Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2023 року Справа№200/1558/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (надалі - ГУ НП, відповідач) про:
- визнання протиправними дій посадових осіб відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області щодо вилучення 25 січня 2023 року у громадянина ОСОБА_1 алкогольних та слабоалкогольних напоїв за переліком та в кількості, зазначеній в протоколі огляду (вилучення), складеного старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, ст. л-том поліції Станіславом Лазаренком;
- зобов'язання посадових осіб відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області повернути громадянину ОСОБА_1 алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вилучені у останнього 25 січня 2023 року, за переліком та в кількості, зазначеній в протоколі огляду (вилучення), складеного старшим дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, ст. л-том поліції Станіславом Лазаренком.
Позов обґрунтований тим, що 25 січня 2023 року позивач на автомобілі марки «Рено-Трафік», державний номерний знак НОМЕР_1 , поїхав до м. Лозова Харківської області на закупи продуктів харчування, де проміж іншого придбав за власні кошти для власного вжитку і спиртні напої: пиво та коньяк. Того ж дня, керований позивачем автомобіль було зупинено працівниками поліції ГУНП в Донецькій області в районі с. Золоті Пруди Краматорського району Донецької області, які під час огляду салону авто звинуватили позивача в незаконному перевезенні (ніби то - з метою збуту) алкогольних напоїв територією Донецької області. В подальшому, без складання відповідного протоколу затримання, його разом з авто було затримано та доправлено до відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, розташованого за адресою: вул. Самарська, 21, смт. Олександрівка, Краматорського району Донецької області. Там старший дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, ст. л-т поліції Станіслав Лазаренко, в присутності понятих, вилучив у позивача належні останньому на праві приватної власності майно - алкогольні напої, а саме: 8 паків пива «Жигулівське» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 5 паків пива «Львівське Світле» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 20 паків пива «Зіберт» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Оболонь» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 49 паків пива «Зіберт Боварське» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 37 паків пива «Львівське Світле» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Львівське 1715» ємністю 0,5л, по 24 пляшки в кожному паці; 2 ящики коньяку «Аджпрі» ємністю 0,5л., по 12 пляшок в кожному паці, про що склав протокол огляду (вилучення) від 25.01.2023 року. При цьому, позивачу не висунули жодного обвинувачення: ані у вчиненні кримінального, ані у вчиненні адміністративного правопорушення. Формальною причиною тимчасового вилучення майна, належного позивачу, посадовою особою відповідача було озвучено - заборона на торгівлю в Донецькій області спиртними напоями. Жодних інших протоколів чи постанов про адміністративні правопорушення не складалося, процесуальних дій не проводилося, майно до теперішнього часу позивачу не повернуто.
Так, позивач зазначає, що продажу алкогольних напоїв за наведених вище обставин він не здійснював і в подальшому здійснювати наміру не мав. Крім того, позивач вважає, що заборона на перевезення (з метою реалізації) та торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, введена на території Донецької області відповідно до наказу Командувача ОСУВ «Хортиця» від 09.08.2022 року за №50ОД «Про встановлення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів» та розпорядження голови Донецької ОВА від 11.08.2022 року за №365/5-22 «Про здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану та території Донецької області», на яку посадова особа відповідача посилається в обґрунтування своїх дій в протоколі огляду (вилучення) від 25.01.2023 року, не передбачає заборону провезення вилученого у позивача майна територією Донецької області.
За таких обставин позивач вважає, що дії посадової особи відповідача щодо вилучення належного позивачу майна є протиправними, а саме незаконно вилучене майно підлягає поверненню його власнику.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року відкрито провадження у справі №200/1558/23, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
01 травня 2023 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що відповідно до відомостей з ІТС ІПНП (ЄО № 473) від 12.01.2023 позивач 12.03.2023 на власному автомобілі Рено Трафік перевозив алкогольні напої об'ємом 1300 літрів. У власноруч складеному поясненні зазначив, що він перевозив алкогольні напої для власних потреб, а про те, що неможна перевозити спиртні напої у Донецьку область він не знав. Однак, позивач вже три рази умисно ввозив на територію Донецької області понад чотири тони алкогольних напоїв, зазначаючи про те, що ввозить їх або для власного споживання, або на прохання невідомої особи. Але враховуючи кількість та різновид алкогольних напоїв, на думку відповідача, позивач робить це умисно та з метою збуту, але приховує даний факт від суду, як і приховує те, що робить це не вперше, оскільки на розгляді Донецького окружного адміністративного суду перебувають адміністративні справи за позовом позивача з аналогічними вимогами. Більш того, враховуючи те, що на території Донецької області діє «сухий закон», позивач наражав на небезпеку не тільки себе, а ще й оточуючих. На думку відповідача, позивач навмисно купував алкогольні напої на території інших областей задля реалізації забороненої продукції на території Донецької області з метою збагачення та продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв цивільному населенню. Крім цього, норми Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», на які посилається позивач, не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки майно у позивача не відчужувалось, а тимчасово вилучено, що не є тотожним. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У додаткових поясненнях представник відповідача навів аналогічні доводи, що викладені у відзиві.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з довідки від 25.01.2023 про результати перевірки за інформацією, викладеною у повідомленні співробітника, 25.01.2023 до чергової частини відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області зі служби 102 надійшло повідомлення від старшого дільничого офіцера поліції відділення поліції №1 Краматорського РУП старшого лейтенанта Лазаренка Станіслава Олеговича про те, що 25.01.2023 року на «Канальській трасі» поблизу с. Золоті Пруди було зупинене автомобіль марки «Рено Трафік» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який перевозив алкогольні напої.
