Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 травня 2023 року Справа№200/174/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , надісланий на адресу суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд”, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 грн. починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 грн починаючи з 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що він є військовослужбовцем та проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 по день подання цієї позовної заяви. Перебуваючи на службі, він виконував бойові завдання на підставі бойових наказів (розпорядження) та набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, однак збільшена додаткова винагорода протиправно не нараховувалася та не виплачувалася. З огляду на вказане, ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем надано відзив, в обґрунтування якого зазначає, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
У вересні 2022 року позивача направлено у службове відрядження до 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Військова частина НОМЕР_2 зобов'язана здійснити нарахування коштів і видати наказ про виплату підвищеної додаткової винагороди до 100 000 грн, за період перебування військовослужбовця у відряджені на ділянці НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого на підставі підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а такою підставою для відряджених військовослужбовців являється довідки, за формою що встановлена наказом №392-АГ.
Відносно позивача НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого не надавав підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за формою встановленою наказом №392-АГ. Крім того, на звернення відповідача щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах під час його відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону, НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв'язку з тим, що відрядженні до НОМЕР_3 прикордонного загону військовослужбовці Військової частини НОМЕР_2 не приймали участі у бойових діях і заходах (лист 105 прикордонного від 29 листопада №22/4820-22 вих. “Про надання інформації”).
Встановлений порядок і підстави (механізм) нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн. не передбачає іншого порядку і підстав нарахування та виплати коштів відрядженим військовослужбовцям до інших органів (військових частин). Правовою підставою для виплат являються виключно підтверджуючі документи видані органом (військовою частиною) до якої був відряджений військовослужбовець (позивач) - документи НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
01 грудня 2022 року почав діяти наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ, яким було скасовано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ. У свою чергу, аналогічні норми, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям які перебувають у відрядженні (розпорядженні) у інших органах охорони державного кордону, які зазначені у пунктах 4, 5, 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392- АГ, містяться у пунктах 3, 7, 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ.
Вважає, що Військова частина НОМЕР_2 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормативно-правовими актами щодо порядку нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн. Крім того, у разі надання 105 прикордонним загоном документів для нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди відрядженим військовослужбовцям до Військової частини НОМЕР_1 за встановленою формою визначеною наказом №392-АГ, відповідач - в/ч НОМЕР_2 зобов'язаний здійснити таку виплату.
Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/174/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву.
З інформаційної довідки суду від 23 січня 2023 року вбачається, що ухвала від 20 січня 2023 року доставлена учасникам справи в їх Електронний кабінет.
21 березня 2023 року судом повторно направлено Військовій частині НОМЕР_2 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 копію ухвали від 20 січня 2023 року та позову з додатками, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції.
14 квітня 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 19 квітня 2023 року витребувано у Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби): докази (витяги з наказів, довідки тощо) безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, з 26 вересня 2022 року.
З інформаційної довідки суду від 24 квітня 2023 року вбачається, що в телефонному режимі представником Військової частини НОМЕР_2 було повідомлено про те, що станом на 24 квітня 2023 року не отримана копія позовної заяви з додатками та ухвала про відкриття провадження. У зв'язку з цим, копія позовної заяви з додатками та ухвала про відкриття провадження направлена повторно на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
09 травня 2023 року на адресу суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_2 про встановлення Військовій частині НОМЕР_2 строку для подання відзиву на адміністративний позов, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку судового розгляду по справі.
Ухвалою суду від 9 травня 2023 року продовжено Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 Державної прикордонної служби) строк для надання витребуваних судом доказів по справі №200/174/23. Встановлено Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 князя Володимира Великого Державної прикордонної служби) строк для надання доказів (витяги з наказів, довідки тощо) безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, з 26 вересня 2022 року - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 10 травня 2023 року заяву Військової частини НОМЕР_2 про продовження строку для надання відзиву по справі №200/174/23 задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_2 строк для надання відзиву на позовну заяву по справі №200/174/23.
Встановлено Військовій частині НОМЕР_2 строк для надання відзиву на позовну заяву - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали. Повторно направлено на електронну адресу Військової частини НОМЕР_2 копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження по справі №200/174/23.
16 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі №200/174/23 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 відмовлено.
Ухвалою суду від 18 травня 2023 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залучення до участі у справі №200/174/23 у якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_4 ) відмовлено.
22 травня 2023 року Військовою частиною НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 князя Володимира Великого Державної прикордонної служби) на адресу суду надано довідку від 22 травня 2023 року №5227.
