процентів;
1 057,22 (одна тисяча п'ятдесят сім гривень, 22 копійки) - сума заборгованості з розрахунком 3З % річних за прострочення виконання зобов'язання;
5 000,00 (п'ять тисяч гривень) неустойки по сплаті тіла кредиту;
5 000,00 (п'ять тисяч гривень) неустойки із заборгованості по сплаті відсотків.
Позивач не прибув у судове засідання, подав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляду справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибула, про час і місце судового розгляду повідомлялася у встановленому порядку. Згідно поданої заяви, позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 лютого 2013 року між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, за яким відповідачка отримала в борг від позикодавця (позивача) 20 000 грн. (а.с. 6-8). Згідно п. 3.2. договору позика надається під 8 % процентів на місяць від суми позики, що становить 1 600 грн. Строк надання позики до 05 лютого 2014 року (п. 3.1 договору). ОСОБА_2 отримала у ОСОБА_1 вказані кошти, на підтвердження чого надала останньому відповідну розписку.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, позов задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , - 46 250 гривень (сорок шість тисяч двісті п'ятдесят гривень) заборгованості за договором позики від 05 лютого 2013 року, 463 грн. та 114 грн. судового збору.
Позивачем станом на 27.11.2017 року проведено розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума заборгованості складає 143 527,77 (сто сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень, 77 копійок) з яких:
20 000,00 (двадцять тисяч гривень) заборгованості по сплаті тіла позики;
18 339,37 (вісімнадцять тисяч триста тридцять дев'ять гривень, 37 копійок) інфляційних збитків із заборгованості по сплаті тіла кредиту (13 497,48 грн. (сума інфляційних збитків станом на дату подання позову) + 4 841, 89 (розрахунок даної суми з дня подання позову до 27.11.2017 року);
17 331,18 (сімнадцять тисяч триста тридцять одна гривня, 18 копійок) - інфляційних збитків із заборгованості по сплаті відсотків (на час подання позовної заяви);
76 800,00 (сімдесят шість тисяч вісімсот гривень) - заборгованості по сплаті процентів (43 200,00 сума заборгованості по сплаті процентів станом на дату подання позову + 33 600,00 (розрахунок даної суми з дня подання позову до 27.11.2017 року). За один місяць 20 000 гривень х 8 % = 1600 гривень, 1600 грн. х 21 місяць = 33 600 гривень;
1 057,22 (одна тисяча п'ятдесят сім гривень, 22 копійки) - сума заборгованості з розрахунком 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання (розрахунок даної суми з дня подання позову до 27.11.2017 року);
5 000,00 (п'ять тисяч гривень) неустойки по сплаті тіла кредиту (на час подання позовної заяви);
5 000,00 (п'ять тисяч гривень) неустойки із заборгованості по сплаті відсотків (на час подання позовної заяви).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання, сум індексації грошового боргу та процентів не перешкоджає стягненню у передбачених законом або договором випадках неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено,що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 549 ЦК України передбачено,що неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Досліджені в судовому засіданні обставини стверджують про те, що вимоги позивача підлягають до задоволення, відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість у розмірі 143 527,77 (сто сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень, 77 копійок).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати - судовий збір у сумі 1435 грн. 29 коп. (а.с. 1, 101).
Відповідно до частини п'ятої статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 89, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , - 143 527,77 (сто сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім гривень, 77 копійок) заборгованості за договором позики від 05 лютого 2013 року та 1435 грн. та 29 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2023 року.