Справа № 242/3822/19
Провадження № 2-др/242/3/23
26 травня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі судового засідання Гандзюк К.С., за участю представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по цивільній справі № 242/3822/19 за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 ,-
Заявник звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, в обґрунтування якої зазначила, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.03.2023 року скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 - задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. по проведенню в межах виконавчого провадження №64455797 оцінки майна, а саме: спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0112, площею (га): 0.1, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0060, площею (га): 0.1, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки - спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0112, загальною площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ТОВ «ІВ ГРУП» 26.10.2021 року, недійсним; визнано Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки - спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0060, загальною площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ТОВ «ІВ ГРУП» 26.10.2021 року, недійсним. В задоволенні вимог приватного виконавця Чучкова М.О. про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу відмовлено. При поданні 06 грудня 2021 року до Селидівського міського суду Донецької області скарги, представником ОСОБА_2 у встановленому частиною 1 статті 134 ЦПК України порядку було подано до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які ОСОБА_2 понесла та може понести у зв'язку з розглядом справи, та розмір яких попередньо був визначений таким чином: «Судові витрати, пов'язані з розглядом даної скарги, складаються з витрат на проведення експертизи (12 000,00 грн.) та витрат на правову(правничу) допомогу, яку надає адвокат Бойко Олексій Ігорович (40 000,00 грн.), та разом попередньо складають 52 000,00 грн.» Правничу допомогу у Селидівському міському суді Донецької області Бойко Наталії Василівні надавав адвокат Бойко Олексій Ігорович, який діяв на підставі Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Олексія Бойко» та Ордеру. Крім того, 10 лютого 2021 року ОСОБА_2 уклала з Адвокатським бюро «Олексія Бойко» в особі адвоката Бойка О.І. Додаткову угоду №3822/7 до Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року, у якій сторони дійшли згоди, що порядок обчислення ціни (вартості) правових послуг (гонорару), що надаються Адвокатським бюро за Договором про надання правничої допомоги №03-1/20 від 27 березня 2020 року за здійснення представництва клієнта у Селидівському міському суді Донецької області у справі №242/3822/19 за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича по проведенню оцінки майна та визнання недійсними звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, а також за підготовку та подання усіх необхідних процесуальних документів та документів правового характеру, участь у розгляді зазначеної скарги у суді першої інстанції, визначається, виходячи із реального обсягу наданих послуг та погодженого сторонами фіксованого розміру гонорару за кожен вид таких послуг згідно переліку, зазначеного у Додатковій угоді. Відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року, Додаткової угоди № 3822/7 від 10 лютого 2021 року до Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року, Акту № 2 приймання-передачі правових послуг від 22 березня 2023 року, фактичний розмір понесених ОСОБА_2 судових витрат у зв'язку з розглядом у Селидівському міському суді Донецької області скарги, склав 46 000,00 грн. Поважність причин не подання представником ОСОБА_2 - адвокатом Бойко О.І. доказів, що підтверджують розмір понесених ОСОБА_2 судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі, полягає у тому, що виходячи з умов Додаткової угоди № 3822/7 від 10 лютого 2021 року до Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року до закінчення судових дебатів у справі неможливо було визначити кінцевий розмір понесених судових витрат, який залежав від кількості судових засідань, у яких мав приймати участь адвокат Бойко О.І., як представник скаржника, та від необхідної кількості процесуальних документів, які було необхідно підготувати для розгляду справи. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання учасників справи утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з чим, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом Селидівським міським судом Донецької області справи № 242/3822/19 (провадження №4-с/242/3/23) усього у сумі 46 000,00 грн.
У судове засідання заявник та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Заявник надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності.
