Справа № 195/767/23
Провадження 3/195/327/23
29.05.2023 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого КП м. Запоріжжя, слюсар, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 833853 від 18 травня 2023 року в АДРЕСА_2 , 18.05.2023 року о 21:40 громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в адресу громадянки ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство та порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання громадянин ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений належним чином про судовий розгляд, про що свідчить особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ознайомлення його з місцем та часом розгляду справи.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Особа зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів є обов'язком саме заінтересованої особи.
Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_1 був присутній при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомлений про дату та час розгляду матеріалів справи в суді, що засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, надав письмові пояснення, а також те, що відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на сайті Томаківського районного суду Дніпропетровської області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність громадянина ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є наступне: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
На підтвердження провини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП до суду надано наступні докази:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 833853 від 18 травня 2023 року;
- протокол про прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинення правопорушення;
- пояснення громадянки ОСОБА_2 ;
- пояснення громадянина ОСОБА_1 ;
- пояснення громадянки ОСОБА_3 ;
- довідкою про відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 протягом року.
Згідно письмових пояснень громадянки ОСОБА_2 18.05.2023 року приблизно о 20:00 їй стало відомо, що між її знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувається конфлікт та вона пішла до них додому щоб конфлікт далі не продовжувався. Прийшовши до вказаних осіб за місцем їх мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , вона хотіла забрати до себе додому ОСОБА_3 , щоб далі між ними не відбувався конфлікт. Однак, ОСОБА_1 почав погрожувати їй фізичною розправою, через те, щоб вона не забирала його дружину до себе додому. Також ОСОБА_1 брав у руки кухонний ніж та казав, щоб вона уходила. Потім ОСОБА_2 зателефонувала до поліції. Крім того, ОСОБА_1 під час сварки пошкодив мобільний телефон неповнолітньої її доньки, який лежав на столі.
Згідно письмових пояснень громадянина ОСОБА_1 18.05.2023 року приблизно о 20:40 він знаходився в АДРЕСА_2 , та порався по господарству. До двору зайшла громадянка ОСОБА_2 та почала його провокувати на бійку. Він почав висловлюватися нецензурною лайкою в її адресу та погрожував фізичною розправою. Але ніяких тілесних ушкоджень не завдавав. З приводу пошкодження мобільного телефону він відношення не має.
Згідно письмових пояснень громадянки ОСОБА_3 18.05.2023 року приблизно о 20:00 вона знаходилася разом з чоловіком ОСОБА_1 вдома, де на протязі дня працювали та потім вирішили випити спиртного. У неї з чоловіком виник словесний конфлікт та вони виражалися нецензурною лайкою один до одного. Потім, приблизно о 20:30 до них додому прийшла ОСОБА_2 , почала заступатися та хотіла забрати її до себе додому, але чоловіку це не сподобалося, та він почав погрожувати ОСОБА_2 фізичною розправою. В ході конфлікту брав до рук кухонний ніж, але ніяких погроз його застосуванню не здійснював, просто тримав його в руках, щоб ОСОБА_4 покинула територію домоволодіння. ОСОБА_2 провокувала чоловіка ОСОБА_3 . В ході даного конфлікту ОСОБА_1 телефонував на лінію «102» та на лінію «102» також телефонувала неповнолітня донька ОСОБА_2 та казала, що чоловік ОСОБА_3 нібито погрожує якимось предметом, схожим на пістолет. Крім того, громадянка ОСОБА_3 пояснює, що у її чоловіка ніколи не було та на даний момент зброї немає, ні травматичної, ні вогнепальної, Це все видумала неповнолітня донька ОСОБА_2 , щоб скоріше приїхали працівники поліції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Згідно з протоколом серії серії ВАВ № 833853 від 18 травня 2023 року в АДРЕСА_2 , 18.05.2023 року о 21:40 громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в адресу громадянки ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство та порушив громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Зазначені у протоколі обставини не відповідають диспозиції ст. 173 КУпАП, що інкримінується громадянину ОСОБА_1 ..
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналізуючи пояснення громадянина ОСОБА_1 та пояснення громадянки ОСОБА_3 , суд вважає, що громадянка ОСОБА_2 своїми діями провокувала громадянина ОСОБА_1 , який просив громадянку ОСОБА_2 покинути домоволодіння АДРЕСА_2 .
Статтею 32 КОНСТИТУЦІЇ України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 18.05.2023 року мали місце дії громадянина ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. А тому суд приходить висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на зазначений конституційний припис, враховуючи порушення, які були допущенні працівниками поліції під час складання протоколу, а також з огляду на те, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами у поза розумний сумнів, суд дійшов висновку, що в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КупАП.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
При винесенні постанови в справі суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова суду згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях громадянина ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 173, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л. В. Колодіна