Справа №498/979/22
Провадження по справі №2/498/30/23
іменем України
24 березня 2023 року смт. Велика Михайлівка Одеської області
Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Ткачук О.Л.
при секретареві Поліщук А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Михайлівка Одеської області в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Корой Іван Дмитрович, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Укрфінанс груп», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -
Позивач у жовтні 2022 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 квітня 2021 року на бланку НРВ 201633 за реєстром № 93528 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 365039,86 доларів США за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2021 р., що виникла по кредитному договору № 014/0029/74/76382 від 11 червня 2007 року, право вимоги за яким було відступлене акціонерним товариством «Оксі Банк», якому в свою чергу 27.04.2018 року право вимоги було відступлене акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договорів відступлення прав вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість за вказаним у виконавчому написі кредитним договором, який не був нотаріально посвідченим, була стягнута рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2008 року у справі № 2-7162/2008р. на користь банку з позивача та третіх осіб на стороні позивача станом на 29 вересня 2008 року у розмірі 1485582,10 грн., з яких заборгованість за кредитом 1330153,20 грн., заборгованість за відсотками 106343,92 грн., заборгованість за пенею 49084,98 грн. Зазначає, що за вказаним судовим рішенням щодо позивача 22.01.2009 року був виданий виконавчий лист, за яким 23.06.2011 року виконавче провадження було завершено на підставі п. 4 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому первинний кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом одного року, тобто не пізніше 23.06.2012 року, не пред'явив до виконання зазначений вище виконавчий лист щодо позивача і тому втратив можливість відкрити за ним виконавче провадження та здійснити примусове виконання. Вказує також на те, що за вказаним у виконавчому написі кредитним договором був проданий за 690 000 грн. предмет іпотеки із зарахуванням цих коштів 26.12.2012 року на рахунок первинного кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв'язку з чим залишок непогашеної заборгованості за кредитним договором становила 795582,10 грн. (1485582,10 грн. - 690000 грн.), право на примусове стягнення на яку щодо позивача було втрачене первинним кредитором і не могло бути переданим ним наступним кредиторам, до складу яких входить і відповідач. Щодо самого виконавчого напису позивач вважає, що у нотаріуса були відсутні законодавчі підстави для його вчинення через помилковість посилання на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 та доповненого постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року № 662, оскільки на день вчинення оспорюваного виконавчого напису 20.04.2021 року постанова № 662 у вказаній вище частині була визнана незаконною та нечинною, в результаті чого кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду від 21 жовтня 2022 року вищевказаний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду від 20 січня 2023 року, постановлено закрити підготовчого провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, але попередньо надали до суду заяву, в якій вказали, що вимоги позовної заяви підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити та розглядати справу без їх участі.
Третя особи на стороні позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності і не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'являвся.Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не подавав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи. Суд вважає, що представник відповідача не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За результатами розгляду наданих позивачем та витребуваних за клопотанням його представника доказів судом встановлено наступне.
За кредитним договором № 014/0029/74/76382, укладеним 11 червня 2007 року (далі - кредитний договір) між позивачем та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - банк), банк надав позивачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 276080 доларів США на строк по 11 червня 2027 року, а позивач зобов'язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та виконати всі інші зобов'язання за договором, за якими погашення кредиту та інші платежі здійснюються щомісячно до 15 числа кожного місяця (п.п. 1.1., 1.2., 5.1.). Кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі: «Житло в кредит на вторинному ринку», а забезпеченням зобов'язань Позичальника була квартира АДРЕСА_1 (п. 2.1.). Вказаний кредитний договір нотаріально не посвідчений.
Згідно договорів поруки № 014/0029/74/76382-129 і № 014/0029/74/76382-128, укладених 11.06.2007 року між банком і третіми особами на стороні позивача ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , ці особи поручилися за виконання позивачем взятих на себе зобов'язань в повному обсязі за вказаним кредитним договором.
Відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і позивачем, який був посвідчений 22 червня 2007 року за реєстром № 557 Кобзарь О.Ю., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, для забезпечення вимог, що випливають з вказаного кредитного договору, предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 , яка перебувала у власності позивача на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 11 червня 2007 року за реєстром № 501 цього ж нотаріуса, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 13 червня 2007 року за реєстраційним номером 16010423. Цим договором передбачено, що у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, Іпотекодержатель мав право для задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом організації його продажу з укладенням договору купівлі-продажу між Іпотекодавцем та покупцем, який укладається за письмовою згодою з Іпотекодержателем та сплатою покупцем коштів за придбану нерухомість на банківські рахунки Іпотекодержателя (п.п. 3.1.4., 5.5.2.), а у випадку недостатності цих коштів - в судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна Іпотекодавця (п. 3.1.7.).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2008 року у справі № 2-7162/2008р. (далі - судове рішення), яке набрало законної сили 17.11.2008 року, з позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 була стягнута заборгованість на користь банку за вказаним кредитним договором станом на 29 вересня 2008 року у розмірі 1485582,10 грн., з яких заборгованість за кредитом 1330153,20 грн., заборгованість за відсотками 106343,92 грн., заборгованість за пенею 49084,98 грн..
За вказаним судовим рішенням щодо позивача 22.01.2009 року був виданий виконавчий лист, за яким постановою від 16.02.2009 року державного виконавця Терлецького В.С. відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області було відкрите виконавче провадження і позивачу запропоновано сплатити борг до 23.02.2009 року.
На виконавчому листі наявна відмітка цього державного виконавця про його повернення на підставі п. 10 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
За інформацією від 23.06.2021 року № 35/8621 Великомихайлівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), матеріалі вказаного виконавчого провадження знищені і в автоматичній системі виконавчих проваджень воно не зареєстроване.
На цьому виконавчому листі щодо позивача також наявні наступні відмітки ОСОБА_4 , начальника підрозділу примусового виконання рішень:
26.02.2010 року «Повернуто п. 4 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення не проводилось»;
23.06.2011 року «Завершено на підставі п. 4 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
За вказаним судовим рішенням 22.01.2009 року щодо третьої особи ОСОБА_3 був виданий виконавчий лист, на якому наявні наступні відмітки Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції:
09.06.2009 року «Закінчити виконавче провадження на підставі п. 10 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»;
25.06.2010 або 2011 року «Повернуто на підставі п. 4 ст. 47
25.06.2011 року «Повернуто на підставі п. 7 ст. 47»;
22.04.2013 року «Повернуто згідно ст. 34
24.07.2018 року «Повернуто без прийняття до виконання п. 8 ст. 4 ЗУ «ПВП».
Відповідно до протоколу № 833 від 14.12.2012 року засідання комітету з проблемних кредитів роздрібного бізнесу, був наданий дозвіл на реалізацію вказаного в іпотечному договорі заставного майна для часткового погашення боргу позивача за вказаним кредитним договором.
Між позивачем і цим банком 19 грудня 2012 року був укладений договір на відкриття та ведення поточного рахунку, за яким банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 в UAH, а позивач доручив банку здійснювати договірне списання грошових коштів з цього рахунку для погашення заборгованості позивача за кредитним договором № 014/0029/74/76382 від 11/06/2007 р..
За договором купівлі-продажу, посвідченого 26 грудня 2012 року за реєстром № 2148 Кобзарь О.Ю., приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу, позивач продав зазначений вище предмет іпотеки покупцю ОСОБА_5 за 690 084 грн. (п. 3.1.).
За квитанцією банку № 03Е611813 від 26.12.2012 року, покупець предмета іпотеки ОСОБА_5 вказану ціну продажу 690 000 грн. внесла на зазначений вище рахунок позивача № НОМЕР_1 .
У виписці з рахунку позивача у банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 28.12.2012 року (код валюти USD 840) зазначено про перерахування коштів на погашення основної суми боргу за вказаним кредитним договором: 26.12.2012 року 85714,29 доларів США і 27.12.2012 року 423,28 доларів США. Заборгованість за кредитним договором до цього платежу вказана у розмірі 273632,14 доларів США, а після платежу у розмірі 187494,57 доларів США.
Згідно договору відступлення прав вимоги № 114/57 від 27.04.2018 року, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як первинний кредитор, передав (відступив) ПАТ «ОКСІ Банк», як новому кредитору, права вимоги до боржників які вказані у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 014/0029/74/763 82 від 11 червня 2007 року, номер порядковий у реєстрі 97, який укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль». У витягу з реєстру боржників до цього договору, розмір заборгованості позивача вказаний у розмірі 1223105,47 доларів США, з яких основний борг 187494,57, відсотки 177545,29, пеня 858065,61.
У матеріалах провадження № 6/521/341/21 справи № 2-7162/08 Малиновського районного суду м. Одеси за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» про заміну стягувача правонаступником наявні наступні матеріали:
засвідчена копія описаного вище рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2008р. №2-7162/08;
засвідчені копії описаних вище виконавчих листів щодо позивача та третьої особи ОСОБА_3 ;
постанова державного виконавця Цинєва В.О. Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 23.11.2011 року, якою зазначений вище виконавчий лист щодо позивача було повернуто стягувачеві АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що за іпотечним договором його предметом є квартира зареєстрована за позивачем і тому є неможливим звернення стягнення на це іпотечне майно;
ухвала суду від 27.04.2021 року, яка набрала законної сили 12.05.2021 року, якою за заявою відповідача було замінено стягувача у виконавчому листі № 27162/08 від 22.01.2009 року, який виданий Малиновським районним судом м. Одеса про стягнення з боржника - ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1 485 582,10 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом 1 330 153,20 гривень; заборгованість за відсотками 106 343,92 гривень; заборгованість за пеню 49 084,98 гривень та стягнуто витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень, а саме: стягувача - з відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на товариство з обмеженою відповідальністю ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, буд. 20, кв. 1; ЄДРПОУ: 40326297).
Цією ухвалою було встановлено, зокрема, що право вимоги за вказаними у виконавчому листі кредитним договором перейшло до ПАТ «ОКСІ Банк» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 114/57 від 27.04.2018 року, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як первинний кредитор, передав (відступив) ПАТ «ОКСІ Банк», як новому кредитору, права вимоги до боржників які вказані у реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 014/0029/74/763 82 від 11 червня 2007 року, номер порядковий у реєстрі 97, який укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».
Встановлено також, що 27 квітня 2018 року між ПАТ «ОКСІ Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» було укладено договір відступлення прав вимоги, за яким первинний кредитор - ПАТ «ОКСІ Банк» передає новому кредитору - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП» права вимоги до боржників які вказані у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Реєстр боржників, по вмісту інформації по кредитних договорах які передаються, був ідентичним зазначеному вище.
20 квітня 2021 року на бланку НРВ 201633 за реєстром № 93528 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 365039,86 доларів США за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2021 р., що виникла по укладеному позивачем кредитному договору № 014/0029/74/76382 від 11 червня 2007 року, право вимоги за яким було відступлено акціонерним товариством «Оксі Банк», якому в свою чергу 27.04.2018 року право вимоги було відступлено акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договорів відступлення прав вимог. Зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав і сума заборгованості складається за тілом кредиту 187494,57 доларів США і за відсотками 177545,29 доларів США.
Постановою від 23 лютого 2022 року приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. було відкрите виконавче провадження ВП № 68780008 з примусового виконання вказаного виконавчого напису.
Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд виходить з наступних положень законодавства.
Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який був чинним до 05.10.2016 року, було встановлено наступне:
виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року (п. 2 ч. 1 ст. 22);
строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 1 ст. 23);
у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (п. 3 ч. 1 ст. 23);
державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання (п. 1 ч. 1 ст. 26);
виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (п. 10 ст. 37);
виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві , зокрема, у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа (п. 4 ч. 1 ст. 40);
виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа (п. 4 ч. 1 ст. 47 у редакції Закону від 04.06.2011 року № 3319-VI);
виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; (п. 6 ч. 1 ст. 47);
повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47).
Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності з 05.10.2016 року, передбачав наступне:
виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років (ч. 1 ст. 12);
виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо , зокрема, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4) або стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим п. 8 ч. 4 ст. 4);
виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 37);
повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37).
Відповідно до встановлених судом і зазначених вище обставин та наведених положень законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки постановою державного виконавця Цинєва В.О. Першого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції від 23.11.2011 року виконавчий лист щодо позивача було повернуто стягувачеві АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі п. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом одного року, тобто не пізніше 23.11.2012 року, не пред'явив до виконання зазначений вище виконавчий лист щодо позивача, то він втратив можливість відкрити за ним виконавче провадження та здійснити примусове виконання.
Оцінюючи підстави позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання, суд виходить з того, що в ньому зазначено, що він вчинений за кредитним договором № 014/0029/74/76382 від 11 червня 2007 року, що не є нотаріально посвідченим, на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Закону також передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Пунктом 2.2. глави «16. Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 і зареєстрованого там же 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Встановлені судом обставини щодо отримання і погашення кредиту, наявності судового рішення про його стягнення з позивача та солідарних боржників-поручителів, а також виконавчого провадження, щодо якого відповідач позбавлений можливості здійснити примусове стягнення - свідчать про те, що при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріус не отримував первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його погашення, а також не встановлював чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису позивач мав безспірну заборгованість перед відповідачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, тобто чи був розмір заборгованості безспірним.
Не володів нотаріус також і відомостями щодо наявності солідарного боржника-поручителя за цим же кредитним договором ОСОБА_3 , а також погашенням з його боку заборгованості.
Крім цього, у нотаріуса були відсутні законодавчі підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису через помилковість посилання на пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (далі - Перелік № 1172).
Відповідно до пункту 1 Переліку № 1172 (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Вказаний п. 2 до Переліку № 1172 був доповнений постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року № 662 (далі - постанова № 662) і передбачав розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин » 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
На день вчинення оспорюваного виконавчого напису 20.04.2021 року постанова № 662 у вказаній вище частині була визнана незаконною та нечинною за постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, і тому втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили вказаною постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.
Оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Це надає підстави стверджувати, що при вчинені виконавчого напису, нотаріус неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку № 1172 у редакції постанови № 662 у зв'язку з чим не було дотримано вимоги статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку № 1172, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у п.п. 79, 80-83, 87, 89, 92, 94,95 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначено, що, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон): нотаріальні дії щодо цінного майна здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі - перелік). Нотаріуси, включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження (п.п. 8 п. 1); до переліку включаються нотаріуси, нотаріальна діяльність яких не припинена або які працюють в державній нотаріальній конторі та відповідають таким критеріям: після 24 листопада 2017 р. не вчиняли виконавчого напису на кредитному договорі, який не є нотаріально посвідченим (абз. 2 п.п. 9 п. 1); забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими (п. 2).
Встановлені судом обставини справи та аналіз законодавства, що регулює правовідносини між сторонами надають суду підстави для висновку про те, що оскільки укладений позивачем кредитний договір не був нотаріально посвідченим, то він не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Зазначене вище дає підстави для задоволення позову і визнання спірного виконавчого напису від 20 квітня 2021 року на бланку НРВ 201633 за реєстром № 93528 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 81, 95, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Корой Іван Дмитрович, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Укрфінанс груп», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 квітня 2021 року на бланку НРВ 201633 за реєстром № 93528 приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (код ЄДРПОУ 40326297, вул. Іоанна Павла II буд. 20 кв. 1, м. Київ, 01042, Україна), заборгованості в сумі 365039,86 доларів США за період з 29.11.2018 р. по 11.02.2021 р., що виникла по кредитному договору № 014/0029/74/76382 від 11 червня 2007 року, право вимоги за яким було відступлене акціонерним товариством «Оксі Банк», якому в свою чергу 27.04.2018 року право вимоги було відступлене акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договорів відступлення прав вимог.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ),місце проживання (перебування), зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_2 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ), місце проживання (перебування), зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_4 ), місце проживання (перебування), зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 .
Відповідач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Укрфінанс груп», (ЄДРПОУ - 40326297), місцезнаходження: вул.Іоанна Павла ІІ, буд.20 кв.1 м.Київ 01042.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, місцезнаходження: вул. Гоголя, б.19, офіс 1, м. Одеса, Одеська область, 65082.
Повний текст рішення складено 31 березня 2023 року.
Суддя: О.Л. Ткачук