26 травня 2023 року м. Рівне №460/47426/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
доФізичної особи-платника податків ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 203735,08 грн, в тому числі по військовому збору в розмірі 13946,63 грн, по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 189789,25 грн.
Позивач в обгрунтування позову зазначає, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами, яка виникла в результаті несплати грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Зазначає, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача, за результатами якої встановлено порушення, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податкових зобов'язань. За результатом проведеної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, які відповідачем оскаржено в судовому порядку, рішення суду набрали законної сили. Податкове зобов'язання є узгодженим. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що не погоджується із нарахуванням відповідачу пені в розмірі 64152,74 грн по податку на доходи фізичних осіб та в розмірі 4841,79 грн по військовому збору. Відповідач вказує, що нарахування податковим органом пені є протиправним, оскільки, на переконання відповідача, її нарахування мало бути розпочато відповідно до положень підпункту 129.1.2. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, тобто з моменту узгодження податкового зобов'язання, а саме після спливу 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкових повідомлень-рішень, а не за весь період заниження податкових зобов'язань. Крім того, відповідач наголошує, що податковим органом не доведено правомірності заявлення до стягнення суми податкового боргу в частині стягнення пені поза межами 1095 днів. Тому, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 64152,74 грн по податку на доходи фізичних осіб грн та в розмірі 4841,79 грн по військовому збору.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Станом на 27.10.2022, у ОСОБА_1 наявний податковий борг перед держаним бюджетом на загальну суму 203735,08 грн, який включає:
- заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 189789,25 грн, з них: 96509,21 грн - податкових зобов'язань, 29127,30 грн - грн штрафних санкцій та 64152,74 грн пені;
- заборгованість зі сплати військового збору, що сплачується фізичним особами за результатами річного декларування в розмірі 13946,63 грн, з них: 7283,87 грн донарахована сума збору, 1820,97 грн штрафних санкцій та 4841,79 грн пені.
На підставі наказу від 02.01.2019 №31 ревізором-інспектором Головного управління ДФС у Рівненській області проведено перевірку фізичної особи - ОСОБА_1 , за результатами якої складний Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 податковий номер НОМЕР_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року» від 23.01.2019 №114/17-00-13-04/ НОМЕР_1 .
Актом перевірки встановлені порушення:
абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України) - не оподаткування доходу в сумі 485591,06, отриманого у 2015 році, як додаткове благо у вигляді залишкової суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «УкрСиббанк», в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 96509,21 грн.;
підпунктів 1.2, 1.3, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, - не оподаткування доходу в сумі 485591,06 грн., отриманого як додаткове благо у вигляді залишкової суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ «УкрСиббанк», в результаті чого донараховано військовий збір за 2015 рік в сумі 7283,87 грн.;
підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, абзацу «а» пункту 176.1 статті 176 ПК України - відсутність ведення обліку доходів та витрат за 2015 рік;
пункту 179.7 статті 179 ПК України - несвоєчасне сплата податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік по терміну 31.07.2016 в сумі 50000,00 грн., фактично сплачено - 29.08.2016.
На підставі Акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 07.02.2019 (а.с.5-7):
№0001671304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 120636,51 коп., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 96509,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24127,30 грн;
№0001681304, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у загальному розмірі 9104,84 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням - 7283,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1820,97 грн;
№0001691304, яким визначено суму штрафу у розмірі 10% - 5000,00 грн. за затримку сплати податку на доходи фізичних осіб.
Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №460/3461/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення. Рішення набрало законної сили 26.03.2020.
Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 14.12.2021 №0030529-1301-1716, відповідно до якої загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 станом на 13.12.2021 становить 203735,88 грн (а.с.4).
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду про стягнення податкового боргу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Зі правилами підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №460/3461/19 встановлено, що 28 квітня 2016 року позивач подав до контролюючому органу Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, відповідно до якої визначена сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу - 299080,33 грн.; сума ПДФО - 59207,07 грн.; сума військового збору - 4486,20 грн.
Позивачем у поданій Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік невірно визначено суму загального річного оподатковуваного доходу за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та не оподатковано частину доходу, отриману як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором, що підлягає включенню до загального доходу за 2015 рік, чим порушено вимоги статей 164, 167 ПК України.
Відповідно до пункту 167.1. статті 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Загальна сума річного оподатковуваного доходу за 2015 рік становить 784671,39 грн, що на 485591,06 грн. більша самостійно задекларованої платником суми доходу, тому орган податкової служби збільшив суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96509,21 грн та визначив податкове зобов'язання в загальному розмірі 120636,51 грн відповідно до ППР від 07.02.2019 №0001671304.
За правилами пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Таким чином, Головним управлінням ДПС у Рівненській області визначено грошове зобов'язання по військовому збору в розмірі 9104,84 грн відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0001681304.
Так, відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до приписів пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункту 54.3.2.).
Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
При цьому частиною другою пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі № 460/3461/19 встановлено, що відповідач правомірно виніс податкові повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0001671304 та №0001681304, №0001691304, донарахування по яких складають частину заявлених позивачем у цій справі сум податкового боргу, а також те, що зазначене рішення суду набрало законної сили, суд дійшов висновку, що ці обставини не підлягають доказуванню.
Таким чином, суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 96509,21 грн основного платежу та 29127,30 (24127,30 + 5000) грн штрафних санкцій, а також сума військового збору, що сплачується фізичним особами за результатами річного декларування в розмірі 7283,87 грн основного платежу, 1820,97 грн штрафних санкцій - є узгодженими за результатами судового оскарження.
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу, згідно статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу була надіслана податкова вимога форми «Ф» № 0030529-1301-1716 від14.12.2021, у якій, окрім узгодженої за результатами судового оскарження суми боргу з податку на доходи фізичних осіб та військового збору платнику податків нараховано пеню: 64152,74 грн пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та 4841,79 грн пені по військовому збору.
