25 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/2872/23
категорія 106010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Житомирської області, щодо не направлення його на проходження військово-лікарської комісії на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 69/2022 від 24 лютого 2022;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Житомирської області, в частині щодо його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Житомирської області, підполковника ОСОБА_2 від 28.02.2022 №5, в частині щодо його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , не пізніше наступного дня після набрання рішенням законної сили;
- стягнути солідарно на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Житомирської області, Військової частини НОМЕР_1 , понесені судові виграти, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги зазначив, що наказом начальника Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №5 від 28.02.2022 його призвано на військову службу по мобілізації у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 без належного медичного огляду ВЛК за результатами якого повинна встановлюватися придатність чи непридатність до військової служби. Зауважує, що під час призову на військову службу проходив лише поверхневий огляд, повний, поглиблений та медичний огляд, який передбачений чинним законодавством України не проведений. Вважає, що наявність у нього попереднього запису у обліковій картці про придатність військової служби не звільняло відповідну особу направити його, як військовозобов'язаного на медичний огляд у відповідну установу, оскільки посадові особи Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) не мають достатньої професійної медичної освіти задля вивчення та надання оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. На думку позивача, відповідачі допустили протиправну бездіяльність, виражену у ненаправлені його на медичний огляд, а тому діяли не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, що у свою чергу вказує на протиправність, незаконність рішень та актів.
Ухвалою суду від 20.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
31.03.2023 до суду надійшов від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1) відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю. Пояснив, що за результатами проведеного військово-лікарською комісією медичного огляду, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, що підтверджується: карткою обстеження та медичного огляду закладу охорони здоров'я КНП «Баранівська ЦРЛ», протоколом №18 від 28.02.2022 засідання позаштатної військово-лікарської комісії при другому відділі Новоград-Волинським РТЦК та СП (м. Баранівка) та записом в його обліковій картці. Крім того, скарги щодо висновку військово-лікарської комісії про придатність до військової служби та неправомірного призову позивач не заявляв, із заявою з даного приводу до начальника другого відділу Новоград-Волинського районного ТЦК та СП (м. Баранівка) не звертався та проти мобілізації не заперечував, а тому підстави не призивати його на військову службу під час мобілізації були відсутні.
13.04.2023 від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій заперечує щодо тверджень викладених представником відповідача 1 у відзиві на позов. Вважає, що документи додані до відзиву не підтверджують дійсність проходження повного, поглибленого та медичного огляду, яке передбачене чинним законодавством.
27.04.2023 представник відповідача 1 надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, зауважуючи, що для визначення ступеню придатності до військової служби резервіст ОСОБА_1 28.02.2022 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при другому відділі Новоград-Волинського районного ТЦК та СП (м. Баранівка), за результатами якого його визнано придатним до військової служби, а тому твердження стосовно ненаправлення його на медичний огляд безпідставні.
Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач 2) процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов не скористалася.
Пояснень від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Міністерства оборони України до суду не надходило.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.
Встановлено, що на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 та відповідно до наказу начальника Новоград-Волинського РТЦК та СП №5 від 28.02.2022 ОСОБА_1 призвано для проходження військової служби під час мобілізації на посаду старшого солдата, навідника 3 гранатометного відділення Гранатометного взводу 99 окремого піхотного батальйону НОМЕР_2 окремої піхотної бригади Корпусу резерву.
З метою визначення ступеня придатності позивача до військової служби, 28.02.2022 проведено його медичний огляд військово-лікарською комісією при другому відділі Новоград-Волинського районного ТЦК та СП (м.Баранівка) за результатами якого його визнано придатним, що підтверджується: карткою обстеження та медичного огляду закладу охорони здоров'я КНП «Баранівська ЦРЛ», протоколом №18 від 28.02.2022 засідання позаштатної військово-лікарської комісії при другому відділі Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Баранівка) та записом в його обліковій картці (копії даних документів містяться в матеріалах справи).
За доданими доказами до позовної заяви видно, що ОСОБА_1 з 04.08.2022 проходить стаціонарне лікування у хірургічному відділенні у зв'язку із встановленим діагнозом: вибухова травма, яка була отримана ним 03.08.2022.
