Справа № 495/10471/22
№ провадження 2-р/495/52/23
Ухвала
іменем україни
08 травня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
судді - Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Білгород-Дністровському заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у звязку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у звязку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері.
Стислий виклад заяви
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у звязку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері був задоволений. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19 вересня 2019 року у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №376 було розірвано. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з самостійним вихованням малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком без участі матері. Малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 набрало чинності 03.02.2023 року, є чинним та не оскарженим.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Проте заявнику не зрозуміло, чи є дане рішення суду підтвердженням факту самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , оскільки в рішенні суду не встановлено юридичного факту самостійного виховання малолітньої дитини заявником. Тобто рішенням суду в окремому провадженні не можливо встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання дитини батьком.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
Згідно ч.3 ст.271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Отже, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали цивільної справи, заяву про роз'яснення рішення суду, докази, суд встановив.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у звязку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері був задоволений.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19 вересня 2019 року у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №376 було розірвано.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з самостійним вихованням малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком без участі матері.
Малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 набрало чинності 03.02.2023 року, є чинним та не оскарженим.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Проте заявнику не зрозуміло, чи є дане рішення суду підтвердженням факту самостійного виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , оскільки в рішенні суду не встановлено юридичного факту самостійного виховання малолітньої дитини заявником. Тобто рішенням суду в окремому провадженні не можливо встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт самостійного виховання дитини батьком.
Згідно ч.1 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.271 ЦПК України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», питання роз'яснення рішення суду розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Із урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені обставини, згідно ст.271 ЦПК України, суд вважає за можливе заяву про роз'яснення рішення задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Під час ухвалення рішення суду по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у звязку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері, судом було встановлено, що на теперішній час спільна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач добросовісно виконує свої батьківські обов'язки, забезпечує дитину усім необхідним, проявляє батьківську турботу щодо дитини, піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, цікавиться здоров'я та успіхами, самостійно займається її вихованням, утриманням та підготовкою до самостійного життя. Тобто судом був встановлений факт, що позивач ОСОБА_1 самостійно займається вихованням та матеріальним утриманням малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Вказані факти були визнанні самим відповідачем, яка позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення рішення суду в повному обсязі, на що було подано до суду відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Матеріали справи та позиція її учасників під час ухвалення рішення суду, свідчила про те, що позивач ОСОБА_1 самостійно займається вихованням та матеріальним утриманням малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність задоволених позовних вимог.
В свою чергу суд зазначає, що під час ухвалення судом рішення не було покладено в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем.
Висновки за результатами розгляду справи
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері, відповідає вимогам статті 271 ЦПК України, не вносить змін у суть рішення, а сприяє насамперед способу захисту прав та інтересів заявника.
Керуючись ст.ст.76, 77, 271, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері - задовольнити.
Роз'яснити рішення Білгород-Дністровського міськрайонниого суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері та зазначивши, що рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.01.2023 року по справі №495/10471/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини разом із батьком у зв'язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері, є підтвердженням факту, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 самостійно займається вихованням малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
У відповідності до ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя Заверюха В.О.