Справа № 953/20253/21
н/п 2-а/953/29/23
16 травня 2023 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря - Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визначення дій працівників поліції протиправними та скасування постанови, -
встановив:
26 жовтня 2021 р. ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі: відповідач-1), Департаменту патрульної поліції (далі: відповідач-2), в якому просить суд визнати дії поліцейських протиправними та скасувати постанову серії ГО № 286313 від 16.09.2021.
В обґрунтування заявленої вимоги посилається на те, що 16.09.2021 р. вона вийшла з кухні та побачила у квартирі чоловіка у формі поліцейського, а другий стояв у тамбурі, які не представились та не надали посвідчення, у зв'язку з чим вона здійснила виклик до поліції.
11.04.2023 р. відповідачем-1 подані пояснення, відповідно до змісту яких він повідомляє, що постанова є законною та обґрунтованою, у зв'язку чим відсутні правові підстав підстави для її скасування.
До судового засідання сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідачі причину неявки суду не повідомили.
У відповідності до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:
Як вбачається з постанови ГО № 286313 по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2021, 16.09.2021 р. 0 19:46 у АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик в поліцію, а саме: викликала працівників поліції та повідомила, що працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надали їй для огляду службові посвідчення та такої події не було.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідач стверджує, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, оскільки здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що між позивачем та її матір'ю відбувся конфлікт, внаслідок чого остання викликала працівників поліції, впустила їх до квартири та жалілася на відношення доньки та її протиправні дії. Під час спілкування працівників поліції з заявницею, позивач почала вимагати службові посвідчення інспекторів, які їй були пред'явлені та повідомлена причина перебування у даній квартирі. Після цього позивач почала телефонувати на лінію «102» з заявою, що невідомі люди без її згоди потрапили до квартири.
Згідно з ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, дослідивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови ГО № 286313 від 16.09.2021за ст. 183 КУпАП діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлено, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 255, 257-263, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визначення дій працівників поліції протиправними та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315А).
Департамент патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста,буд. 3).
Суддя -