27.09.2022 позивач направив засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рапорт про надання йому відпустки за станом здоров'я у період з 26.09.2022 по 26.11.2022 до Новоград-Волинського РТЦК та СП та до Військової частини НОМЕР_1 .
У відповідь на поданий рапорт листом начальника Новоград-Волинського районного ТЦК та СП № 3018 від 11.10.2022 повідомлено позивача про направлення його рапорту за належністю до Військової частини НОМЕР_1 та рекомендовано звернутися із таким рапортом до його безпосереднього начальника.
Рапорт позивача про надання відпустки за станом здоров'я у період з 26.09.2022 по 26.11.2022 супровідним листом Новоград-Волинського РТЦК та СП №3017 від 11.10.2022 направлено командиру Військової частини НОМЕР_1 , з тих підстав, що рішення за розглядом рапорту повинно прийматися безпосередньо командиром, який зобов'язаний знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами та скаргами та іншими зверненнями.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_3 №804 від 30.09.2022 заступником командира з морально - психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , проведено службове розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 .
Службовим розслідуванням встановлено, що позивач скоїв грубе порушення військової дисципліни, а саме самовільно залишив службу без поважних причин.
У подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_3 "Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 " №748 від 31.10.2022 службове розслідування завершено, матеріали справи направлено до військової прокуратури Миколаївського гарнізону Південного регіону для прийняття рішення.
02.12.2022 ОСОБА_1 направив засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» до відповідача 2 рапорт про продовження відпустки за станом здоров'я у період з 27.11.2022 по 25.01.2023.
06.12.2022 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_3 № 326 позивача увільнено від займаних посад і зараховано в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 з 06.12.2022, як військовослужбовця, що відсутній понад десять діб, до повернення у Військову частину, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно ч. 5 ст. 2 Закону № 2232, військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону № 2232 визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військово-зобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Положеннями статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачені особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що норми Закону №3543-ХІІ визначають випадки, за яких не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані.
Як свідчать матеріали справи, зокрема п.18 запису у військовому квитку, позивач висновком командира Військової частини про використання у воєнний час, зарахований в обов'язковому порядку до військового оперативного резерву першої черги в особливий період та після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України його на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 призваний на військову службу з 28.02.2022. У свою чергу, для визначення ступеня придатності до військової служби позивачу проваедено медичний огляд військово-лікарською комісією при другому відділенні Новоград-Волинського районного ТЦК та СП (м.Баранівка), за результатами якого його встановлено придатним до військової служби.
За матеріалами справи придатність позивача до військової служби у особливий період підтверджена: карткою обстеження та медичного огляду закладу охорони здоров'я КНП «Баранівська ЦРЛ», протоколом №18 від 28.02.2022 засідання позаштатної військово-лікарської комісії при другому відділі Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Баранівка) та записом в його обліковій картці. Крім того, слід звернути увагу, що під час проходження медичного обстеження позивач не заявляв про наявність підстав, які могли б виключити його мобілізацію, разом з тим скарги щодо висновку військово-лікарської комісії про його придатність до військової служби не подавав.
Таким чином, позивач станом на 28.02.2022 (дату проходження медичного огляду) проти мобілізації не заперечував.
Натомість, звертаючись до суду із даним позовом позивач акцентує увагу на тому, що під час вирішення питання щодо його призову на військову службу внаслідок мобілізації посадові особи відповідачі діяли не у спосіб передбачений Конституцією України та Законами України, зокрема не направили його на обов'язковий повний, поглиблений та медичний огляд, який передбачений чинним законодавством України, а лише обмежилися проведенням поверхневого огляду.
Тобто в даних спірних правовідносинах слід встановити факт, чи були дотримані посадовими особами відповідачів законодавчо встановлені норми, під час проведення в особливий період медичного огляду позивача.
Так, відповідно до ч.10 ст.2 Закону № 2232-XII передбачено, що на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період у визначеному цим Законом порядку для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань призиваються громадяни України, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону № 2232-XII затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 607 затверджено структуру військового резерву людських ресурсів (далі - Структура).
