Справа № 308/5198/23
24 травня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вказаним позовом, який мотивує тим, що з відповідачкою ОСОБА_2 вони у зареєстрованому шлюбі не перебували, хоча і проживали разом. Так, ОСОБА_2 завагітніла і повідомила позивачу про це, однак дитину виховувати не бажала, з огляду на те, що в неї вже була дитина від іншого чоловіка, до якого вона бажала повернутись, оскільки на той час їх стосунки вже зіпсувались.
Позивач зазначає, що ОСОБА_2 повідомила йому про те, що від майбутньої дитини хоче відмовитись і залишити її йому на самостійне виховання. На дані умови позивач погодився за умови проживання відповідачки під час вагітності з його батьками. Під час вагітності ОСОБА_2 вела аморальний спосіб життя, втекла будучи вагітною з місця проживання, та притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 .
Після пологів, мати дитини зверталась до головного лікаря Берегівського полового будинку з проханням оформити відмову від новонародженої та передачі її біологічному батькові, однак, на її звернення ніхто не відреагував. В подальшому ОСОБА_2 все таки залишила дитину, яку забрав позивач та зареєстрував місце проживання дитини за своїм місцем проживання, а також відповідачка підтвердила не бажання брати участь у житті дитини посвідчивши в нотаріуса заяву про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
Крім цього позивач зазначив, що рішенням суду від 07.04.2023 №308/2140/23 місце проживання дитини ОСОБА_3 визначено з батьком.
Оскільки ОСОБА_2 ухиляється від своїх батьківських обов'язків щодо піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, позивач просить позбавити її батьківських прав щодо дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява про розгляд справи у її відсутності. З рішенням про позбавлення її батьківських прав вона згідна.
Представник третьої особи: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , місце народження: місто Берегове, про що 30.12.2022 складено відповідний актовий запис № 457. Батьки: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Місце державної реєстрації Берегівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
З довідки про реєстрацію місця проживання вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06.09.2017 року.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2023/000430154 від 18.01.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/2140/23 від 07.04.2023, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно декларації № 0001-ОНХ1-РРФ0, про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 .
Так, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком, перебуває на його повному утриманні, батько займається її доглядом та піклується про неї.
Також судом встановлено, що мати дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з ЄДДР № 16267 від 05.04.2023.
Разом з тим, мати дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довгий час не бачиться з дитиною, її життям не цікавиться, не піклується її здоров'ям, матеріально не утримує, чим своєю поведінкою ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
При цьому, будь-яких перешкод для спілкування з дитиною не встановлено.
Також, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заявила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Живе окремо від дитини, не займається її вихованням. З рішенням про позбавлення її батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - згідна. Вказаного змісту заява посвідчена 17.01.2023 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Ванжега М.Д., зареєстровано в реєстрі за №13.
Так, відповідно до Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Разом з тим, відповідно до висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 23.03. 2023 року № 200/23/01-19, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Ужгородської міської ради, вважає за доцільне:
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не право згідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України.
Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками щодо дитини, є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки буде відповідати інтересам дитини, оскільки відповідачка в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дитини до моменту зміни нею свого ставлення відносно дитини та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.
Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 259, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задоволити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , сплачений останнім судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу13Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повний текст рішення суду складено 29.05.2023 року.
Головуючий В.М. Малюк