Справа № 195/563/23
2/195/195/23
(заочне)
26.05.2023 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Левкович І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 23.09.2022 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №395.
З листопада 2022 року вони з відповідачем припинили підтримувати подружні стосунки, проживати однією сім'єю, вести спільне господарство. Вони втратили почуття любові та взаємної поваги один до одного, тому спільне життя стало неможливим. Вона вважає, що за таких обставин поновлення шлюбних стосунків між ними неможливе, а тому наполягає на розірванні шлюбу.
Ухвалою суду від 26.04.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.
У своїй заяві позивач ОСОБА_1 просить суд розглянути справу за її відсутності, підтримує позов про розірвання шлюбу повністю та не має заперечень проти ухвалення заочного рішення по справі. Крім того, зазначила, що відповідач повідомлений про розгляд даної справи і не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи відповідно до ст. 130 ЦПК України, однак, в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, не надав відзиву на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені у позовній заяві, а так само не надав заяви про розгляд справи за свої відсутності у судовому засіданні.
Cудом, надсилалася повістка на адресу відповідача, однак повідомлення про вручення судової повістки не повернулося до суду, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надходили.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.
Так, матеріалами справи доведено, що сторони 23.09.2022 року уклали між собою шлюб, відповідний актовий запис №395, місце державної реєстрації: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 23 вересня 2022 року.
З огляду наявних у справі матеріалів не встановлено, що сторони мають спільних неповнолітніх дітей.
Із позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки. Позивач зазначає, що фактично сім'я припинила своє існування.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як стверджує позивач шлюб з відповідачем фактично припинено, носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім'ю недоцільні.
Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір по справі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1073,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 136, 141, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 24, 110, 112, 114 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 23 вересня 2022 року, актовий запис № 395, місце державної реєстрації: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 1073,60 гривень, за слідуючими реквізитами:
отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. Подат.); номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Колодіна