Справа № 947/19775/22
Провадження № 1-кп/947/598/23
29.05.2023 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12022162480000942 від 07.08.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Нижньобаканський Автономної республіки Крим, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше не судимий, проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.262, ч.1 ст.263, ч.1 ст.162 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його - захисника адвоката ОСОБА_5 , призначеної на окрему процесуальну дію,
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкції яких передбачають позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити новий злочин, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання в Одесі, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних злочинів з використанням умов воєнного стану. В обґрунтування клопотання прокурор надав копії відповідних документів.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.
З обвинувального акту і доданих до нього матеріалів вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, зібрані певні докази, які суд ще не досліджував.
Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:
може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він не має легітимного джерела прибутку, стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання в Одесі;
може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини;
може вчинити інші кримінальні правопорушення, виходячи з образу життя, вчинення умисних злочинів з використанням умов воєнного стану, кількість злочинів, що йому інкримінується.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, крім застави, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Петухов проти України».
Як свідчить практика ЄСПЛ, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв'язку з вчиненням особою злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 28.07.2023.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік), що складає 198480 (Сто дев'яноста вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяця після його звільнення:
1) прибути до суду на виклик;
2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця мешкання, роботи, навчання, номеру мобільного телефону.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1