про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3110/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 , через адвоката Кириленка А.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати п.6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №504 від 05.11.2022 року "Про виплату додаткової винагороди", в частині невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за жовтень 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 30 000 грн. за жовтень 2022 року пропорційно в розрахунку на місяць;
- визнати протиправним та скасувати п.5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №565 від 05.12.2022 року "Про виплату додаткової винагороди", в частині невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за листопад 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 30 000 грн. за листопад 2022 року пропорційно в розрахунку на місяць.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:
1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
5. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
З 19.07.2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Предметом спору у цій справі є законність п.6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №504 від 05.11.2022 року "Про виплату додаткової винагороди" та п.5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №565 від 05.12.2022 року "Про виплату додаткової винагороди". Спір між сторонами виник з приводу проходження позивачем військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 і стосується ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за жовтень та листопад 2022 року. Вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити цю додаткову винагороду є похідними від вимог щодо оскарження відповідних наказів командира.
Суд вважає, що саме з дня отримання під час проходження служби грошового забезпечення у меншому розмірі за результатом прийняття спірних наказів в частині нарахування додаткової винагороди позивачу той вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
У постанові від 05.02.2020 року у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
З цим позовом позивач звернувся до суду 16.05.2023 року, направивши його поштою та пропустивши місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України, та тримісячний строк, установлений частиною 1 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19.07.2022 року).
Доводи представника позивача про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, суд відхиляє, оскільки частина 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала таке правило, на час виникнення спірних правовідносини вже не діє у зв'язку зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин".
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч цій нормі позивач не додав до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви:
- протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