26 травня 2023 року Справа №160/8940/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
28.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.05.2023 року), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №045750021141 від 23.03.2023 року про відмову у призначенні пенсії про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди з 06.04.1992 по 17.01.1993 року, з 29.04.1995 року по 31.12.1997 року, з 01.01.1998 по 13.09.1998 року, з 01.07.2000 по 31.12.2003 року, з 01.04.2005 по 31.05.2005 року, з 01.07.2005 по 31.07.2005 року, з 01.09.2005 по 30.11.2005 року, 01.02.2006 по 28.02.2006 року, з 01.06.2006 по 30.10.2006 року, з 01.05.2007 по 30.06.2007 року до страхового стажу для призначення пенсії за віком;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 17.05.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
07.03.2023 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що 23.03.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії згідно поданої заяви від 15.03.2023 року за відсутності необхідного страхового стажу. Згідно вказаного рішення страховий стаж особи становить 21 рік 10 місяців 24 дні, стаж для визначення права на пенсію - 26 років 03 місяці 21 день. Так, до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 26.09.1983 з 06.04.1992 по 17.01.1993 року, оскільки запис в трудову книжку внесено з порушенням п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України No 58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція №58). До страхового стажу позивача не включено періоди підприємницької діяльності з 05.04.1995 по 31.12.1998 та з 01.07.2000 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про систему оподаткування та сплату страхових внесків до органів Пенсійного фонду України. За періоди з 01.04.2005 по 31.05.2005 року, з 01.07.2005 по 31.07.2005 року, з 01.09.2005 по 30.11.2005 року, 01.02.2006 по 28.02.2006 року, з 01.06.2006 по 30.10.2006 року у зв'язку із відсутністю відомостей за даними персоніфікованого обліку про сплату страхових внесків. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045750021141 від 23.03.2023 року, правомірним, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства, а отже таким, що не підлягає скасуванню.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження викладених у відзиві обставин.
Враховуючи вищевикладене, з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірені матеріали, що перебували на розгляді за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 15.03.2023 року.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.
Керуючись ст. 9, 14, 72, 77, 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином завірені матеріали, що перебували на розгляді за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 15.03.2023 року.
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Є. Сліпець