Вказане звернення зареєстроване в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційного порталу Національної поліції України» (ІТС ІПНП) з автоматичним присвоєнням порядкового номеру ЄО №205 від 25.01.2023 року.
Опитаний ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що він на приналежному йому автомобілі поїхав до м. Лозова Харківської області для того, щоб купити алкоголь для власного вживання. Придбавши алкогольні напої, а саме: 8 паків пива «Жигулівське» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 5 паків пива «Львівське Світле» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 20 паків пива «Зіберт» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Оболонь» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 49 паків пива «Зіберт Боварське» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 37 паків пива «Львівське Світле» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Львівське 1715» ємністю 0,5л, по 24 пляшки в кожному паці; 2 ящики коньяку «Аджпрі» ємністю 0,5л., по 12 пляшок в кожному ящику, але біля с. Золоті Пруди був зупинений працівниками поліції, які виявили в багажному відділенні алкогольні напої, які були вилучені до КЗРД ВП №1 для тимчасового зберігання, так як виникає великий сумнів щодо перевезення вищезазначених алкогольних напоїв для власного вживання, як це пояснив ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу огляду (вилучення) від 25.01.2023 року, гр-н ОСОБА_1 , добровільно, без примусово, з власної волі, без рішення суду, дозволяє поліцейському оглянути та вилучити 8 паків пива «Жигулівське» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 5 паків пива «Львівське Світле» ємністю 2,4л., по 6 пляшок в кожному паці; 20 паків пива «Зіберт» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Оболонь» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 49 паків пива «Зіберт Боварське» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в паці; 37 паків пива «Львівське Світле» ємністю 0,5л., по 24 пляшки в кожному паці; 5 паків пива «Львівське 1715» ємністю 0,5л, по 24 пляшки в кожному паці; 2 ящики коньяку «Аджпрі» ємністю 0,5л., по 12 пляшок в кожному.
З протоколом позивач ознайомився, скарги, доповнення, зауваження відсутні.
У поясненнях від 25.01.2023 року позивач зазначив, що він знав, що перевезення та реалізація алкогольних напоїв на території Донецької області заборонена. Претензій до працівників поліції немає.
Як вбачається з довідок про доходи, загальний дохід позивача за 2022 рік складає: заробітна плата - 243296,15 грн., дохід від підприємницької діяльності - 1876327,19 грн.
Встановлені обставини не є спірними та визнаються сторонами.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389) Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» (далі - Указ № 64/2022).
Згідно з п. 1 Указу № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був подовжений та діє по теперішній час.
Відповідно до п. 2 Указу № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування належало запроваджувати та здійснювати передбачені Законом № 389 заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На підставі п. 3 Указу № 64/2022 у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону № 389.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону № 389, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч. 1 ст. 3 Закону № 389 військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Частиною 2 ст. 3 Закону № 389 установлено, що військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Заходи правового режиму воєнного стану визначені ст. 8 Закону № 389.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 389 в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема:
4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка;
6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
13) забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 389 у місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).
Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану регламентує ст. 9 Закону № 389.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 389 Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Залучення військових формувань та правоохоронних органів до здійснення заходів правового режиму воєнного стану регламентує ст. 16 Закону № 389.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 389 за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території (ст. 17 Закону № 389).
Щодо можливості обмеження прав і свобод людини і громадянина в умовах воєнного стану суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Частинами 1-2 ст. 22 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст. ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (ч. 2 ст. 64 Конституції України).
Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначає ст. 20 Закону № 389.
