Номер провадження: 22-ц/813/5207/23
Справа № 500/4406/19
Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.
Доповідач Воронцова Л. П.
18.04.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого Воронцової Л.П. (суддя-доповідач),
суддів: Базіль Л.В.
Ігнатенко П.Я
за участю секретаря Кузьміч Г.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павлович Євгеній Володимирович на ухвалу Ізмаїльського районного суду Одеської області від 13лютого 2023 року за заявою Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про поворот виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства “Адміністрація морських портів,” третя особа - Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати
встановив
У лютому 2022 року Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України” ( далі - ДП “АМПУ”) звернулося до суду із заявою про поворот виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 500/4406/19 та стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства сплачені їй суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 12 433,55 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
В обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Ізмаїльського районного суду Одеської області від 01 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Постановою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року рішення суду скасовано, ухвалено нове про задоволення позовних вимог , стягнуто із підприємства на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу і витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць.
21 грудня 2020 року ДП “АМПУ” сплатило позивачу 12 433,55 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 04 січня 2021 року сплатило 5000 грн витрат на правничу допомогу, всього на виконання судового рішення сплачено 17 433, 55 грн.
Постановою Верховного Суду від 02 червня 2021 року постанову апеляційного суду скасовано, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області залишено в силі.
Заявник зазначав, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, не витікає із трудового договору як підстава для виплат, тобто не входить до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Тому правова природа сплачених ним, як роботодавцем грошових коштів на виконання скасованого судового рішення дозволяє їх стягнення з позивача та не належить до виключень, передбачених ст.445 ЦПК України.
Просив вирішити питання повороту виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та стягнути з ОСОБА_3 на користь ДП “АМПУ” сплачені суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 12 433, 55 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2023 року, заяву ДП “АМПУ” задоволено, здійснено поворот виконання судового рішення.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павлович Є.В. подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, не застосування окремих положень чинного законодавства і сталої судової практики.
В обґрунтування скарги посилалася на те, що частиною 1 ст.239 КЗпП України встановлено обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах : у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення ґрунтується на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, такі ж положення щодо застосування повороту виконання судового рішення містить частина 2 статті 445 ЦПК України.
Оскільки правовідносини, що склалися між сторонами випливають з трудового законодавства, виплати, які були проведені позивачу на підставі скасованого судового рішення, відносяться до інших виплат, що випливають із трудових відносин.
Відповідач не надав суду доказів, що скасоване рішення було обгрунтовано на підроблених або завідомо неправдивих відомостях.
Платіжні доручення від 21.12.2020 і 04.01.2021 року на суму 10 176,16 грн і 4 025,00 грн чітко відображають природу виплат - заробітна плата.
Звертає увагу, що попри неможливість через технічні причини участі представника позивачки в даному судовому засіданні, ним до суду були направленні письмові заперечення на заяву, однак вони не були судом досліджені та навіть не зазначено про факт їх направлення.
Просила скасувати ухвалу суду, винести нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП “АМПУ” просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення , в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ДП “АМПУ” про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції вважав, що заявником доведено здійснення виплати позивачці за платіжними дорученнями 12 433,55 грн та 5000 грн витрат на правничу допомогу, і вказані обставини зумовлюють відповідно до приписів ст.ст. 444 - 446 ЦПК України задоволення заяви про поворот виконання рішення суду.
З висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 червня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати.
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року рішення Ізмаїльського міськрайонного суду скасовано, ухвалено нове рішення у справі, яким поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера на контрольно- пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” ; стягнуто з ДП “АМПУ” на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнуто з ДП”АМПУ” на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць.
ОСОБА_2 24 січня 2020 року змінила прізвище на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.( т.4 а.с.12).
Відповідно до платіжних доручень від 21 грудня 2020 року та 04 січня 2021 року ДП “АМПУ” перераховано ОСОБА_3 4025 грн і 10 176,16 грн відповідно, призначення платежів- заробітна плата. (т.4 а.с.15,25).
Відповідно до приписів частини 2 статті 445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Частиною 1 статті 239 КЗпП також встановлено обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах :у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається тільки тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Такий же підхід до врегулювання спірного питання закріплено у частині 1 статті 1215 ЦК України , де зазначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що обмеження , а фактично заборона повороту виконання судового рішення стосується як виплат заробітної плати , так і інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, тому здійнені відповідачем виплати позивачці на виконання постанови суду суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць поверненню не підлягають, поворот виконання вказаного судового рішення неможливий.
Заявником не надано доказів, що виплата позивачці 4 025 грн - це виплата витрат на правничу допомогу, оскільки у платіжному дорученні про перерахування позивачці вказаної суми зазначено заробітна плата, також заява не була обґрунтована, тим що постановлене рішення про стягнення на користь позивачки середнього заробітку було прийнято на підставі наданих позивачкою неправдивих відомостей чи підроблених документів, і матеріали справи таких доказів не містять або ж за наявності рахункової помилки відповідача, тобто обставин, за яких закон передбачає поворот виконання рішення у справі, предметом розгляду якої є трудовий спір.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.
Керуючись ст ст.367, 374, 376, 381 -384 ЦПК України, суд
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Павлович Євгеній Володимирович задовольнити.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємста “Адміністрація морських портів України” про поворот виконання постанови Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в касаційному порядку щляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2023 року.
Головуючий Л.П.Воронцова
Судді : Л.В.Базіль
П.Я.Ігнатенко