26 травня 2023 року Київ №640/20619/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 , яка діє, яка законний представник в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в інтересах себе та як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до ОАСК з вимогами до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міськради (КМДА) про визнання протиправною відмови відповідача щодо виплати допомоги на проживання позивачці та її неповнолітньому синові ОСОБА_2 ; зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітньому синові ОСОБА_2 допомоги на проживання відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабміну від 20.03.2022 №332.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачі є внутрішньо переміщеними особами,однак, на думку позивачів, відповідач безпідставно відмовив їм у нарахуванні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка встановлена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабміну від 20.03.2022 №332.Допомогу як внутрішньо переміщені особи на проживання не отримували.
15.12.2022, набрав чинності Закон України № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами абз.2 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У зв'язку з вищевикладеним, на виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи №640/20619/22 передано до КОАС. За результатами автоматизованого розподілу справи №№640/20619/22, головуючим у даній справі призначено суддю Брагіну О.Є.
Ухвалою КОАС від 23.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами.
Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що, оскільки позивачі не були вдруге, після 24.02.2022 року переміщені в райони проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, вони не мають права на отримання такої допомоги, встановленої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабміну від 20.03.2022 №332.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується паспортами громадянина України та свідоцтвом про народження.
Відповідно до довідок від 05.07.2016 № 3008-15095 та від 28.10.2019 № 3008-5000220339 позивачі є внутрішньо переміщеними особами із зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
15.04.2022 року ОСОБА_1 подано заяву про надання їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 допомоги згідно положень постанови КМУ № 332 від 20.03.2022 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" до управління соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в задоволенні якої було відмовлено листом від 17.06.2022.
04.07.2022 року ОСОБА_1 вдруге звернулась з аналогічної заявою, в задоволенні якої також було відмовлено листом Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.07.2022 року.
Не погоджуючись з викладеними в листах відповідями, ОСОБА_1 26.10.2022 року звернулась до відповідача з повторною вимогою розглянути її заяву та призначити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 .
Відповідач своїм листом від 09.11.2022 року повідомив позивачці, що відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 20.03.2022 № 332, вона та її син не мають права на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, так як згідно постанови, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" позивачі перебувають на обліку як внутрішньо переміщена особи з 2016 та з 2019 років , допомогу переміщеним особам раніше на проживання не отримували та не були знов переміщені переміщені в райони проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації.
Не погодившись з відмовою відповідача щодо відмови в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та її неповнолітньому сину, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне:
відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Порядок № 505).
Позивачі відповідно до вимог Порядку № 505 були зареєстровані відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщені особи.
Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 505 для призначення грошової допомоги уповноважений представник сім'ї за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подає складену в довільній формі письмову заяву про надання грошової допомоги та документи, визначені цим пунктом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Як зазначають сторони, станом на 24.02.2022 року позивачі не отримували державної допомоги у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання, яка виплачувалася відповідно до положень Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з прийняттям якої Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" втратила чинність.
Відповідно до п.1 Порядку № 332 - він визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.
Згідно з п. 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що позивачі до 24.02.2022 обліковувалася за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками від 05.07.2016 № 3008-15095 та від 28.10.2019 № 3008-5000220339
Тому, позивачі не є особами, які була обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, у регіонах, що не включені до переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204, а отже позивачіне підпадають під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
Особа має право на допомогу, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Відповідно до «Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 року (в редакції із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 11.03.2022 року), до вказаних територій належать території: Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та м. Києва.
З огляду на те, що позивачіперебували на території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204), він відноситься до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332.
Суд також зазначає, що Порядок № 332, не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись або факту повторності такого переміщення для того, щоб він мав право на допомогу.
Так, за змістом абзацу 7 пункту 3 Порядку №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Разом з цим, місто Київ, в якомупозивачі до 24.02.2022 року стали на облік як внутрішньо переміщені особи, визначений в переліку адміністративно-територіальних одиниць відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Тому, позивачі не є особами, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204, відтак не підпадають під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.
На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку, що позивачі мають право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщені особи у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20 березня 2022 року №332, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції ID 5095-1061-1629-1400 від 25.11.2022 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.
Враховуючи задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської держаної адміністрації) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудженні всіх здійснених позивачами документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської держаної адміністрації) в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеним особам, допомоги на проживання відповідно до «Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 37441694; проспект Любомира Гузара, 7, Київ, 03165) призначити та нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ), як законному представнику ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) щомісячну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, визначену «Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Брагіна О.Є.