Згідно з ч. 1 ст. 389 Закону № 389 правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені ч. 2 ст. 64 Конституції України (ч. 2 ст. 20 Закону № 389).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 389 недопустимість використання правового режиму воєнного стану для захоплення влади та порушення прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб полягає в тому, що введення воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорсткого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання; будь-які спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 389 особи, винні у порушенні вимог або невиконанні заходів правового режиму воєнного стану, притягаються до відповідальності згідно із законом.
Таким чином, в умовах правового режиму воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати пені заходи правового режиму воєнного стану в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану.
Суд враховує, що з метою підтримання публічної безпеки та порядку в умовах воєнного стану в Україні військове командування (військові адміністрації) впроваджували заборону продажу алкогольних напоїв та спиртовмісних товарів на території певних областей, вводили в дію комендантські години, збільшували патрулювання органами Національної поліції території їх обслуговування тощо.
Так, 25 березня 2022 року начальник штабу - перший заступник командувача Об'єднаних сил видав розпорядження № 62 «Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі».
Згідно з п. 1 цього розпорядження з 25 березня 2022 року на території Донецької та Луганської областей на період дії правового режиму воєнного стану була заборонена торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Відповідно до розпорядження начальника штабу першого командувача об'єднаних сил Міністерства оборони України від 17.05.2022 № Р-386 «Про внесення змін до розпорядження начальника штабу першого командувача об'єднаних сил Міністерства оборони України від 25.03.2022 № 62» пункт 1 розпорядження начальника штабу - першого командувача об'єднаних сил Міністерства оборони України від 25.03.2022 № 62 «Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей на період дії воєнного стану торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі» викладено в наступній редакції: Заборонити на території Донецької та Луганської областей на період дії воєнного стану ввезення та торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (окрім речовин медичного призначення).
09 липня 2022 року командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » видав наказ № 16од «Про заборону торгівлі на території Донецької області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі».
Згідно з цим наказом з метою забезпечення громадської безпеки і порядку з 11 липня 2022 року на території Донецької області на період дії правового режиму воєнного стану заборонена торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів та дезінфекційних засобів).
Розпорядження начальника штабу - першого заступника командувача об'єднаних сил видав розпорядження від 25 березня 2022 року № 62 «Про заборону торгівлі на території Донецької та Луганської областей алкогольними напоями та речовинами, виготовленими на спиртовій основі» визнано таким, що втратило чинність.
09 серпня 2022 року командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » видав наказ № 50од «Про встановлення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів» (далі - наказ від 09 серпня 2022 року № 50од).
Наказ від 09 серпня 2022 року № 50од виданий відповідно до ст. 3 Указу № 64/2022, ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону № 389, Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 (далі - Порядок № 1455), з метою встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів на території Донецької області.
Пунктом 1 наказу від 09 серпня 2022 року № 50од з 11 серпня 2022 року встановлений особливий режим в'їзду і виїзду, а також руху транспортних засобів на території Донецької області на період дії воєнного стану.
Згідно з пп. 2 п. 2 наказу від 09 серпня 2022 року № 50од з 11 серпня 2022 року заборонено в'їзд та переміщення територією Донецької області транспортних засобів, які здійснюють перевезення (з метою реалізації) алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), заборона на реалізацію яких на час воєнного стану запроваджена відповідним наказом військового командування.
Відповідно до п. 3 наказу від 09 серпня 2022 року № 50од начальнику Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку, відповідно до призначення та специфіки діяльності, старшому оперативної групи оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань застосування Національної поліції України у межах відповідальності спільно з начальником Донецької обласної військової адміністрації доручено:
1. забезпечити розробку проектів відповідних наказів та інструкцій з питань запровадження особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів;
2. визначити блокпости, через які суб'єкти господарювання здійснюють переміщення вантажів (товарів) транспортними засобами на територію/з території Донецької області;
3. забезпечити здійснення заходів з контролю виїзду/виїзду на блокпостах та поза межами блокпостів;
4. вжити заходів щодо здійснення на період дії воєнного стану на блокпостах перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, а також контролю за пересуванням громадян, іноземців та осіб без громадянства, переміщення вантажів суб'єктами господарювання через блокпости відповідно до вимог законодавства на території Донецької області;
5. організувати заходи щодо контролю за виконанням п. 1 цього наказу та ввести патрулювання в районах відповідальності.
Згідно з п. 5 наказу від 09 серпня 2022 року № 50од Донецькій обласній державній адміністрації (військовій адміністрації) разом з органами місцевого самоврядування, райдержадміністраціями, районними військовими адміністраціями, військовими адміністраціями населених пунктів доручено забезпечити доведення в установленому порядку цього наказу до відома підприємств, установ, організацій та населення.