Правом надання до суду відповіді на відзив відповідно до ст.163 КАС України позивач та його представник не скористалися.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_6 виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області, 02 лютого 1996 року), проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
З довідки Військової частини НОМЕР_2 від 06 травня 2023 року №12/1014 вбачається, що головний сержант ОСОБА_1 11 липня 2022 року вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_7 прикордонного загону Південного регіонального управління відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року №106 (гриф). З 25 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року перебував у відпустці відповідно до вхідної телеграми НОМЕР_7 прикордонного загону №Т12-1742 від 22 листопада 2022 року. Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № (гриф)/25-2075-Е військовослужбовця передислоковано з НОМЕР_7 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_3 прикордонного загону, військовослужбовець з 26 вересня 2022 року по 08 січня 2023 року перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_3 прикордонного загону. 08 січня 2023 року військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_8 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків 09 січня 2023 року, відповідно до наказу начальника НОМЕР_8 прикордонного загону від 10 січня 2023 року №7- ВВ.
Згідно копії довідки №5227 від 22 травня 2023 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР_4 , головний сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 27 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 24 листопада 2022 року; 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165гриф від 16 вересня 2022 року.
З архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня по грудень 2022 року вбачається, що в період з травня по грудень 2022 року йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода у сумі 30 000 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - постанова КМУ №168). Крім того, позивачу було виплачено також додаткову винагороду у сумі 70 000 грн, що передбачена постановою КМУ № 168 за період квітень-серпень 2022 року (квітень 2022 року - 82 500грн, травень 2022 року - 70 000 грн, червень 2022 року - 70 000 грн., липень 2022 року - 70000 грн., серпень 2022 року - 24 838,71грн.
В матеріалах справи міститься лист Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України) від 29 листопада 2022 року №22/4820-22 вих. за результатом розгляду звернення начальника НОМЕР_8 прикордонного загону, в якому повідомлено, що підрозділи Держприкордонслужби, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії зіткнення, у зв'язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_4 не опрацьовувались. Як зазначено у вказаному листі, копії відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди були надіслані до відповідача.
Листом військової частини НОМЕР_4 від 28 грудня 2022 року за №22/5621-22-вих було надано відповідь, в якій підтверджено, що позивач перебуває в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ), проходить службу та виконує завдання відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/дск та продовжує здійснювати відповідні завдання по теперішній час, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
На адвокатський запит листом відповідача надано відповідь від 03 січня 2023 року за №14-42-23-вих, повідомлено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ168 у розмірі до 100 000 грн за період 26 вересня 2022 року по 31 грудня 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом установлено, що позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а тому при вирішенні даної справи слід проаналізувати законодавство, яке регулює спірні правовідносини, в частині, що стосується саме військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV “Про Державну прикордонну службу України” умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова № 168).
У спірний період до постанови КМУ №168 були внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999).
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати ту редакцію Постанови №168 під час дії якої мало місце проходження позивачем військової служби.
В період з 16 квітня по 18 липня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в редакції відповідно до якої: “[…] на період дії воєнного стану військовослужбовцям […] Державної прикордонної служби […], виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)”.
В період з 19 липня по 31 грудня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в редакції відповідно до якої: “[…] на період дії воєнного стану військовослужбовцям […] Державної прикордонної служби, […] виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)”.
З аналізу пункту 1 Постанови №168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі до 100 000 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру.
При цьому, виплата винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2-1 Постанови №168 (редакція якого у спірний період не змінювалася) було встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168” (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168” (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ).
Накази Адміністрації Держприкордонслужби не є регуляторними актами, які розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ № 168 були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.
Зазначені Порядок та умови введені в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Частиною 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII “Про оборону України” особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указами Президента України № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” введений воєнний стан та оголошена мобілізація.
Відповідно до Указу Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, який затверджений Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.
Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 березня 2016 року № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
Таким чином, положення Інструкції застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини 6 статті 7 КАС України.
Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди (пункт 5 розділу IV Інструкції).
Відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
З аналізу вищеназваних нормативно-правових актів можна дійти висновку, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Підрозділи НОМЕР_3 прикордонного загону імені князя Володимира Великого охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).
Відповідно до “Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.
Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
Отже, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з : 27 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 24 листопада 2022 року; 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_9 №5227 від 22 травня 2023 року, яка видана головному сержанту ОСОБА_1 , що проходить службу в військовій частині НОМЕР_2 . Докази направлення оригіналу зазначеної довідки відповідачу в матеріалах даної справи відсутні.
Водночас на підставі листа 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого від 29 листопада 2022 року вих.№22/4820-22-Вих, судом установлено, що інформація, передбачена Наказами №392-АГ та №628-АГ, щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на адресу відповідача не направлялась, що не заперечується відповідачем.
Тому, оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР_2 відсутня протиправна бездіяльність.
При цьому суд зауважує, що правомірність бездіяльності начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), стосовно позивача не є предметом спору у цій справі, а тому відповідні обставини не досліджуються судом під час розгляду цієї справи.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає за доцільне в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_10 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 25 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов