26 травня 2023 року м. Рівне №460/6150/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №172650006082 від 18.02.2023, винесене Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, зобов'язання відповідача-1 призначити пенсію відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років, з дня виникнення права на призначення пенсії, а саме: з 26.02.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою суду від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
30.03.2023 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема, зазначив, що за наданими документами період проживання (роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю становить 01 рік 11 місяців 17 днів. Відтак, на даний час підстави для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.
05.04.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що позивачем не підтверджено факту проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років.
19.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якого позивач просила позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тріскині Сарненського району Рівненської області.
Позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4).
Зазначені обставини підтверджуються паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 23.03.1999 Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області, посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 25.08.1994.
01.02.2023 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за правилами екстериторіальності прийнято рішення від 08.02.2023 №172650006082, яким відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, оскільки позивач станом на 01.01.1993 не прожила 4 роки на території зони посиленого радіоекологічного контролю (станом на 01.01.1993 позивач прожила у цій зоні 1 рік 11 місяців 17 днів).
Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років (абз.2 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 55 Закону №796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до абз.4 п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
В примітці до п.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII зазначено, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше (ч.2 ст.55 Закону №796-XII).
Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 4 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.
Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, не може перевищувати 5 років.
Згідно з п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Статтею 65 Закону №796-ХІІ визначено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України (ч.1). Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4).
Позивачем до позовної заяви додано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_2 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 25.08.1994, відповідно до якого пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-ХІІ.
Згідно з п.6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (який був чинним на момент видачі позивачу посвідчення) (далі - Порядок №51), особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Відповідно до п.2 Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Викладене кореспондується зі змістом частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ, згідно з якою посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Таким чином, Законом №796-ХІІ та Порядком №51 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом №796-XII для такої категорії, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, надаючи особі посвідчення Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи держава визнає за особою право на пільги, встановленні чинним законодавством для власників такого посвідчення.
Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) підтверджує той факт, що ОСОБА_1 з моменту аварії на ЧАЕС та станом на 1 січня 1993 року постійно проживала або постійно працювала чи постійно навчалася у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років, що дає їй право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку.
Доказів скасування або анулювання виданого позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи до суду надано не було.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч.3 та ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Тобто, факт проживання особи на території зони радіоактивного забруднення засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18).
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, місто Сарни до 01.01.2015 відносилося до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона).
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач у період до 01.01.1993:
- з 29.07.1985 по 26.01.1986 - працювала в Сарненській центральній районній лікарні на посаді санітарка поліклініки;
- з 07.08.1989 по 06.09.1989 - працювала в Сарненській центральній районній лікарні на посаді санітарка поліклініки;
- з 06.09.1989 - 28.01.1993 - працювала в Сарненській середній школі №2 на посаді молодшого обслуговуючого персоналу.
Довідкою Сарненської міської ради Рівненської області від 20.01.2023 №21/01-21 підтверджується, що позивач була зареєстрована в м.Сарни Рівненської області по вул.Волі, 153А з 24.12.1985 по (дата зняття відсутня) та по АДРЕСА_1 з 14.01.1991 по даний час.
Крім того, факт проживання позивача разом із своєю сім'єю з 1985 року підтверджується фактом укладення шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та народженням дітей подружжя у цьому ж місті - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ці обставини підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 30.03.1985, свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_5 від 04.04.1986 та серії НОМЕР_6 від 27.12.1994.
При цьому, домовою книгою по АДРЕСА_2 підтверджується факт прописки ОСОБА_1 та її чоловіка ( ОСОБА_2 ) за адресою: АДРЕСА_2 з 24.12.1985.
Згідно із записів в цій будинковій книзі навпроти даних ОСОБА_2 проставлена відмітка про виписку із зазначеного вище житлового будинку з 14.01.1991.
Відтак, період проживання (роботи) позивача станом на 01.01.1993 в зоні посиленого радіологічного контролю становить не менше 4 років, а станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком загальний період проживання (роботи) позивача становить понад 20 років (до 01.01.2015), що свідчить про те, що остання має право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Щодо питання наявності у позивача достатнього пенсійного віку та страхового стажу для призначення відповідної пенсії у відповідності до поданої заяви, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
За змістом ч.3 ст.55 Закону №796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-IV.
Так, згідно із положеннями абз.1 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Тобто, законодавцем чітко визначені умови для призначення особі пенсії за віком: досягнення особою пенсійного віку та наявність у такої особи певного страхового стажу.
Крім того, абз.2 ч.1 ст.26 Закону №1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
При цьому, як вже було зазначено судом вище, у силу абз.1 ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Як слідує з оскаржуваного рішення страховий стаж позивача становить 35 років 11 місяців 17 днів, що визнається відповідачами та не заперечується позивачем.
Таким чином, умова щодо наявності необхідного для призначення пенсії стажу у цьому випадку виконується.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. У свою чергу, рішення відповідача-2 щодо відмови у призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, є протиправним.
Враховуючи положення п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія позивачу повинна бути призначена з дня, що настав за днем досягнення віку, з яким Закон пов'язує право на зниження пенсійного віку.
Разом з тим, для відновлення порушених прав та інтересів позивача належним способом захисту, з урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КАС України, а також дискреційних повноважень відповідачів, буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26 лютого 2023 року.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довели правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до норм ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії від 08.02.2023 №172650006082.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26 лютого 2023 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 536,80грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судовий збір у розмірі 536,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул.Січових Стрільців, 15,м.Івано-Франківськ,76000. ЄДРПОУ/РНОКПП 20551088)
Повний текст рішення складений 26.05.2023.
Суддя Олег ГРЕСЬКО