Cправа №505/1127/23
Провадження №1-кс/505/755/2023
Іменем України
25.05.2023 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» начальника відділення №2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кодима, Одеської області, громадянки України, з середньою технічною освітою, незаміжньої, зареєстрованої та до арешту проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючої, раніше не судимої.
- підозрюваної у кримінальному провадженні №-12023161180000047, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,
Начальник відділення №-2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Також, начальник відділення №-2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 зазначає, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 28.05.2023, однак закінчити досудове розслідування у вказаний термін не є можливим з огляду на те, що необхідно: витребувати та долучити висновок дві експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів» та експертизау матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 «дослідження спеціальної хімічної речовини». Також необхідно ознайомити підозрювану та її захисника з висновками судових експертиз; відкрити матеріали кримінального провадження іншій стороні; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; вручити копію обвинувального акту підозрюваній, а також її захиснику тому виникла необхідність у продовженні обраного раніше запобіжного заходу
Підставою продовження застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, а також наявність ризиків, які були раніше враховані судом при обранні останній запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно підозрюваної не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення подальшого досудового розслідування у даному кримінальному проваджені.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків та просив його задовольнити.
Підозрювана заперечувала щодо задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник також заперечував щодо задоволення заявленого прокурором клопотання про продовження його підзахисній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, натомість просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Постановою заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 16.06.2023.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою №16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою №47889/08, ухвали про неприйнятність «Роман Іванович Гарєєв проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного.
Встановлено, що в провадженні відділення №-2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №-12023161180000047, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
29.03.2023 о 14 годині 26 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК Україн.
30.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
30.03.2023 ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , підозрюваній ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 28.05.2023.
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 29.06.2023.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ у справах «Штепа проти України» від 24.10.2019 за заявою №16349/17, «Войкін проти України» від 27.03.2018 за заявою №47889/08, ухвали про неприйнятність «Роман Іванович Гарєєв проти України» від 05.07.2018 повторне зазначення в ухвалі тих самих ризиків з обґрунтуванням продовження їх існування не становитиме порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.
Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому, продовжуючи строк обраного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховується те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню не завершене й відповідно ризики, які бралися судом до уваги при обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, а тому є підстави вважати, що вона може незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, суд оцінює і суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваній .
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваної під час досудового розслідування кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк досудового розслідування із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 обов'язків, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України, у розмірі 40 (сорок) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто станом на 25.05.2023 - 107 360 (сто сім тисяча триста шістдесят) гривень (40 х 2684 = 107 360).
За таких підстав, суд вважає, що клопотання начальника відділення №-2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області каптан поліції ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а відносно підозрюваної ОСОБА_5 необхідно продовжити строк запобіжного західу у виді тримання під вартою на строк досудового розслідування, тобто до 29.06.2023.
Керуючись ст.ст.176-178,183, 186, 189, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання начальника відділення №2 слідчого відділу Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №-12023161180000047 від 20.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.06.2023.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 107 360 (сто сім тисяча триста шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №505/1127/23 пр. №1-кс/505/755/23, кримінальне провадження №-12023161180000047 від 20.01.2023.
Підозрювана або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де остання буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрювана ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваної з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду;
-не залишати місце постійного проживання, цілодобово - а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави, строком до 29.06.2023 з дня внесення застави, в межах строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1