Приватний виконавець Чучков М.О., стягувач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник приватного виконавця Чучкова М.О. - Воротиленко О.С. в судовому засіданні заперечував проти заяви ОСОБА_2 , в обгрунтування послався на обставини, викладені в письмових запереченнях, зазначивши, що відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. І хоча ОСОБА_2 у заяві від 22.03.2023 року зазначила, що заява стосовно подання доказів після ухвалення рішення по справі за скаргою від 06.12.2021 року була зазначена в ч.4 прохальної частини, подальша вказівка про начебто поважність причин неподання до закінчення судових дебатів доказів на підтвердження цих витрат, з прив'язкою до кількості судових засідань та процесуальних документів(що необхідно підготувати) не мають нічого реального із дійсністю. Ця справа не є надскладною, надані до заяви про ухвалення додаткового рішення квитанції про сплату грошових коштів ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» у розмірі 12000,00 гривень, датовані ще 01.12.2021 та 03.12.2021, тобто більше ніж за рік до закінчення розгляду скарги по суті. І доводи ОСОБА_2 в частині поважності якихось причин щодо неможливості подати ці докази, більше ніж річної давнини, до закінчення судових дебатів та ухвалення судового рішення є суперечливими та такими, що мають бути критично оцінені судом. Загалом, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового кассового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.Витрати, які нібито понесла сторона ОСОБА_2 по справі, не є співмірними із характером судової справи, тому що зазначена справа не мала будь-яких матеріальних вимог(тобто є справою має немайнового характеру) та заявлені витрати покладають великий тягар на одну із сторін по справі.Більш того, в данному випадку справа пов'язана із справою, яка як перебувала в процесі тривалого розгляду по суті судом першої інстанції, переглядалася судом апеляційної інстанції. Крім того, судами вирішувалися інші процесуальні питання, наприклад стягнення витрат на професійну правничу допомогу, так само як і скарги на дії або біздіяльність виконавців. Боржник ОСОБА_2 чудово знає матеріали виконавчого провадження та неодноразово знайомилася з ними, зокрема у 2021, тобто в час виникнення оспорюваних звітів та інших питань виконавчого провадження, докази чого наявні в матеріалах самого виконавчого провадження.Так само з матеріалами виконавчого провадження і всіма супутніми матеріалами ознайомлений і представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Вказане свідчить про те, що представник заявника вже був ознайомлений із загальними обставинами справи та її перебігом, і тому вирішення окремого процессуального питання(питань) не потребувало особливої складності та значного часу. В цьому контексті виникає непорозуміння щодо розмірів оплати на правничу допомогу, що явно не відповідає законодавству та складності судового процессу, навіть за його позитивного вирішення.Вбачається явна неспівмірність затраченного часу та обсягу дій, складності справи, з урахуванням повної попередньої ознайомленості заявника та представника з усіма документами та доволі довгої їх участі у справі. Крім того, в процесі вчинення виконавчих дій було встановлено, що боржнику - ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нерухоме майно: 1/2 частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 часина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .Відповідно до постанов про опис та арешт майна боржника за виконавчим провадженням № 64455797 від 10.02.2021 року боржнику ОСОБА_2 було заборонено здійснювати дії щодо відчуження, користування зазначеним нерухомим майном. Боржник ОСОБА_2 була обізнана про зазначений арешт. З 10.02.2021 року по теперішній час неодноразово ознайомлювалася із матеріалами виконавчого провадження, подавала в ньому клопотання, скарги, заперечення щодо вчинення виконавчих дій.Фактично подання скарги до суду на дії приватного виконавця Виконавчого округу Київської області Чучкова М.А. мала під собою лише одну мету - ухилення боржника від виконання рішення суду, бо під час розгляду справи ОСОБА_2 незаконно скасувала права власності на належне їй майно під час відповідних заборон та арештів. З цього приводу приватний виконавець звернувся до правоохоронних органів України. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). ОСОБА_2 та її адвокат Бойко О.І. знаходяться в родинних відносинах, що стверджує на відсутність будь-яких розрахунків даних осіб між собою та сплатою будь-якої суми коштів в рахунок оплати правничої допомоги - адвокату Бойко О.І., як на теперішній час, так і в подальшому. І загалом вказує на підігрування представника заявнику в протиправних, попередньо схвалених між собою діях щодо стягнення витрат на правову допомогу.Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення заявником надані квитанції про сплату судових витрат з оплати експертизи, що були вчинені з боку представника скаржника - адвоката Бойко О.І. 06.12.2021 року, тобто до відкриття провадження по скарзі ОСОБА_2 .Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до відкриття провадження в справі та до подання скарги до суду 06.12.2021 року, тому відсутні підстави для відшкодування витрат на підготовку експертного висновку.Здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процессуальному порядку обмежує право іншої особи брати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта. Також, для подання доказів на понесені витрати, щодо підготування й надання експертного висновку на підставі ст.ст.133,139 ЦПК України не встановлюється виключення щодо надання зазначених доказів після ухвалення рішення в справі. Відтак вважає, що будь-які докази з цього приводу повинні бути надані виключно до ухвалення рішення судом. У зв'язку з чим, просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо ухвалення додаткового рішення по стягненню судових витрат або зменшити максимально, на розсуд суду, розмір витрат, з урахуванням їх повної неспівмірності із проведеннями діями і наданими послугами, а також за кількістю всіх інших наведених обставин.
