Справа № 175/1562/23
Провадження № 2-а/175/18/23
Рішенням
Іменем України
24 травня 2022 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Реброва С.О.
при секретареві - Гейко К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії БАВ №050516 від 20 травня 2023 року -
встановив:
31 березня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії БАВ №050516 від 20 травня 2023 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, 20 березня 2023 року інспектором СР ПП ВП № 3 Нікопольського УПП капітаном поліції Шевченко Андрієм Вікторовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 050516 від 20.03.2023 року у відношенні ОСОБА_1 , згідно було накладено штраф у розмірі 680 грн.
У постанові міститься посилання на те, що 20 березня 2023 року о 10.35 год. на 73 км ад Р73 порушив правила користування ременем безпеки, переобладнаним автомобілем, встановив додаткове місце для сидіння, що призвело до зміни центру ваги, без погодження сервісних послуг МВС, використовується для надання послуг з перевезення пасажирів було накладено штраф у розмірі 680 грн.
Відповідно до винесеної постанови позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч.5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні порушення.
На його думку постанова є протиправною, винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Інспектор при складанні оскаржуваної постанови не зазначив пункт ПДР в результаті чого унеможливлює прийти до висновку, який саме пункту Правил дорожнього руху України було порушено Позивачем.
Згідно ст.29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
У зв'язку з цим та на підставі діючого законодавства України, Позивачем було пройдено перевірку технічного стану вищезазначеного транспортного засобу, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 00732-00431-19 від 04 лютого 2019 року, згідно якого вбачається, що транспортний засіб засобом БАЗ А.079.52 Еталон, номерний знак НОМЕР_1 , визнано технічно справним та відсутні жодні переобладнання (а.с. 11).
Крім того, п.3 розділу І вказаного Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 жовтня 2008 року N 534 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1107/15798. передбачено, що за результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану КТЗ за формою, наведеною у додатку до цього 1 Порядку, копія якого надається водієві.
В порушення наведених норм законодавства, на думку Позивача, Відповідачем не складено відповідного акту перевірки КТЗ, копію акту на місці зупинки даного транспортного засобу Позивачу надано не було, до оскаржуваної постанови відповідний акт не додано.
Також, ОСОБА_1 посилається на те, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Та лише за наявності підстав зупинка транспортного засобу є законною. Однак, Інспектором не було проінформовано Позивача про конкретну причину зупинення им транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної г цій пат ті cm. 35 ЗУ «Про національну поліцію», чим було порушене cm. 35 ЗУ«Про іціопальну поліцію» та вимог cm. 57 Конституції України, що є порушенням чинного іконодавства України. А тому, вважає, що у Інспектора не було передбачених чинним законодавством України часових підстав для зупинки транспортного засобу.
Позивач до суду не з'явився та надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, згідно якого просив суд розглядати справи у відсутність представника та у задоволенні вимог відмовити.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Постановою інспектора СР ПП ВП № 3 Нікопольського УПП капітаном поліції Шевченко Андрієм Вікторовичем БАВ № 050516 від 20.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, притягнуто позивача, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2, 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн.
Відповідно до вказаної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було, на думку поліцейського, те, що ОСОБА_1 порушив правила користування ременем безпеки, переобладнаним автомобілем, встановив додаткове місце для сидіння, що призвело до зміни центру ваги, без погодження сервісних послуг МВС, використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.3 «а» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
В силу ч. 2 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ч. 5 ст. 121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення ПДР України при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, Відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото- та відеофіксації належної якості порушення позивачем ПДР України, відсутній акт КТЗ.
Згідно копії протоколу, який міститься на а.с. 12 відсутні відомості про відео фіксацію чи залучення свідків, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини особи.
Єдиним доказом вчинення Позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм ПДР України.
Будь-яких доказів вчинення Позивачем адміністративних правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, відповідачем до суду не надано.
Оскільки Відповідач не надав належних доказів правомірності його дій при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що у суб'єкта владних повноважень відсутні докази вчинення Позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частина 3 ст. 286 КАС України передбачає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Додатково слід зазначити, що у постанові від 17.03.2020 по справі №482/83/17 Верховний Суд вказав, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, Відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв'язку з викладеним, вказана постанова від 20.03.2023 року не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.
Розподіл судових витрат вирішити згідно ст.ст. 139, 143 КАС України та віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 241-245, 286 КАС України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії БАВ №050516 від 20 травня 2023 року - задовольнити.
Постанову серії БАВ №050516 від 20 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 680 гривень, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідальність за яке передбачено ч. 2, 5 ст. 121 КУпАП - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 2, 5 ст. 121 КУпАП у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - з Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Ребров