Справа №498/520/23
Провадження по справі №2/498/154/23
іменем України
22 травня 2023 року смт. Велика Михайлівка Одеської області
Великомихайлівский районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Ткачук О.Л.
при секретарі судового засідання - Поліщук А.С.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Чернецький Валерій Анатолійович, третя особа - орган опіки і піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
До Великомихайлівського районного суду Одеської області звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Чернецький Валерій Анатолійович, третя особа - орган опіки і піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 29.10.2005 року по 20.07.2010 рік. Від спільного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у сторін не склалося, шлюб було розірвано 20 липня 2010 року. 15 лютого 2012 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 , в якому у них народилися: донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідач ніяким чином не піклується про своїх неповнолітніх дітей сина ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_8 , не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей. Разом з тим, відповідач, не виконує покладених на нього законом обов'язків, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Діти знаходяться на повному утриманні позивача. У відповідача виникла заборгованість по аліментах, які він сплачує на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей та складає станом на 19.02.2023 року - 92414,00 грн. Вказав, що позивач звернулася з заявою до органу опіки та піклування з проханням позбавити відповідача батьківських прав, і після проведеної перевірки їй надано рішення про доцільності позбавлення батьківських прав відповідача. Вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків. Тому позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 28 квітня 2023 року у справі відкрите провадження, призначене підготовче засідання, витребувано докази.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 11 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Чернецький В.А. в судове засідання не з'явилися, від останнього на адресу суду надійшло клопотання, в якому він просить проводити судове засідання у його відсутність та відсутність позивача. Вказав, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Заяв, клопотань та відзив на позов ним подано не було.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява від начальника служби у справах дітей Великомихайлівської селищної ради Терлецької О.В., в якій вона вказала, що позовні вимоги позивача підтримують у повному обсязі. Просить проводити судовий розгляд без участі їх представника.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували з 29.10.2005 року в зареєстрованому шлюбі, який 20.07.2010 року було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис 52.
За час шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наданими на вимогу суду копіями актових записів про народження дітей за: № 15 від 22.06.2006 року, складеного виконкомом Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області; №3 від 10.01.2008 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, -з яких вбачається, що в графі батько вказано ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_9 .
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.2010 року, на підставі актового запису №52 від 20.07.2010 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 розірвано, після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище - « ОСОБА_10 ».
Судом встановлено, що ОСОБА_11 15.02.2012 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.02.2012 року, виданим виконавчим комітетом Великокомарівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, актовий запис №01.
Вказане подружжя має двох спільних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 від 22.07.2016 року, виданим Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 354; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_4 від 15.08.2013 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Великомихайлівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №272.
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_1 №92 від 23.02.2023 року, остання мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з: ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_6 (син), ОСОБА_5 (дочка).
З характеристики наданої старостою Великокомарівського старостинського округу вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована та проживає в с.Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області. Власний будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 та проживає разом з чоловіком, спільно ведуть домашнє господарство. Матеріальне становище задовільне, закінчена середня освіта. Має четверо дітей, які добре виховані та доглянуті, ввічливі зі старшими та привітні з однолітками. Відносини з сусідами склалися добрі. Ввічлива та приємна людина, гарна господиня. За час проживання в селі здобула авторитет у мешканців громади. Стосунки з рідними та близькими підтримуються.
З наданого старшим державним виконавцем Гайдаманчук Л.Х. Великомихайлівського відділу державної виконавчої служби у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) розрахунку заборгованості по аліментах, вбачається, що станом на 19.02.2023 року ОСОБА_2 встановлено розмір заборгованості, який становить - 92414,00грн.
Згідно висновку органу опіки та піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, останні вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , по відношенню до його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей, ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має двох малолітніх доньок (проживають у власному будинку, стан будинку задовільний, сім'я - благонадійна). Участі у вихованні своїх дітей від першого шлюбу не приймає, має заборгованість по аліментах станом на 19.02.2023 р. - 92414 грн. На засідання комісії з питань захисту прав дитини 18.04.2023р (протокол № 5) ОСОБА_2 не з'явився, хоч був повідомлений належним чином, на телефонні дзвінки не відповідає.
Зазначений вище висновок було затверджено рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №91 від 19.04.2023 року.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частина 8 статті 7 СК України визначає, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Положення статті 150 СК України регламентують, що батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.
Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікованої постановою ВР України №789-XII від 27 лютого 1991 року) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частина 1 статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Положення частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 753/2025/19) в постанові від 06 травня 2020 року, зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, № 63566/00Л).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок у постанові від 29 липня 2021 року (справа № 686/16892/20), згідно якого позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Під час повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, судом встановлено, що батько неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 за час проживання дітей з матір'ю, самоусунувся від виховання дітей: упродовж значного проміжку часу не піклується про них, не проявляє заінтересованості до їх долі, не цікавиться їх навчанням, станом здоров'я, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.
З урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.
На підставі встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками відносно виховання та утримання дітей, що підтверджується матеріалами справи, та наразі змінити поведінку останнього у кращу сторону неможливо.
З встановленого також треба зробити висновок про те, що відповідач втратив моральне та юридичне право бути батьком своїх дітей, нічого, як батько дати їм не може, а позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам дітей.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Також, положення статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначають, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Крім того, статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 нехтує потребами своїх дітей, порушує права дітей на належне батьківське виховання та систематично не виконує батьківські обов'язки, не сплачує добровільно аліменти на забезпечення потреб дітей, що в сукупністю зі мовчазною позицією відповідача, є підставою для задоволення позову. При цьому суд вважає, що у разі зміни свого ставлення до вказаного вище, відповідач у встановленому законом порядку може відновити вказаний статус шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача сплачені нею при зверненні до суду з вищезазначеним позовом у розмірі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 263 -265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Чернецький Валерій Анатолійович, третя особа- орган опіки і піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) відносно неповнолітніх дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а/з про народження №15 від 22.06.2006 року, складений виконкомом Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області);
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а/з про народження №3 від 10.01.2008 року, складений відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок на користь ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_2 , що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Копію заочного рішення направити сторонам по справі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (РНОКПП НОМЕР_6 ), місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_4 .
Третя особа: орган опіки і піклування Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, (код ЄДРПОУ: 04379367), місцезнаходження: вул. Центральна, 123, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський район, Одеська область, 67100.
Суддя О.Л.Ткачук