Справа № 289/408/23
Номер провадження 1-кс/289/167/23
29.05.2023 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4 від 24 березня 2023 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР №12023065450000002 від 03 січня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
16.05.2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову дізнавача СД Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 24 березня 2023 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023065450000002 від 03 січня 2023 року, у зв'язку з тим, що дії дізнавача в рамках вказаного провадження спрямовано не на розслідування, а на його закриття. Просить скасувати постанову, як таку що прийнята без належних на те правових підстав та без достатньо зібраних мотивованих доказів.
ОСОБА_3 до суду з'явилася, подала заяву про проведення засідання без її участі, скаргу підтримує з підстав зазначених у ній.
Представник Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. До суду надав матеріали кримінального провадження.
Дослідивши матеріали скарги та подані представником Відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП матеріали, слідчий суддя вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положення ч. 2 ст. 9 КПК України встановлюють, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Як вбачається з наданих матеріалів, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 січня 2023 року за ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Згідно короткого викледння обставин внесених до ЄРДР, 03.01.2023 року близько 08 год. в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 нанесла удари руками по обличчю та голові ОСОБА_6 , спричинивши останній тілесні ушкодження.
Висновком судово-медичної експертизи №20 від 04.01.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 завдано легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що тягне за собою правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності).
З матеріалів вказаного кримінального провадження також вбачається, що дізнавачем своєю постановою було змінено павову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України відповідно до висновку судово-медичної експертизи.
27 січня 2023 року дізнавачем СД Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття даного кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 13.03.2023 року було скасовано постанову дізнавача СД Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про закриття даного кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Дана правова підстава для закриття кримінального правопорушення застосовується у випадках, коли встановлено, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: а) відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторін); б) непричетності особи до кримінального правопорушення.
Тобто, закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України можливе лише щодо конкретної особи за умови, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, але наявна подія кримінального правопорушення. В такому випадку, слідчий/дізнавач повинен продовжувати досудове розслідування кримінального провадження до моменту встановлення осіб, причетних до його вчинення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема з письмових пояснень встановлених осіб які причетні, як вказує дізнавач, до вчинення даного кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що вони не вчиняли дій щодо побиття потерпілої ОСОБА_3 . Заподіяння будь-яких ударів ОСОБА_6 заперечують.
Всупереч вище викладеного, в оскаржуваній постанові дізнавача від 24.03.2023 року зазначено, що в діях осіб, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутній склад вказаного правопорушення, на підставі того, що їх дії вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання.
Таким чином, дізнавач дійшов висновку, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , наносили удари ОСОБА_6 . Однак, в матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 маючи чисельну перевагу, заподіяли ОСОБА_6 тілесні ушкодження саме під час самозахисту і їх дії були спрямовані на захист від суспільно небезпечного посягання.
За таких обставин, висновок дізнавача про те, що заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були вчинені саме з метою самозахисту є надуманим, не підтвердженим зібраним по справі доказами та є передчасним, оскільки не проведені всі необхідні перевірочні дії для встановлення істини у справі.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя дійшов висновку, що при закритті кримінального провадження дізнавачем не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 303, 305, 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД Відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області від 24 березня 2023 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023065450000002 від 03 січня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1