Відповідно до п. 6 наказу від 09 серпня 2022 року № 50од визнано таким, що втратило чинність розпорядження начальника штабу - першого заступника командувача угруповання об'єднаних сил від 15 березня 2022 року № 62 (зі змінами).
10 серпня 2022 року на офіційному вебсайті Донецької обласної військової адміністрації (https://dn.gov.ua/news/z-11-serpnya-na-donechchini-pochinaye-diyati-osoblivij-rezhim-vyizdu-viyizdu-ta-ruhu-transportnih-zasobiv оприлюднена інформація такого змісту:
«З 11 серпня на Донеччині починає діяти особливий режим в'їзду, виїзду та руху транспортних засобів.
Особливий режим передбачатиме дві голові умови:
- заборонено бездозвільне вивезення з Донеччини спеціальної техніки, яка може бути використана для потреб оборони (екскаваторів, тягачів, тралів тощо);
- триває заборона на в'їзд та переміщення по Донецькій області транспорту, що перевозить з метою реалізації алкогольні напої та речовини на спиртовій основі (крім ліків та дезінфекційних засобів).
Відповідній Наказ видав командувач оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » генерал-полковник ОСОБА_2 .
Це крок, спрямований на посилення наших оборонних спроможностей. Особливий режим встановлений на період дії воєнного стану, відповідно до законодавства, зазначив начальник обласної військової адміністрації Павло Кириленко».
При цьому суд зауважує, що на сайті Донецької обласної військової адміністрації були оприлюднені повідомлення про аналогічні обмеження, які запроваджувалися раніше.
Зокрема, 11 липня 2022 року оприлюднене повідомлення про те, що з 11 липня у Донецькій області заборонена торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (https://dn.gov.ua/news/z-11-lipnya-u-doneckij-oblasti-zaboronena-torgivlya-alkogolnimi-napoyami-ta-rechovinami-viroblenimi-na-spirtovij-osnovi; 18 травня 2022 року - про те, що на територію Донеччини заборонено ввезення алкогольних напоїв з метою реалізації та торгівлі (https://dn.gov.ua/news/na-teritoriyu-donechchini-zaboroneno-vvezennya-alkogolnih-napoyiv-z-metoyu-realizaciyi-ta-torgivli) та інші.
Аналогічні повідомлення публікувалися на офіційних сайтах районних (міських) військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування Донецької області.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин в Україні тривав воєнний стан, а також діяла заборона на в'їзд та переміщення територією Донецької області транспортних засобів, які здійснюють перевезення (з метою реалізації) алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів, та дезінфекційних засобів), заборона на реалізацію яких на час воєнного стану запроваджена відповідним наказом військового командування.
11 серпня 2022 року начальник Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку - комендант Донецької області видав наказ № 28 «Про затвердження Порядку введення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів» (далі - наказ від 11 серпня 2022 року № 28).
Наказ від 11 серпня 2022 року № 28 виданий відповідно до ст. 3 Указу № 64/2022 (зі змінами), ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону № 389, Порядку № 1455 та на виконання наказу від 09 серпня 2022 року № 50од.
Згідно з п. 2 наказу від 11 серпня 2022 року № 28 ГУНП в Донецькій області, командирам військових частин та інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законодавства, особовий склад яких задіяний до несення служби на блокпостах, доручено:
1. забезпечити у межах повноважень організацію та виконання Порядку введення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів;
2. довести до підпорядкованих підрозділів вимоги Порядку введення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів;
3. виконання завдання щодо організації взаємодії з питань введення особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів в районах відповідальності підпорядкованим підрозділам.
Відповідно до п. 1 Порядку введення на території Донецької області особливого режиму в'їзду і виїзду, руху транспортних засобів, затвердженого наказом начальника Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку - комендант Донецької області від 11 серпня 2022 року № 28, (далі - Порядок № 28), цей Порядок визначає систему проїзду транспортних засобів (спеціальної техніки) в умовах воєнного стану та комендантської години через блокпости, пости пропуску, пости комендантської служби та наряди полії (надалі - блокпости).
Згідно з п. 2 Порядку № 28 для перевірки транспортних засобів (спеціальної техніки), а також блокування дороги та припинення її подальшого використання транспортними засобами обладнуються блокпости.
До складу блокпосту можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до чинного законодавства залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Пунктом 4 Порядку № 28 визначено, що службові особи, які виконують обов'язки на блокпосту, здійснюють:
перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;
перевірку відповідності перепустки визначеному зразку;
перевірку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, тощо);
проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документів на вантаж (товар) у разі необхідності.
