Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2023 року Справа №200/4114/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі № 200/4114/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11 серпня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю недоотриманої пенсії, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 серпня 2022 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 р. у справі №200/4114/22 - залишено без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 р. у справі №200/4114/22 - залишено без змін.
16 травня 2023 року до суду надійшла заява позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду.
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач виконуючи вищенаведене судове рішення, виплачує йому пенсію з обмеженням її максимальним розміром. Відповідно до виписки із протоколу про перерахунок пенсії від 03.05.2023 року розмір пенсії (з усіма доплатами) складає 24 241,89 гривень. Заявник звертає увагу, що відповідач виплатив у травні 2023 року пенсію в розмірі лише 22 741,89 гривень, безпідставно зменшивши її на 1500,00 гривень.
У зв'язку із зазначеним, заявник, посилаючись на приписи статей 383 Кодексу адміністративного судочинства України, просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вчинені на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2022 року у адміністративній справі №200/4114/22, щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю недоотриманої пенсії, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 серпня 2022 року; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення; 3) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Вивчивши доводи ОСОБА_1 , що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Статтею 383 КАС України, а саме частиню першою передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Як вже зазначалось судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та виплатити різницю недоотриманої пенсії, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 серпня 2022 року.
Вказаним рішенням встановлено, що згідно протоколу про перерахунок пенсії від 01.09.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії: 22741,89 грн. - основний розмір пенсії, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме: 20270,00 грн.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії (з надбавками): 24241,89 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 22741,89 грн.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 33290 за дорученням № Д N/A33290/16 УПФ на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року нараховано пенсійні виплати (доплату) за період серпень 2022 року - березень 2023 року у сумі 17135,12 грн.
Вищевказані докази, підтверджують виконання судового рішення.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на обмеження максимального розміру його пенсії з огляду на наступне.
Згідно статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону №3668-VI) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Отже, розмір пенсії із застосуванням обмеження її максимального розміру відповідно Закону №3668-VI складає 20930 грн.
Таким чином, заявником не зазначено, а судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про обмеження максимального розміру пенсії позивача на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд звертає увагу, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року не вирішувалось питання правомірності виплати тих чи інших доплат до пенсії, в тому числі індексації у розмірі 1500 грн згідно пункту 2 постанови КМУ №168, а також не встановлювався конкретний розмір пенсії. Вищевказані обставини не були предметом спору у спарві 200/4114/22.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Лазарєв В.В.