Оперативний резерв першої черги включає резервістів та військовозобов'язаних (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях), призначених для доукомплектування органів військового управління, військових частин та підрозділів бойового складу Збройних Сил, органів управління, військових частин та підрозділів інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку (п.п.1 п.3 Структури).
Як вже зазначалося, позивач зарахований в обов'язковому порядку до військового оперативного резерву першої черги в особливий період.
У свою чергу, медичний огляд резервіста здійснюються відповідно до порядку проходження медичного огляду регламентованого Положенням про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 (далі - Положення №402) та відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача Збройних сил України від 22.02.2022 №2 "Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період" (далі - Наказ №2).
Абзацем 3 пункту 1 Наказу №2 передбачено, що резервісти, які перебувають на військовому обліку та які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву визначених військових частин проходять медичний огляд за спрощеною процедурою.
Згідно з абз.5 п.п 2.10.1 п. 2.10 глави 2 розділу І Положення №402, персональний склад та порядок роботи ВЛК районного (міського), обласного військових комісаріатів визначаються наказами відповідних військових комісарів.
Абзацами 2-3 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Порядок медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період визначено главою 3 розділу ІI Положення № 402.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів (п.п 3.1 п. 1 розділу ІІ Положення № 402).
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов (пункт 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402): "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення (пункт 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК (пункт 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402).
Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК) (п. 22.1 глави 22 розділу II Положення № 402).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.
У ході судового розгляду даної справи встановлено, що за результатами медичного огляду позивача визнано придатним до військової служби. Матеріали справи не містять доказів того, що картка обстеження та медичного огляду закладу охорони здоров'я КНП «Баранівська ЦРЛ», протокол №18 від 28.02.2022 засідання позаштатної військово-лікарської комісії при другому відділі Новоград-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Баранівка) та запис в його обліковій картці містять недостовірну, сфальсифіковану інформацію. Таким чином, твердження позивача про те, що його не направили на військово-лікарську комісію та відповідно не встановлювали придатність за станом здоров'я до військової служби є безпідставними.
Окрім того, як свідчать матеріали справи, позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності щодо проведення медичного огляду ні до військово-лікарської комісії регіону, ні до Центральної військово-лікарської комісії та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби із дотримання вимог Положення № 402. Доказів зворотнього позивач суду не надав.
Суд зауважує, що позивач не був позбавлений права вимагати (клопотати) про проведення повторно медичного огляду, надавати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням № 402 постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Жодних медичних документів, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлювали його призов суду не надано.
За матеріали справи відслідковується, що позивач проходить лікування з 04.08.2022 внаслідок отриманої вибухової травми, тобто на момент його призову (28.04.2022) підстави для визнання його тимчасово непридатним до військової служби або непридатний до військової служби у уповноважених осіб суб'єктів владних повноважень (відповідачів) були відсутні.
Отже, вищевикладеними положеннями законодавства визначено підстави за наявності яких, медичний огляд резервістів у особливий період здійснюється за спрощеною процедурою, а тому твердження позивача щодо ненаправлення його на обов'язковий повний, поглиблений та медичний огляд, є безпідставними, враховуючи запроваджений на території України з 24.02.2022 воєнний стан (особливий період).
Суд вважає, що посадовими особами відповідача були враховані вищезазначені норми та наявний особливий стан на території України, а тому медичний огляд позивача проведений у спрощеній процедурі з дотриманням Положення №402 та Наказу №2 за результатами якого його визнано придатним до військової служби.
Разом з тим, суд враховує, що позивач з 28.04.2022 жодного рапорту щодо його звільнення за станом здоров'я не надавав, до безпосереднього командування Військової частини НОМЕР_1 у письмовій формі не звертався. Позивачем подані рапорти до відповідачів лише з приводу надання відпустки за станом здоров'я у період з 26.09.2022 по 26.11.2022 та з 27.11.2022 по 25.01.2023.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, також встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені та дослідженні обставини у даній за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати відповідно до положень ст.139 КАС України не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245-246, 250, 255, 295 КАС України, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Новоград-Волинського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул.Соборності, 74, м.Новоград-Волинський, Житомирська область, 11701. ЄДРПОУ: 09768518), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, ЄДРПОУ: 00034022) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 25 травня 2023 р.