Від представника заявника Бойко О.І., який діє в інтересах ОСОБА_5 , надійшло заперечення на письмові заперечення представника приватного виконавця адвоката Воротиленка С.О. відносно заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення (клопотання про зменшення судових витрат). В огрунтування заперечень зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 915/606/21 сформульовано таку правову позицію: «Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.» Норми частини четвертої статті 126 та частин п'ятої-сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України повністю кореспондуються нормам частини четвертої статті 137 та частин третьої-п'ятої, дев'ятої статті 141 ЦПК України. Відтак, за відсутності клопотання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича про зменшення судових витрат, враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд з власної ініціативи не має права вирішувати питання про зменшення судових витрат керуючись критеріями співмірності, визначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Також у даній справі відсутні й підстави для застосування критеріїв, визначених у ч.ч.3-5, 9 ст. 141 ЦПК України, для часткової відмови у відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу оскаржувана додаткова постанова апеляційного суду також не містить.Так зазначені у Акті № 2 приймання-передачі правових послуг від 22 березня 2023 року витрати є реальними, пов'язаними із розглядом справи, відповідають умовам Договору про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27 березня 2020 року та Додаткової угоди № 3822/7 від 10 лютого 2021 року до цього договору, їх розмір є розумними та співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом Бойко О.І. роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для ОСОБА_2 . Більше того, заперечення (клопотання) приватного виконавця Чучкова М.О. не містить жодних конкретних обставин та доказів на підтвердження неспівмірності заявлених ОСОБА_2 судових витрат, а саме: - твердження приватного виконавця, що понесені ОСОБА_2 витрати є неспівмірними із характером судової справи, тому що зазначена справа не мала будь-яких матеріальних вимог (тобто є справа яка не має матеріального характеру) є надуманими на необгрунтованими. Так розгляд судом скарги ОСОБА_2 на неправомірні дії приватного виконавця по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797 є спеціальною судовою процедурою щодо здійсненням судового контролю за виконання судового рішення, яке має майновий характер - стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 720 029,15 грн. При цьому вчинення приватним виконавцем неправомірних дій з оцінки майна ОСОБА_2 у виконавчому провадженні з примусового виконання такого судового рішення, внаслідок яких майно ОСОБА_2 мало реалізовуватись за початковою ціною, яка на більше чим на 200 000,00 грн менша від ринкової, що становить більше 25% від дійсної вартості майна - очевидно має негативні та істотні наслідки для ОСОБА_2 саме майнового характеру. Тобто дана справа має істотне значення для ОСОБА_2 , оскільки внаслідок неправомірних дій приватного виконавця та істотного заниження вартості її майна, ринкової вартості якого 834 530,00 грн достатньо для виконання постанови Донецького апеляційного суду від 26.11.2020 у справі 242/2822/19, для ОСОБА_2 втрачається можливість виконати це судове рішення за рахунок реалізації її майна. твердження приватного виконавця, що понесені ОСОБА_2 витрати є неспівмірними із характером судової справи, тому що заявлені витрати покладають великий тягар на одну із сторін по справі нічим не підтверджені та спростовуються тим, що його цивільно-правова відповідальність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича застрахована на суму 5 000 000 000,00 грн. - необґрунтованими є й посилання представника приватного виконавця на те, що дана справа є нескладною та пов'язаною з іншою справою та про обізнаність ОСОБА_2 з матеріалами виконавчого провадження. Так дана справа потребувала ознайомлення з оскаржуваними звітами оцінки, виконаними на замовлення приватного виконавця, проведення оціночно-земельної експертизи та подачу скарги в обмежений короткий десятиденний термін. При чому оскаржувані звіти оцінки до моменту ознайомлення з ними не були відомі ні ОСОБА_2 , ні її представнику адвокату Бойко О.І. Оскільки саме оскаржувані звіти оцінки є предметом скарги, їх зміст та обсяг й визначав обсяг необхідних правових послуг для їх оскарження. За таких обставин: - 4000,00 грн - є погодженою сторонами фіксованою ціною за професійні правові послуги, які включають ознайомлення та вивчення двох звітів з оцінки, які мають значний обсяг - усього 118 арк. - 3000,00 грн - є погодженою сторонами фіксованою ціною за професійні правові послуги, які включають пошук адвокатом експертної установи, укладення договору, підготовка та подання замовлення на проведення експертизи, та копій необхідних документів, зокрема - копій оскаржуваних звітів з оцінки, правовстановлюючих документів та витягів з ДРРП на земельні ділянки, топографічних планів - 15 000,00 грн - є погодженою сторонами фіксованою ціною за професійні правові послуги, які включають підготовку, оформлення та подачу у встановлений процесуальним законодавством десятиденний строк скарги на дії приватного виконавця, та обумовлена професійністю та знаннями адвоката. - 2 000,00 грн - є погодженою сторонами фіксованою ціною за подання адвокатом процесуального документу, у якому не тільки усунено встановлені судом недоліки скарги, а й додано висновок судової експертизи, який не міг був бути поданий разом зі скаргою, оскільки був підготовлений пізніше. Також у цьому документі містяться додаткові обґрунтування скарги. - 10 000,00 грн - є гонораром успіху, розмір якого в повній мірі відповідає значенню даної справи для ОСОБА_2 а також його стягнення з приватного виконавця несе спонукальний характер, метою якого є недопущення в подальшому порушень з боку приватного виконавця прав сторін виконавчого провадження. Тобто понесені ОСОБА_2 витрати є розумними та співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом Бойко О.І. роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для ОСОБА_2 . Протилежного представник приватного виконавця не довів. Також ОСОБА_2 вважає що у даній справі має бути враховано правовий висновок, викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20, відповідно до якого: «метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання учасників справи утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.» Так, у даному випадку слід враховувати також і контекст, який став підставою дл звернення ОСОБА_2 із скаргою про визнання дій приватного виконавця неправомірними і, як наслідок, із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу - незаконні дії приватного виконавця з проведення оцінки частин земельних ділянок, належних ОСОБА_2 . Проведення оцінки нерухомого майна для подальшої примусової його реалізації є профільною діяльністю приватного виконавця, а тому він має бути обізнаний як із самою процедурою, так і з характерними порушеннями її проведення (оцінка земельної ділянки без її безпосереднього огляду оцінювачем, використання оцінювачем завідомо нерелевантних аналогів і т.і.) та сталою судовою практикою Верховного Суду з цього питання. Більше того, саме до його прямих, професійних обов'язків входить недопущення прав сторін виконавчого провадження. В даному випадку має бути врахований той факт, що приватний виконавець не тільки в силу процесуального закону, як сторона, що програла судовий спір, зобов'язаний відшкодувати витрати на правничу допомогу іншій стороні - ОСОБА_2 , але й те, що таке відшкодування несе спонукальний характер, метою якого є недопущення в подальшому порушень приватним виконавцем прав сторін виконавчого провадження. Просить розглядати заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат за відсутності ОСОБА_2 та її представника адвоката Бойка О.І. за наявними в справі матеріалами. Заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по цивільній справі № 242/3822/19 за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 задовольнити повністю. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом Селидівським міським судом Донецької області справи № 242/3822/19 (провадження №4-с/242/3/23) усього у сумі 46 000,00 грн.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріал справи, обґрунтування поданої ОСОБА_2 заяви, письмові заперечення, вислухавши доводи представника приватного виконавця, встановив наступне.
Відповідно до ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Наведені правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17.
Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 .
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17.03.2023 року скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 - задоволено. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. по проведенню в межах виконавчого провадження №64455797 оцінки майна, а саме: спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0112, площею (га): 0.1, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0060, площею (га): 0.1, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки - спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0112, загальною площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ТОВ «ІВ ГРУП» 26.10.2021 року, недійсним; визнано Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки - спільної часткової 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером: 3210945600:01:082:0060, загальною площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ТОВ «ІВ ГРУП» 26.10.2021 року, недійсним. В задоволенні вимог приватного виконавця Чучкова М.О. про стягнення з ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_2 під час судового розгляду справи №242/3822/20 (провадження №4-с/242/3/23) за вищезазначеною скаргою, здійснював адвокат Бойко О.І., який на підтвердження повноважень представника надав суду ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1074403 від 14.12.2020 року (№03-1/20) договір про надання правничої допомоги № 03-1/20 від 27.03.2020 року, який підписано сторонами, а саме ОСОБА_2 та адвокатом Бойко О.І., додаткову угоду №3822/7 від 10.02.2021.
Отже, повноваження адвоката Бойко О.І., як представника заявника, підтверджені належним чином, що у свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_3 брав участь у розгляді справи як адвокат та діяв в інтересах ОСОБА_2 .
Відповідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
23.03.2023 ОСОБА_2 звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат, де зазначила розмір фактично понесених витрат у розмірі 46000,00 грн.
На підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, заявник надала: договір про надання правничої допомоги №03-1/20 від 27.03.2020, додаткову угоду до договору №3822/7 від 10.02.2021; копію замовлення на проведення судової оціночно-земельної експертизи № 01/12-1 від 01.12.2021; копію листа про приєднання додаткових матеріалів для проведення дослідження № 07/12-1 від 07.12.2021; копію листа УНІСЕ № 373 від 28.12.2021 про направлення висновку; копію Акту №2 приймання-передачі наданих правових послуг від 22.03.2023 року, відповідно до якого адвокат Бойко О.І. виконав, а клієнт ОСОБА_2 прийняла наступні види робіт: ознайомлення і вивчення заяви наданих клієнтом звітів про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що належить боржнику ОСОБА_2 , за період з 30.11.2021 по 05.12.2021 - 4000,00 грн.; пошук експертної установи, підготовка, складання, оформлення, подача замовлення та документів на проведення судової оціночно-будівельної експертизи за період з 01.12.2021 по 07.12.2021 - 3000,00 грн.; витрати на оплату за проведення оціночно-будівельної експертизи за період з 01.12.2021 по 04.12.2021 - 12000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та надіслання до суду скарги на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. по проведенню оцінки майна та визнання недійсними звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження № 64455797 за період з 01.12.2021 по 06.12.2021 - 15000,00 грн.; підготовка, складання, оформлення та подача заяви про виправлення недоліків скарги та приєднання до матеріалів скарги додаткових доказів за період з 05.01.2022 по 10.01.2022 - 2000,00 грн.; гонорар успіху - 10000,00 грн. Всього у сумі 46000 грн. 00 коп. без ПДВ, який клієнт зобов'язаний сплатити протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту.
Згідно р/рахунку ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» загальна сума до сплати за проведення оціночно-земельної експертизи згідно заяви від 01.12.2021 в ц/с № 242/3822/19 - 12000 грн., платником є ОСОБА_2 .
Згідно квитанцій № КМ02-ННМ0-МЗСВ-В5Н3 від 01.12.2021 року ОСОБА_3 сплачено на рахунок ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» 6000,00 грн.; № ВКЕВ-В081-1ЕС9-ААК0 від 03.12.2021 року ОСОБА_3 сплачено на рахунок ТОВ «Український незалежний інститут судових експертиз» 6000,00 грн.
Згідно частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15, зазначив, що розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16-ц (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.
Враховуючи те, що заявником підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість, суд дійшов висновку про наявність підстав у винесенні додаткового судового рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу.
Водночас щодо розміру правової допомоги, яка підлягає стягненню, суд зазначає наступне.
Представником приватного виконавця Чучкова М.О. - Воротиленко О.С. до суду було подано клопотання від 11 травня 2023 року, у якому він у тому числі зазначав про те, що витрати, які нібито понесла ОСОБА_2 у справі не є співмірними, фактичними та неминучими, тому що зазначена справа не носить будь-який матеріальний характер, та заявлені витрати покладають великий тягар на одну із сторін по справі. З огляду на це просив зменшити розмір витрат.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
З огляду на наявність клопотання представника приватного виконавця про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі суд вважає, що заява в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково на суму 10000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони..
Крім того, заявник просить стягнути судові витрати, пов'язані з проведенням судової оціночно-земельної експертизи № 01/12- 1 від 01.12.2021.
Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Частиною 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження витрат на проведення експертизи заявник надав копію замовлення на проведення судової оціночно-земельної експертизи № 01/12- 1 від 01.12.2021; копію Акту № 2 приймання-передачі правових послуг від 22 березня 2023 року та квитанції № KM02-HHM0-M3CB-B5H3 від 01.12.2021 на суму 6000,00 грн та № BKEB-B081-1EC9-AAK0 від 03.12.2021 на суму 6000,00 грн з рахунком № 52 від 01.12.2021 на підтвердження оплати представником ОСОБА_2 адвокатом Бойко О.І. проведення оціночно-земельної експертизи у справі №242/3822/19 зг. заяви № 01/12-1 від 01.12.21, рах №52 від 01.12.21, дог №64/12-2021 від 01.12.21.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на проведення експертизи у розмірі 12 000 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по цивільній справі підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 139, 141, 259, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат по цивільній справі № 242/3822/19 за скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича по проведенню оцінки майна та визнання недійсним звітів про оцінку майна в межах виконавчого провадження №64455797, заінтересована особа: ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова Михайла Олександровича ( 07300, вул.Шолуденка буд.19, м.Вишгород, Вишгородський район, Київська обл., РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у загальному розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 29.05.2023 року.
Суддя І.М. Владимирська