Справа № 491/59/23
Провадження № 2/507/103/2023
Номер рядка звіту 79
"23" травня 2023 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді - Дармакуки Т.П.
при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,
із участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» , в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» , в особі регіональної філії «Одеська залізниця», в якому просив стягнути із відповідача середній заробіток на його користь за день донації крові 04 листопада 2022 року і день відпочинку після здачі крові 05 листопада 2022 року у розмірі 1178 грн. , стягнути середній заробіток за 10 листопада 2022 року ( день засідання комісії з трудових спорів) в розмірі 589 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що він працює позмінно на станції Любашівка машиністом автомотриси у Подільській дистанції електропостачання Одеської залізниці, проживає у с.Жеребково. Із 2012 року він є почесним донором. 4 листопада 2022 року здавав кров, про що повідомив 01 листопада 2022 року свого безпосереднього начальника ОСОБА_3 у телефонному режимі та надсиланням скан-копії заяви на Вайбер, а також таким чином повідомив помічника начальника з кадрів та соціальних питань Гнатюк М.В. Довідку про здачу крові та заяву в паперовому варіанті надав 8 листопада 2022 року, вийшовши за графіком змінності на роботу. Його безпосередній начальник ОСОБА_3 повідомив , що не відпускає його із роботи, тому що донорські не оплачуються і взагалі він має право не відпускати його із роботи. Проте, він все одно пішов здавати кров, але відповідач не здійснив відповідну оплату.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити, при цьому вказував, що відповідно до ст..12 ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» керівники підприємств зобов'язанні безперешкодно відпускати з місця роботи осіб, які є донорами крові, а тому з його боку було достатнім лише повідомити про намір здати кров.
Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити, вказуючи на те, що заява позивача про намір здати кров надійшла лише 8 листопада 2022 року, його увільнення не було погоджено, позивач самостійно без погодження із керівництвом виявив бажання здати кров та визначив наступний робочий день днем відпочинку, а отже відсутній обов'язок відповідача щодо сплати коштів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 08 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.26).
Ухвалою від 21 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.37).
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює машиністом автомотриси ЕЧК-40 у виробничому підрозділі служби електропостачання «Подільська дистанція електропостачання» регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с.33-34).
Із посвідчення почесного донора України вбачається, що ОСОБА_1 має пільги, передбачені Законом України «Про донорство крові та її компонентів» (а.с.59).
Як вбачається із довідки щодо надання донорам пільг № 91 , донор ОСОБА_1 4 листопада 2022 року здавав кров.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно достатті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст.12 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов'язані: безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров'ю людей, до невиконання завдань, пов'язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові.
Відповідно до ст.20 ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.
У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.
Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації
крові та/або компонентів крові за формою та в порядку, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Отже, за змістом зазначених норм права керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов'язані безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові ; донор має право на додатковий день відпочинку за кожен день давання крові таабо її компонентів, а керівництво підприємства зобов'язано його надати у визначений донором день.
Разом з тим, у випадках визначених ст..12 ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» роботодавець має право відмовити працівнику та не увільнити від виконання своїх посадових обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює машиністом у виробничому підрозділі служби електропостачання «Подільська дистанція електропостачання» регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», який керує автомотрисою , яка призначена для перевезення людей, проведення експлуатаційних та аварійно-відновлювальних робіт на залізницях, в тому числі ремонту та огляду пристроїв контактної мережі.
Матеріали справи не містять доказів, щодо належного повідомлення ОСОБА_1 роботодавця про намір здавати кров 04.11.2022 та відповідного оформлення заяви, погодженої керівником згідно з п.2 ч. 2 ст.12 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Наказ про надання дня відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства роботодавцем не видавався.
Як вбачається із протоколу № ЕЧ-6-27/242 оперативної наради при начальнику ВП «Подільська дистанція електропостачання» від 10 листопада 2022 року, розглядалося питання щодо неявки на роботу машиніста автомотриси ОСОБА_4 .. Нарада встановила, що 4 листопада 2022 року, 05 листопада 2022 р. та 06 листопада 2022 року машиніст автомотриси ЕЧК-40 ОСОБА_1 не вийшов на чергування згідно графіку. На 04 листопада 2022 р. була запланована робота по замін дефектних травере та ізоляторів на лінії ПЛ АБ-10Кв, робота була зірвана та не виконана за неявкою на робоче місце машиніста автомотриси ОСОБА_1 . Нарада постановила провести роз'яснювальну роботу (а.с.74).
Доводи позивача про те, що він не повинен узгоджувати із керівництвом день донації крові та додаткового дня відпочинку, а наказ про увільнення його від роботи та оплату, керівництвом не видається, суд не приймає до уваги, оскільки у визначених ст..12 ЗУ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» випадках роботодавець має право відмовити працівнику та не увільнити від виконання своїх посадових обов'язків та саме наказ роботодавця є підставою для увільнення працівника, надання йому дня відпочинку із збереженням середньої заробітної плати.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів повідомлення ОСОБА_1 роботодавця про намір здавати кров 04.11.2022 року та відповідного оформлення заяви, погодженої керівником, як цього вимагає законодавство, також не видавався роботодавцем наказ про надання відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку. Також не підлягають вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження що були порушенні законні права ОСОБА_1 , які призвели до моральних страждань, як-то передбачено ст.. ст..237-1 КЗпП України.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В задоволенні позову відмовлено повністю, тому судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» , в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін:
Позивач:
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (вул..Тверська, 5 м.Київ, код ЄРПОУ 40075815), в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (вул..Пантелеймонівська, 19 м.Одеса, код ЄРПОУ 40081200).
Повний текст рішення складено 29.05.2023 року.
Суддя: Т.П. Дармакука