25 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/4267/23
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 33 246,26 грн податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 33 246,26 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була. Вказує, що у зв'язку із пропуском граничних строків сплати, вказане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу. Наголошує, що у зв'язку із несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, Головне управління ДПС у Житомирській області у відповідності до вимог Податкового кодексу України звертається до суду щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 21.02.2023 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Через відділ документального забезпечення позову від відповідача надійшов відзив, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що є реальним платником податків, однак через свавілля представників Головного управління ДПС у Житомирській області незаконно нараховано заборгованість.
Доказів надіслання вказаного відзиву, як то передбачено ухвалою суду від 21.02.2023, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 33 246,26 грн з єдиного податку з фізичних осіб (основний платіж).
Дані зобов'язання не сплачено в строки, а тому вони набули статус податкового боргу.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації про майновий стан і доходи подаються до контролюючого органу за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.
Пунктом 179.7 статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку кoнтpoлюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до і липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 Кодексу), не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п. 54.3 ст. 54 Кодексу - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідачем подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця на загальну суму 33 346,26 грн, та не сплачено самостійно нараховані зобов'язання в строки, визначені Кодексом нарахування відповідно до встановленої ставки єдиного податку у загальній сумі 33 246,26 грн, а тому дане зобов'язання на загальну суму 33 246,26 грн, має статус податкового боргу (в тому числі 33 246,26 грн основний платіж), що підтверджується:
- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9109143014 від 04.05.2021 (термін сплати 20.05.2021) на суму 17 025,39 грн, з яких не сплачено в строк та мають статус податкового боргу має сума 16 925,39 грн;
- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9224274234 від 09.08.2021 (термін сплати 19.08.2021) на суму 7 220,61 грн, з яких не сплачено в строк та мають статус податкового боргу має сума 7 220,61 грн;
- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9307335536 від 17.10.2021 (термін сплати 19.11.2021) на суму 3 485,10 грн, з яких не сплачено в строк та мають статус податкового боргу має сума 3 485,10 грн.;
- податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9413673725 від 12.01.2022 (термін сплати 21.02.2022) на суму 5 615,16 грн, з яких не сплачено в строк та мають статус податкового боргу має сума 5615,16 грн.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Правовими положеннями п.59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 Кодексу).
Судом встановлено, що 04.06.2021 контролюючим органом винесена податкова вимога "Ф" №0021085-1302-0625 на загальну суму боргу в розмірі 16 925,39 грн та направлена відповідачу, яка отримана відповідачем 10.07.2021.
З урахуванням викладеного, податкова вимога вважається врученою відповідачу у належний спосіб. Вказана сума не оскаржена в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкової заборгованості в розмірі 33 246,26 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи положення до ч.2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) податкову заборгованість в сумі 33 246 (тридцять три тисячі двісті сорок шість) грн 26 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 25 травня 2023 року.
Суддя Л.А.Шуляк