Справа № 523/4904/23
Номер провадження 3/523/2949/23
"25" травня 2023 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянувши адміністративні матеріали відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянство України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 122-4 КУпАП,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №027087 від 11 березня 2023 року, 11.03.2023 року близько 18 год. 37 хв., гр. ОСОБА_1 , рухаючись за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Міхновського, 52, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen touareg», державний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце ДТП, не повідомивши про це органи поліції.
В судове засідання особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення з'явилася. ОСОБА_1 надав пояснення, як усті так і письмові. Зазначив, що після ДТП він повідомив орган полії про ДТП, однак був змушений залишити місце ДТП, оскільки його дружині необхідно було виїжджати до Румунії о 20 год. 30 хв. Зазначив, що після ДТП він зачекав близько години приїзду поліції, однак, оскільки часу зовсім не залишалось, він був змушений залишити місце ДТП.
Вислухав ОСОБА_1 , дослідивши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь які дані, на основі яких орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б указували на вчинення водієм ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст. 122-4 КУпАП.
Зі змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП вбачається, що «У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: ...місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи".
За змістом ст. ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
«Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України». п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій».
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
«Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи неповинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази. Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення».
Суд вважає слушними доводи ОСОБА_1 , що він не мав умислу залишати місце ДТП, оскільки саме він викликав співробітників полії після скоєння ДТП іншим учасником дорожнього руху. У ОСОБА_1 була крайня необхідність залишити місце ДТП, оскільки його дружину необхідно було довести до залізничного вокзалу. Також суд приймає пояснення ОСОБА_1 щодо того, що після того, як він доставив дружину до вокзалу, він відразу ж повернувся до місця скоєння ДТП, що підтверджується як його поясненням, так і рапортом співробітника поліції.
За таких обставин, опираючись на принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, що відповідно до ст. 247 ч. 1 КУпАП провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Тому, в діях водія ОСОБА_1 відсутні будь-які порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів по справі на підтвердження вини ОСОБА_1 , та у його діях, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У зв'язку із зазначеним, викладені у протоколі обставини залишають місце «розумному сумніву», що випливає із сукупності ознак та не спростованих достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених презумцій вини ОСОБА_1 .
Положенням ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, на підставі чого суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будь - яких допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у справі відсутні, не встановлені такі і судом.
Виходячи з викладеного, та керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 10 днів.
Суддя