Єдиний унікальний номер справи 333/1091/23
Номер провадження 2-о/333/123/23
іменем України
01 травня 2023 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання Стоматова Е.Г. Корнієнко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
17 лютого 2023 року заявник звернулась до суду з заявою про розірвання шлюбу. На обґрунтування заяви посилається на те, 04.06.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серія НОМЕР_1 . З серпня 2019 року позивач та відповідач не проживають разом, оскільки стосунки та подальше подружнє життя стало неможливим через взаємну втрату порозуміння та любові один до одного. За таких обставин вважає, що подальше подружнє життя з ОСОБА_2 є неможливим. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 . З того моменту, як подружжя стало проживати окремо, спільна дитина ОСОБА_3 постійно проживає з ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні. 06.11.2020 вироком Жовтневого районного суду міста Запоріжжя по справі 331/1411/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 187 КК України, з призначенням покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна, у зв'язку з чим на даний момент ОСОБА_1 не знає, де перебуває її чоловік.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 20 лютого 2023 року прийнято до свого провадження та відкрито провадження по справі.
В судове засідання заявник не з'явилась, але від неї до суду надійшла заява, в якій остання просить розглядати справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився у зв'язку з його перебуванням у Державній установі «Дар'ївська виправна колонія (№10)».
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 04 червня 2016 року, про що Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, зроблено відповідний актовий запис № 346, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що додане до матеріалів справи.
Сімейно-шлюбні стосунки між подружжям припинені з серпня 2019 року, що заявник підтвердила у своїй заяві. Спір про поділ майна - відсутній. Примиритися сторони не бажають, про що свідчить та обставина, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини та до цього часу не поновили їх.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про свідоцтвом про народження, виданого Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1209, що додане до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються також справи за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.
З вироку Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 06 листопада 2020 року з'ясовано, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 роки. Вирок набрав законної сили 01 лютого 2021 року.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до положень ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Беручи до уваги причини, які спонукали ОСОБА_1 звернутись до суду із заявою та враховуючи, що шлюб сторін існує лише формально, а поновлення шлюбних відносин є неможливим у зв'язку з встановленими судом обставинами, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам заявниці, у зв'язку з чим вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище, у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 7 ст. 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 223, 247, 263 - 265, 273, 293, 294, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 червня 2016 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 346.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду, після набрання ним законної сили надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб, тобто згідно ст.. 115 Сімейного кодексу України.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 01 травня 2023 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов