Справа № 187/907/23
3/0187/454/23
іменем України
29 травня 2023 року
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшли із ВП №10 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, складеного відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на посаді звірівника в ТОВ «ВБК «Агропромінвест», місце проживання: АДРЕСА_1 , , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Встановив:
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області із ВП №10 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАД № 054943 від 15.05.2023 про адміністративне правопорушення, 10.05.2023 було встановлено факт ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дітей ОСОБА_1 , яке виразилося в тому, що остання залишила неповнолітніх дітей за місцем проживання, внаслідок чого сталося займання будинку, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що вона є вдовою та сама виховує двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , 2012 р.н., при цьому офіційно працює в ТОВ «ВБК «Агропромінвест». Коли вона на роботі діти зазвичай знаходяться під наглядом їх бабусі або ж її подруги ОСОБА_4 10.05.2023 вона була на роботі, а в будинку по АДРЕСА_1 сталося коротке замикання електроенергії, внаслідок чого почалася пожежа. Діти в будинку в той час не перебували, вона взагалі ніколи їх не замикала одних в будинку без нагляду. Свої обов'язки по вихованню дітей виконує в повному обсязі, на підтвердження чого надала свої позитивні характеристики з місця проживання та місця роботи, а також характеристики на дітей зі школи, з яких слідує, що вихованням дітей вона займається належним чином.
В судовому засіданні надав пояснення ОСОБА_2 , який повідомив, що в день коли сталася пожежа він разом зі своїм молодшим братом в будинку не перебували.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила слова ОСОБА_1 , що під час перебування останньої на роботі неповнолітні діти знаходяться під наглядом або бабусі або ж особисто її. В день пожежі діти вдома не перебували.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП з наступних підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків, визначених Законом України чи іншим нормативно-правовим актом така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати який саме конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, порушила особа, оскільки такі б дії свідчили про самостійне визначення судом істотних ознак складу правопорушення, що відноситься до функцій обвинувачення та є неприпустимим.
Крім того матеріали справи не містять належних доказів того, що саме внаслідок залишення дітей без нагляду сталася пожежа в будинку, що залишення дітей без нагляду мало тривалий характер та що існувала реальна загроза життю та здоров'ю дітей, враховуючи ту обставину, що вони в момент пожежі в будинку не перебували.
Разом з тим, пояснення в судовому засіданні неповнолітнього ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 , а також письмові характеристики з місця проживання та місця роботи ОСОБА_1 , а також характеристики на дітей зі школи, у своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 свої обов'язки щодо виховання дітей виконує належним чином.
Таким чином, суд констатує, що посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вказані обставини та беручи до уваги, що в судовому засіданні не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП України, що інкриміновано ОСОБА_1 суд вважає за необхідне дану адміністративну справу закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: О. А. Караул