Справа №521/7751/23
Номер провадження 3/521/7022/23
25 травня 2023 року
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., з секретарем Димитровою Н.І., розглянувши матеріали, які надійшли з СП ДП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.2 КпАП України, -
18.03.2023 року приблизно о 22:30 год. за адресою: АДРЕСА_2 по відношенню до співмешканки гр. ОСОБА_2 вчинив психологічне та фізичне насильство, виславлявся та нецензурною лайкою, штовхав та кидався у бійку.
За даним фактом співробітниками СП ДП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ВАБ № 932449 від 18.03.2023 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 ч.2 КпАП України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав, розкаявся та просив не призначати занадто суворого покарання.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 просила суворо не карати ОСОБА_1 , оскільки вони примирилися та вона не має будь-яких претензій до останнього.
Згідно з приписами ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 18.03.2023 серії ВАБ № 932449, заявою ОСОБА_3 від 18.03.2023 р., письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 18.03.2023р. письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18.03.2023 року, терміновими заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 229858 від 18.03.2023 р., іншими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, яке не мало істотних негативних наслідків, було скоєне під впливом сімейних обставин, примиренням з потерпілою та внаслідок конкретних обставин не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, не становить великої суспільної шкоди та не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо потерпілій ОСОБА_2 , беручу до уваги, що по справі відсутні обтяжуючі відповідальність обставини, суд вважає можливим визнати вчинене ОСОБА_1 правопорушення малозначним та звільнити останнього від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись оголошенням йому усного зауваження.
Згідно з ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 173-2, 247, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Звільнити від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КпАП України.
Зробити ОСОБА_1 усне зауваження та попередити про недопустимість в подальшому здійснення подібних правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Поліщук І.О.