Справа №442/9019/21
Провадження №2/442/155/2023
22 травня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі :
головуючого - судді Хомика А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про усунення перешкод у спілкуванні бабці з онукою, встановлення способу участі у спілкуванні та вихованні дитини, -
встановив :
18.04.2021 позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки, в якому просить, з врахуванням змісту заяви про часткову зміну предмету позову від 09.12.2022 року, зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні бабці ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення способів її участі у спілкуванні та вихованні дитини з дотриманням її режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку без присутності матері.
В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син ОСОБА_4 , після чого відповідачка забрала їх спільну доньку ОСОБА_3 , щоб проживати разом з нею. До смерті ОСОБА_5 їхня спільна донька проживала разом з ним.
Вказує, що на початку вересня 2021 року її онука ОСОБА_6 подзвонила родичам по батьковій лінії та повідомила, що є голодною та їй ніхто не дає їсти. Після цього тітка ОСОБА_6 звернулась до служби у справах дітей. У зв'язку з цим відповідачка погрожувала їй, а також ОСОБА_7 (позивачці по справі), що обмежить спілкування з ОСОБА_6 , та в результаті це і зробила. Відповідачка забороняє і бачитись, і спілкуватись з онукою.
Наголошує, що онучка ОСОБА_6 є дуже дорогою людиною їй, оскільки вона піклувалась про неї, брала участь у вихованні, дбала про стан її здоров'я, забезпечувала матеріально її потреби. Зі сторони онучки позитивне відношення є взаємним.
08.12.2021 року відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просить режим зустрічей з бабусею встановити у будь-яку неділю місяця протягом двох годин. Перебування на зимових канікулах за домовленістю. При ухваленні рішення просить врахувати, що дочка відвідує в суботу та неділю гуртки та тренування.
Представник позивачки - адвокат Штинда О.В. подав заяву, в якій просить проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача, заявлений позов підтримують повністю.
Відповідачка позов визнала частково з врахуванням заяви про часткову зміну предмету позову. В подальшому в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомленою про час та місце розгляду справи.
Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 є батьком, а ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 03.10.2013).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 19.11.2020 року).
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).
Частиною 2 статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.
Згідно із приписами частин 8, 9, 10, статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Положеннями статті 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з приписами частини 1 статті 18, частин 1, 2 статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Також, суд в силу приписів частини 4 статті 10 ЦПК України вважає за необхідне застосувати у цій справі положення статті 8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, відповідно до положень цієї статті Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108).
ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).
Крім цього, ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року).
Також, суд в силу приписів частини 4 статті 263 ЦПК України звертає увагу на подібні правові висновки, висловлені Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15 (провадження № 61-14491сво20), за змістом яких: «Для врахування балансу інтересів у цій справі Верховний Суд звертається до положення статті 257 СК України, згідно з якою баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Тлумачення наведених норм матеріального права у системному поєднанні з прецедентними рішеннями Європейського суду з прав людини дає Верховному Суду підстави вважати, що дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає, що саме збалансування наведених вище прав і гарантій має бути основою для належного виконання рішення суду про участь у спілкуванні дитини з дідом».
Подібні за змістом висновки викладено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 607/9336/20 (провадження № 61-20367св21), вирішуючи питання про права діда та баби на спілкування зі своєю онукою та на участь у її вихованні.
За таких обставин, виходячи з меж розумного балансу дотримання інтересів обох сторін і, перш за все, інтересів дитини, а також враховуючи те, що між позивачкою та її онучкою існують тісні, довірливі і люблячі стосунки, вона допомагає онучці матеріально, завжди цікавиться її розвитком та прагне піклуватись про неї, спілкування між ними та графік зустрічей вказаний позивачкою відповідатимуть якнайкращим інтересам дитини.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 223, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задоволити.
Усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення таких способів її участі у спілкуванні та вихованні дитини з дотриманням її режиму навчання, харчування, розвитку та відпочинку без присутності матері:
1. Щоденне спілкування у телефонному режимі чи за допомогою інших телекомунікаційних мереж у позашкільний час;
2. Режим побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_3 встановити з 18:00 год. другої, четвер суботи місяця до 18:00 год. другої, четвертої неділі місяця з правом ночівлі дитини місцем проживання бабці та зі зобов'язанням ОСОБА_1 самостійно забирати онуку та повернути її матері дитини у згаданий час, а також забезпечити відвідування дитиною відповідних гуртків у ці дні;
3. У разі відміни зустрічі у другу або четверту суботу місяця з ініціатива матері дитини із збереженням права ОСОБА_1 на таку зустріч з онукою з дотриманням визначеного порядку у наступну суботу після зустрічі, що не відбулась;
4. В дні народження ОСОБА_3 - після дня народження протягом перших трьох днів, якщо не припадає чергове побачення по графіку, тоді надати можливість ОСОБА_1 додаткового побачення для поздоровлення дитини протягом трьох-чотирьох годин в будь-який день без обмежень місця побачення;
5. У дні народження ОСОБА_1 або протягом кількох днів після них, якщо не припадає чергове побачення по графіку, тоді надати можливість ОСОБА_1 додаткового побачення для спільного святкування протягом трьох-чотирьох годин в будь-який день без обмежень місця побачення;
6. На шкільних канікулах: в зимові канікули щороку за місцем проживання ОСОБА_1 протягом семи календарних днів; влітку - протягом чотирнадцяти календарних днів будь-якого місяця літніх канікул за місцем проживання бабці чи спільного відпочинку в межах України.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області, адреса: вул.Бориславська, 2, м.Трускавець Львівської області.
Суддя А.П. Хомик