Справа № 183/6165/22
№ 1-кс/183/1966/23
29 травня 2023 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2022 року за № 42022051110000010 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Новопсков Старобільського району Луганської області, військовослужбовця військової служби за контрактом, який проходив військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує на встановлення досудовим розслідуванням, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
В наступному, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 3057-ІХ від 02.05.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13г «Про введення воєнного стану в Україні» та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» громадянин ОСОБА_5 являється військовослужбовцем військової служби за контрактом Державної прикордонної служби України.
Разом з тим, сержант ОСОБА_5 28 липня 2021 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 548-ОС призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 відділення інспекторів прикордонної служби 3 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статутом визначений зміст військової присяги, згідно з якою кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Згідно зі ст.ст. 6,11,16,127,128 Статуту, ст.ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
В свою чергу, сержант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку, проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
24 лютого 2022 року сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за контрактом, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно залишив місце служби, і не виконав наказ про передислокацію підрозділу з АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 , з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану.
19 серпня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 , підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, допитами свідків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , актом службового розслідування, витягами з наказів військової частини та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Підозрюваний неодноразово викликався до слідчого, однак жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив. Постановою слідчого від 02 вересня 2022 року, на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук
Слідчий зазначає, що необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що сержант ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Крім того ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, може ухилитися від проходження військової служби, чим підірвати бойову готовність та боєздатність Збройних сил України. Також, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 ч. 5 КК України, або дезертирство за ст. 408 ч. 4 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Також, обґрунтовуючи необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий просить вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тяжкість покарання, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки; вчинення злочину в умовах воєнного стану.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що дане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
За ч. 4 ст. 190 КПК України слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено доведеним, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для затримання ОСОБА_5 з метою приводу.
Так, судом досліджено витяг з ЄРДР, у відповідності до якого 03 березня 2022 року до ЄРДР за № 42022051110000010 внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.
З листа СБ України від 03 березня 2022 року № 863 вбачається виявлення інформації про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 408 КК України ОСОБА_12 .
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 , підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується наданими слідчим доказами. Зокрема, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , висновок за результатами службового розслідування від 04 квітня 2022 року, витяг з наказу військової частини від 28 липня 2021 року № 548-ОС, у своїй сукупності підтверджують наявність підстав для обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
19 серпня 2022 року складено повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке 19 серпня 2022 року отримано захисником підозрюваного та 19 серпня 2022 року вручено підозрюваному в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України шляхом його публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, слідчий суддя вважає доведеним вказані слідчим ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Оцінюючи цей ризик суд враховує ризик летальності, оскільки підозрюваний, будучи військовослужбовцем має доступ до зброї. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом продовжить вчинювати злочин, у якому він підозрюється, може вчинити інший військовий злочин.
Крім того, підозрюваний неодноразово, на 24, 25, 26 серпня 2022 року, викликався до слідчого, однак жодного разу у призначений час ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Постановою слідчого від 02 вересня 2022 року, на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року №33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 177, 189, 190 КПК України, слідчий суддя, -
надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новопсков Старобільського району Луганської області, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу зупинити до моменту виконання цієї ухвали у частині приводу підозрюваного.
Виконання ухвали у частині затримання ОСОБА_5 , доручити співробітникам Другого оперативного відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 .
Прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала - ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_2 .
Ухвала діє до 29 листопада 2023 року включно та втрачає законну силу 30 листопада 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 09:50 годині 29 травня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1