Згідно з п. 5 Порядку № 28 у разі невідповідності зазначених вимог, виявлення фактів ввезення на територію області алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів та дезінфекційних засобів) з метою реалізації, заборона на реалізацію та переміщення яких на час воєнного стану запроваджена відповідним наказом військового командування, службові особи блокпосту здійснюють тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів і осіб та їх передачу уповноваженим представникам правоохоронних органів.
Відповідно до п. 6 Порядку № 28 працівники поліції здійснюють вилучення алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі (за винятком лікарських засобів, дозволених до застосування та включених до Державного реєстру лікарських засобів та дезінфекційних засобів), заборона на реалізацію яких на час воєнного стану запроваджена відповідним наказом військового командування, відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд встановив, що всупереч забороні військового командування 25.01.2023 року позивач ввіз на територію Донецької області алкогольні та слабоалкогольні напої.
Також судом встановлено, що позивача 22.09.2022 року, 12.01.2023 року вже зупиняли працівники поліції на території Донецької області та вилучили у нього алкогольні напої, що дозволяє дійти висновку, що всупереч наявній забороні позивач свідомо ввозив на територію Донецької області алкогольні напої. Підтвердженням цього є інші адміністративні справи за позовами ОСОБА_1 , які перебувають на розгляді Донецького окружного адміністративного суду (№200/1530/23 та №200/1872/23).
З огляду на те, що інформація про заборону на в'їзд та переміщення по Донецькій області транспорту, що перевозить з метою реалізації алкогольні напої та речовини на спиртовій основі (крім ліків та дезінфекційних засобів), доведена до відома населення шляхом її поширення в засобах масової інформації, на сторінках органах державної влади (органів місцевого самоврядування) в мережі Інтернет, в соціальних мережах тощо, позивач повинен був знати про існування відповідної заборони.
Крім цього, у поясненнях від 25.01.2023 року позивач зазначив, що він знав, що перевезення та реалізація алкогольних напоїв на території Донецької області заборонена. Претензій до працівників поліції немає.
Зважаючи на кількість та асортимент вилучених у позивача алкогольних та слабоалкогольних напоїв, суд погоджується з доводом відповідача про те, що позивач ввозив їх на територію Донецької області з метою подальшого збуту (реалізації).
Оскільки в діях позивача не встановлено складу адміністративного правопорушення, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
У спірних правовідносинах судом не встановлено факту примусового відчуження майна, що полягає у позбавленні власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VІ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану».
Разом з цим суд погоджується з доводами відповідача про те, що в силу положень ст. ст. 3, 8 Закону № 389 в умовах правового режиму воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати певні заходи правового режиму воєнного стану в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, а відповідно до положень ст. 17 Закону № 389 органи Національної поліції зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території, а згідно з ч. 4 ст. 8 Закону № 580 під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону № 389.
Отже, у спірних правовідносинах поліцейські діяли відповідно до Законів № 389 та № 580 і забезпечували виконання завдань, покладених на них наказом військового командування від 09 серпня 2022 року № 50од, відповідно до Порядку № 28.
Стаття 8 Закону № 389 та виданий на її підставі наказ від 09 серпня 2022 року № 50од передбачають певні обмеження конституційних прав і свобод громадян, зокрема щодо свободи пересування та права власності.
Ці права і свободи не включені в перелік конституційних прав і свобод, які в силу положень ст. 64 Конституції України не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану.
Обмеження конституційних прав і свобод, передбачені наказом від 09 серпня 2022 року № 50од переслідують легітимну мету - підтримання безпеки і громадського порядку в умовах воєнного стану та є пропорційними, тобто забезпечують необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Суд зауважує, що чинне законодавство не повною мірою пристосоване до умов воєнного стану, зокрема ним не передбачена процедура вилучення майна, забороненого до ввезення (перевезення) на певну територію (певною територію) в умовах воєнного стану.
Водночас необхідно враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є не лише однією з найважливіших функцій держави, але й справою всього Українського народу, тим більш в умовах широкомасштабної військової агресії проти України. До того ж ст. 17 Закону № 389 покладає обов'язок сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території не лише на органи державної влади та місцевого самоврядування, але й на громадян.
Завдання адміністративного судочинства полягає в захисті прав, свобод та інтересів громадян від порушень суб'єктів владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій.
Водночас судовий захист не може використовуватись особою як інструмент сприяння у порушенні заборон (обмежень), запроваджених військовим командуванням в умовах воєнного стану.
Крім того, будь-які докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 є власником (законним володільцем) майна, яке вимагає повернути, суду не надані.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відсутність з боку відповідача витрат із залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати у порядку ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складене 26 травня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко