29.05.2023
Справа № 497/1124/23
Провадження № 2-зз/497/3/23
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
29.05.23 року м.Болград
Суддя Болградського районного суду Одеської області Кодінцева С.В., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту з майна,
Позивач звернулася до суду з даною заявою та просить постановити рішення, яким:
- зняти арешт на заборону відчуження нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений державним виконавцем Симочуком Артемом Сергійовичем (не діє) на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ №2-11592 від 30.09.202009 року (а.с.1-3).
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно п.15 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.
Звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчих проваджень, позивач свої вимоги заявив до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) та не пред'явила їх до особи, від прав та обов'язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення її прав, тобто, в даному випадку відповідачем повинен бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв'язку з накладенням арешту набуває певні права щодо арештованого майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, належним відповідачем по цій справі має бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно боржника, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ державної виконавчої служби.
Оскільки позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача, необхідно надати суду виправлену позовну заяву з належним зазначенням складу учасників справи.
Окрім цього, позивач в позовній заяві стверджує, що:
- вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- на вказане майно накладено арешт,
- вона зверталась до нотаріуса, і їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій,
однак жодних доказів на підтвердження цього до позовної заяви не додано, що є порушенням вимог ст.185 ч.3 п. 5, п.8 ЦПК України, якими визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, яка встановлює правила виключної підсудності, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Звертаючись до суду з даною позовною заявою позивачка не надала будь-яких документів на нерухоме майно, на підтвердження права власності чи іншого речового права, з якого вона просить зняти арешт, не зазначила таке нерухоме майно у позові, не надала документів на підтвердження місцезнаходження нерухомого майна для перевірки дотримання позивачем правил підсудності, не надала витяг з Державного реєстру рухомого майна про наявність обтяжень, не надала письмової відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій.
В позовній заяві позивач посилається по тексту на «арешт майна боржника ОСОБА_2 …», що взагалі є не зрозумілим відносно позовних вимог ОСОБА_1 .
Усі ці перелічені обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до положення ст.185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175- 177,185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену позовну заяву, та усі необхідні документи.
У разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: _____________ С.В.Кодінцева