Справа № 738/1088/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/448/23
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
29 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022270290000455 від 03.10.2022 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2023 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 16.06.2016 року Сосницьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, 15.07.2022 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_6 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанцій обставини
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1 321 грн 39 коп процесуальних витрат на залучення експерта.
Питання про речові докази вирішено у порядку ст.100 КПК України.
За вироком суду визнано доведеним, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» його продовжено, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_6 , 02.10.2022 року, близько 23 години 00 хвилин, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, прибув на територію господарства, яке розташоване по АДРЕСА_2 , де перелізши через паркан, потрапив на територію господарства, та в подальшому через незамкнуті вхідні двері проник до середини будинку, що розташований на території господарства, звідки умисно, таємно, повторно, викрав з кухні будинку радіоприймач марки «COLON», моделі «RX-9933UAR», вартістю 546 гривень 30 копійок, з холодильника розташованого у кухні будинку викрав три скляні банки об'ємом півлітра кожна, загальною вартістю 12 гривень, зі сметаною домашнього виготовлення вартістю 90 гривень, з літньої кухні господарства викрав дві скляні банки об'ємом три літра кожна, вартістю 24 гривні, з молоком домашнім, об'ємом 6 літрів, вартістю 120 гривень, та п'ять пластикових кришок на банки, вартістю 5 гривень 70 копійок, крім того з підсобної кімнати будинку викрав кошик ручної роботи, вартістю 70 гривень, що належать ОСОБА_9 , спричинив останньому, згідно висновку експерта № 2024-2030/22-24 від 13.10.2022 матеріальну шкоду на загальну суму 868 гривень 00 копійок.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , просить скасувати вирок суду та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд 1 інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України, не в повній мірі врахував дані про особу обвинуваченого та конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.
Зокрема, не надано належної оцінки тому, що він неодноразово судимий за злочини проти власності, реально відбував покарання у виді позбавлення волі, після звільнення на шлях виправлення не став, і через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, повторно вчинив новий тяжкий корисливий злочин.
Не враховано вартість викраденого майна, яке було повернуто завдяки діям працівників поліції.
Поза увагою суду залишився той факт, що обвинувачений ніде не працює, хоча є особою працездатного віку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні вироку
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочинів та його особі, внаслідок м'якості, апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано не було.
Так, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та обставини вчиненого злочину, особу винного, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, позитивну характеристику за таким, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, яка його обтяжує, досудову доповідь органу пробації.
З вироку вбачається, що обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд обґрунтовано визнав щире каяття обвинуваченим ОСОБА_6 та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
З урахуванням наведених обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та особи винного, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
На думку колегії суддів, в даному випадку суд 1 інстанції не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_6 , внаслідок чого призначив йому занадто м'яке покарання, яке є явно несправедливим.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності. Звільнившись із місць позбавлення волі через незначний проміжок часу знову вчинив кримінальне правопорушення, що свідчать про стійку протиправну поведінку обвинуваченого, який на шлях виправлення не став, не зробив для себе висновків.
Поряд із цим, обвинувачений вчинив злочин в період воєнного стану, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого ним діяння та згідно із законом посилює кримінальну відповідальність.
Колегія суддів вважає, що за вказаних обставин виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та протягом строку покарання, визначеного виключно в межах інкримінованих статей, що буде справедливим та відповідатиме меті покарання.
Призначаючи покарання за новим вироком, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, обставини його вчинення, підвищену суспільну небезпеку скоєного, враховуючи особу обвинуваченого, стан його здоров'я, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Строк відбування покарання обвинуваченому слід рахувати з часу фактичного затримання.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, вирок суду у частині призначеного покарання - скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості з постановленням нового вироку.
Керуючись ст.ст. 374, 404, 405, 409, 418, 420 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2023 року стосовно ОСОБА_6 - скасувати в частині призначення покарання.
ОСОБА_6 визнати винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4