Спірним питанням у даних правовідносинах є нарахування пені.
Відповідно до розрахунків пені, які долучено до матеріалів справи, податковим органом, станом на 27.10.2022 розраховано пеню на суму заниження податкового зобов'язання за звітний період, у якому виявлено заниження сум податку та збору, зокрема: порушення актом перевірки встановлено за 2015 рік з граничним терміном сплати 01.08.2016, а отже розрахунок пені податковим органом розпочато з 03.08.2016.
Отже, пеня нарахована контролюючим органом за весь час заниження податкового зобов'язання, в тому числі за період судового оскарження, а базою для її нарахування використано зобов'язання, нарахування якої визнано правомірним в судовому порядку.
Відповідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Отже, розрахунок пені відповідачу завершено з врахуванням обмеження строків нарахування пені, встановлених абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Однак, як слідує із процесуальних заяв по суті спору, відповідач з нарахуванням пені за період, за який це нарахування провів податковий орган не погоджується та зазначає, що пеня за такий період нарахуванню не підлягає, оскільки, за приписами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Суд зазначає наступне.
Відповідно до норм пп. 14.1.162 п. 14.1 ст.14 ПКУ України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Нарахування пені здійснюється у порядку, встановленому статтею 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції, діючій до 01 січня 2017 року, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, в цій же редакції, пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Судова практика з питання застосування норми статті 129 ПК України у зазначеній редакції при нарахуванні контролюючим органом суми податку у разі виявлення його заниження є сформованою і усталеною, а саме: підпункт 129.1.2 статті 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов'язання та за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.
Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, від 11 червня 2020 року у справі №П/811/19/17.
У подальшому, у зв'язку із прийняттям Закону України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, стаття 129 ПК України зазнала змін, а пункт 129.1 цієї статті був викладений в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно з пунктом 129.2 статті 129 ПК України у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 54.3 статті 54 ПК України визначає випадки, коли на контролюючий орган покладено обов'язок визначити суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 57.4 статті 57 ПК України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Остання норма кореспондує положенням пункту 129.2 статті 129 ПК України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Отже, за загальним правилом обов'язок з обчислення суми податкового зобов'язання і зазначення такої у відповідній податковій декларації покладено на платників податків (крім випадків, передбачених ПК України). Строк для сплати податкового зобов'язання становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (крім випадків, встановлених цим Кодексом).
Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов'язання з відповідного податку та/або збору, обов'язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов'язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов'язанням платника податків.
Враховуючи вищенаведене, граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, дають підстави для висновку, що законодавець пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов'язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов'язання, на відміну від грошового зобов'язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов'язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.
Інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом норм ПК України узгодження грошових зобов'язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження.
На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту 129.2 статті 129 ПК України, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов'язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов'язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов'язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов'язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б.
При цьому слід зазначити, що пеня на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України нараховується в обов'язковому порядку в силу вимог ПК України і за встановленою ним формулою, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов'язку платника податків з її сплати нерозривно пов'язаний з моментом виникнення обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені. Тому для врегулювання підстав для скасування автоматично нарахованої пені за період заниження у разі повного або часткового скасування податкового повідомлення-рішення і була законодавцем введена норма пункту 129.2 статті 129 ПК України.
Отже, застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України як такого, що пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням десятиденного строку для сплати грошових зобов'язань з моменту їх узгодження та/або отримання податкового повідомлення-рішення суперечить дійсному змісту статті 129 ПК України.
Таким чином, інше формулювання редакції статті 129 ПК України з 01 січня 2017 року не змінило правового регулювання моменту початку нарахування пені, а лише усунуло суперечності у її деяких положеннях.
На користь викладеного свідчать і подальші зміни, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX) до статті 129 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2021 року, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Таким чином, суд дійшов висновку, що в редакції статті 129 ПК до 01.01.2017 підпункт 129.1.2 статті 129 ПК України встановлює застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені від дня настання строку погашення податкового зобов'язання та за весь період заниження податкового зобов'язання на суму такого заниження.
В свою чергу, початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 (адміністративне провадження №К8990/9577/22).
Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд дійшов висновку, що оскільки платник весь період, коли він не задекларував в повному обсязі свій дохід та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету, а тому нарахування пені повинно здійснюватися за весь період заниження податкового зобов'язання на суму цього заниження.
Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, оскільки згідно розрахунків пені, така нарахована: військовий збір - 4841,79 грн; податок на доходи фізичних осіб - 64152,74 грн, зокрема, на суму заниженого податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору, правомірність збільшення яких підтверджена у судовому порядку, суд вважає, що дії позивача, відповідають правовому регулюванню, встановленому статтею 129 ПК України.
Щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду для стягнення податкового боргу, то суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Законом України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, до Податкового кодексу України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1-52-5.
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Проте дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).
Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону №2260-IX від 12.05.2022) визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Так, відповідно, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, по всій території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан. При цьому в подальшому воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався. Так, продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18 серпня 2023 року.
Отже, станом на дату подання позовної заяви зупинено строки давності, визначені нормами Податкового кодексу України, щодо стягнення податкового боргу.
За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Тому заявлені позовні вимоги про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 203735 грн 08 коп підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідачем не надано суду доказів часткової або повної сплати суми боргу.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 203735,08 грн. та перерахувати:
- 13946,63 грн. військового збору на рахунок UA548999980313090137000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівненська мтг/11011001, Банк отримувача: Казначейство України, код 38012494;
- 189789,25 грн на рахунок UA663999980333159341000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівненська мтг/11010500, Банк отримувача: Казначейство України, код 38012494.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 травня 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 8,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-платник податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Дуляницька